вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.12.2020 м. Дніпро Справа № 904/5203/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В., у судовому засіданні розглянув заявою: Фізичної особи-підприємця Смолярчука Сергія Сергійовича
про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу
У справі:
за позовом Фізичної особи-підприємця Смолярчука Сергія Сергійовича, м. Луцьк
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод", м. Дніпро
про стягнення пені, річних та інфляції грошових коштів в сумі 16 527,62 грн.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Федорченко А.А.
Фізична особа-підприємець Смолярчук Сергій Сергійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 11 860,55 грн. пені внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 69/33 від 24.06.2019; 2 149,29 грн. - річних; 2 517,78 грн. - інфляції грошових коштів.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача, крім того останнім в позовній заяві було зазначено попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а також заявлено заяву в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.
Позовні вимоги задовольнити.
Рішенням господарського суду від 16.11.2020 у справі № 904/5203/20 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" на користь Фізичної особи-підприємця Смолярчука Сергія Сергійовича 11 860,55 грн. - пені, 2 149,29 грн. - річних, 2 517,78 грн. - інфляції грошових коштів, 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) - судового збору.
23.11.2020 від позивача поштовим засобом зв'язку через канцелярію суду надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 призначено розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Смолярчука Сергія Сергійовича у судовому засіданні на 26.11.2020, про що сторони були повідомленні шляхом передання телефонограмам (а.с. 72-73).
Ухвалою суду від 26.11.2020 розгляд заяви відкладався до 08.12.2020, про що сторони повідомлялися за допомогою телефонограм (а.с. 78-79) .
Представник позивача у судове засідання призначене для розгляду заяви не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
У судовому засіданні представником відповідача були наданні заперечення на заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких останнім зазначено, що розмір заявлених витрат є необґрунтованим та непропорційним відносно предмета спору та ціни позову.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Через недотримання норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за змістом частини 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано Договір б/н від 09.09.2020 про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Шестернін В.Д. та Фізичною особою-підприємцем Смолярчук С. С. (а.с. 61), ордер серія ВЛ № 016888 від 09.09.2020 (а.с. 41), додаткова угоду до договору про надання правової допомоги від 09.09.2020 (а.с. 62).
17.11.2020 сторонами підписано акт наданих послуг до договору б/н від 09.09.2020 відповідно до якого вартість наданих послуг складає 8 000,00 грн. (а.с. 65).
На підтвердження оплати понесених витрат позивачем надано платіжне доручення № 9246 від 18.11.2020 на суму 8 000,00 грн.
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частиною 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також частинами 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд вважає, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Оскільки, згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа “Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Фізичної особи-підприємця Смолярчука Сергія Сергійовича про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" (ідентифікаційний код 14311614; 49052, м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53, код ЄДРПОУ 14311614) на користь Фізичної особи-підприємця Смолярчука Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2 000,00 (дві тисячі гривень 00 коп.) - витати на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено - 14.12.2020.
Суддя І.Ф. Мельниченко