проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"10" грудня 2020 р. Справа № 922/3049/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Сіверін В.І.,
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача, не з'явились,
від відповідача, Шевченко С.В., адвокат,
від третьої особи, не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за вх. №3147 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.10.20 (повний текст складено 16.10.2020, суддя Присяжнюк О.О.) у справі № 922/3049/18
за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4", м.Харків,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Харківської міської ради, м.Харків,
про визнання договору укладеним
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 р. у справі №922/3049/18 клопотання позивача (вх. № 20126 від 02.09.2020 року) про призначення у справі № 922/3049/18 судової будівельно - технічної експертизи , задоволено.
Призначено у справі судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).
На розгляд експерта поставлено наступні питання:
1)Якою є зведена кошторисна вартість проведених будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень № 2-14-:-2-24 під житлові квартири по просп.Московському, 118 у м. Харкові, яку проведено на підставі декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради;
2)Чи відповідає будівельним нормам, державними стандартам і правилам кошторисна документація щодо реконструкції нежитлових приміщень № 2-14-;-2-24 під житлові квартири по проси. Московському, 1 18 у м. Харкові, яка повинна бути в наявності у відповідача, а саме: зведений кошторис розрахунку вартості будівельних робіт з реконструкції зазначених об'єктів; локальний кошторис на дані будівельні роботи; відомість ресурсів та інші будівельно-технічні документи щодо проведення даної реконструкції?
3)Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
4)Чи відповідає фактично проведений обсяг робіт з реконструкції нежитлових приміщень №2-14-:-2-24 під житлові квартири по просп. Московському, 118 у м. Харкові обсягам, зазначеним у проектно - кошторисній документації, у тому числі кошторисно-вартісної документації з реконструкції зазначеного об'єкта?
Попереджене експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Для проведення експертизи направлено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса матеріали справи №922/3049/18.
Сплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судової експертизи покладено на позивача - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Контитуції,7)
Зобов'язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.
Провадження у справі 922/3049/18 зупинене.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована наступним.
Відповідач, як замовник даного будівництва, здійснював ряд заходів щодо документування усіх процесів будівництва, в тому числі з розробки зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта та його затвердження.
Саме зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва об'єкта, як кошторисний документ, визначає повну кошторисну вартість об'єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва складається на основі об'єктних та локальних кошторисів, об'єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат. Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва складається на завершальній стадії будівництва об'єкта.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Парковий-4» не виконанні вимоги ч. 2,8,9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які полягають у тому, що, відповідачем, як замовником, не взято обов'язок щодо пайової участі у розвитку інфраструктури, відповідач не звернувся до позивача із заявою про укладення договору про пайову участь та не надав до неї документи на підтвердження техніко-економічних показників проведених будівельних робіт з реконструкції об'єкта будівництва.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Парковий-4» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, відкрите апеляційне провадження та скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 у справі № 922/3049/18 та відмовити позивачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в даному випадку, вирішення питання щодо розміру внеску на пайову участь у розвитку інфраструктури не потребує спеціальних знань. Призначення експертизи призводить до затягування розгляду справи. Вважає, що суд першої інстанції порушив принципи змагальності сторін. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що по справі вже призначалася експертиза, яка не була проведена. Призначення ще однієї експертизи без наявності у матеріалах справи документів, які необхідні для вирішення питань, поставлених експерту, є штучним затягуванням розгляду справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Парковий-4» м.Харків пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 у справі № 922/3049/18 та відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Парковий-4» на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.10.2020 у справі № 922/3049/18, встановлено учасникам справи строк до 08.12.2020 для подання відзивів на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 10.12.2020 р.
Від позивача по справі на адресу Східного апеляційного господарського суду, у строки, встановлені судом, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судове засідання, призначене на 10.12.2020 р. з'явився представник заявника апеляційної скарги, який підтримав свої вимоги.
Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.
Стаття 271 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю-доповідача), дослідивши матеріали оскарження ухвали, які надійшли від суду першої інстанції, оскільки апеляційна скарга була подана з порушенням строків на апеляційне оскарження, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представника заявника апеляційної скарги, який з'явився у судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 у справі № 922/3049/18, у листопаді 2018 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парковий-4» про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова у редакції, викладеній у позовній заяві.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем, як замовником реконструкції нежитлових приміщень № 2-14-:-2-24 по пр. Московському, 118 у м. Харкові (далі - Приміщення) під житлові квартири, обов'язку, передбаченого статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019, у позові відмовлено.
Рішення та постанову мотивовано тим, що відповідачем не здійснювалася забудова земельної ділянки, і відповідач не підпадає під категорію забудовників, які зобов'язані сплачувати внески на розвиток соціальної інфраструктури відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому й відсутні підстави для зобов'язання відповідача сплачувати відповідні кошти, у тому числі шляхом визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури.
Постановою Верховного Суду від 26.06.2020 касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 у справі № 922/3049/18 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Скасовуючи рішення Господарського суду Харківської області та постанову Східного апеляційного господарського суду по цій справі, Верховний Суд зазначив, зокрема, що суди не встановили обставин та не дослідили доказів, пов'язаних з тим, чи містить договір, редакцію якого викладено у позовній заяві Департаменту, усі істотні умови, передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також чи визначено в ньому розмір пайового внеску у відповідності з цим Законом та іншими обов'язковими для сторін правилами.
Під час нового розгляду у суді першої інстанції, 02 вересня 2020 року від Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, через канцелярію суду (вх.№20126) надійшло клопотання про призначення у справі №922/3049/18 судової будівельно - технічної експертизи. Вказане клопотання долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 р. у справі №922/3049/18 клопотання позивача (вх. № 20126 від 02.09.2020 року) про призначення у справі № 922/3049/18 судової будівельно - технічної експертизи , задоволено.
Призначено у справі судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).
На розгляд експерта поставлено наступні питання:
1)Якою є зведена кошторисна вартість проведених будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень № 2-14-:-2-24 під житлові квартири по просп.Московському, 118 у м. Харкові, яку проведено на підставі декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради;
2)Чи відповідає будівельним нормам, державними стандартам і правилам кошторисна документація щодо реконструкції нежитлових приміщень № 2-14-;-2-24 під житлові квартири по проси. Московському, 1 18 у м. Харкові, яка повинна бути в наявності у відповідача, а саме: зведений кошторис розрахунку вартості будівельних робіт з реконструкції зазначених об'єктів; локальний кошторис на дані будівельні роботи; відомість ресурсів та інші будівельно-технічні документи щодо проведення даної реконструкції?
3)Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
4)Чи відповідає фактично проведений обсяг робіт з реконструкції нежитлових приміщень №2-14-:-2-24 під житлові квартири по просп. Московському, 118 у м. Харкові обсягам, зазначеним у проектно - кошторисній документації, у тому числі кошторисно-вартісної документації з реконструкції зазначеного об'єкта?
Судом апеляційної інстанції було встановлено наступне.
Згідно даних Державного реєстру судових рішень, ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2019 р по справі № 922/3049/18 судом першої інстанції за клопотанням позивача вже призначалася судова будівельно-технічна експертизи, проведення якої доручалося Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Золочівська, 8а).
На розгляд та вирішення експерта було поставлено наступні питання:
1)Якою є зведена кошторисна вартість проведених будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень №2-14-:-2-24 під житлові квартири по просп.Московському, 118 у м. Харкові, яку проведено на підставі декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстрованих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради?;
2)Чи відповідає будівельним нормам, державними стандартам і правилам кошторисна документація щодо реконструкції нежитлових приміщень №2-14-:-2-24 під житлові квартири по просп. Московському, 118 у м. Харкові, яка повинна бути в наявності у відповідача, а саме: зведений кошторис розрахунку вартості будівельних робіт з реконструкції зазначених об'єктів; локальний кошторис на дані будівельні роботи; відомість ресурсів та інші будівельно-технічні документи щодо проведення даної реконструкції?
3)Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
4)Чи відповідає фактично проведений обсяг робіт з реконструкції нежитлових приміщень №2-14-:-2-24 під житлові квартири по просп. Московському, 118 у м. Харкові обсягам, зазначеним у проектно-кошторисній документації, у тому числі кошторисно-вартісної документації з реконструкції зазначеного об'єкта?
28.02.2019 до суду від ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса надійшло клопотання від 11.02.2019 про надання додаткових матеріалів та призначення обстеження, необхідного для проведення експертизи № 2662, в якому судовий експерт, керуючись вимогами ст. 69 ГПК України, п. 2.1, 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (зі змінами та доповненнями), повідомляв перелік документів необхідний для проведення даної експертизи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2019 р. було частково задоволено клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 2662 по справі та погодження терміну проведення судової експертизи понад 90 календарних днів; провадження у справі №922/3049/18 було зупинене, матеріали справи направлено до експертної установи для продовження проведення судової експертизи по справі.
02.05.2019 р. матеріали справи №922/3049/18 були повернуті до господарського суду з повідомленням про зняття судової будівельно-технічної експертизи № 2662 з виконання у зв'язку з невиконанням клопотання експерта.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2019 провадження у справі було поновлено, оскільки матеріали справи було повернуто експертною установою без виконання у зв'язку з не виконанням клопотання експерта.
Відповідно до приписів ст. 13 Господарського процесуального Кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Висновок експерта є одним їх засобів встановлення певних обставин (фактів), якими сторони обґрунтовують свої вимоги.
Згідно до приписів ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1)для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до приписів ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, у межах справи № 922/3049/18 судом розглядається позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парковий-4» про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова, укладання якого було обов'язковим згідно приписів ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла, на час виникнення спірних правовідносин)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Парковий-4" є замовником реконструкції приміщень під житлові квартири.
Дата початку будівництва, за декларацією про готовність об'єкта до експлуатації (далі Декларація), - 31.05.2017, дата закінчення будівництва 06.06.2017. Кошторисна вартість будівництва 944 000 грн.
Декларацією визначено, що у зв'язку з реконструкцією Приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та, як наслідок, відсутністю намірів забудови земельної ділянки зазначити інформацію щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не потрібно.
В даному випадку, з огляду на приписи ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов'язок довести, що Розрахунок величини пайової участі при реконструкції нежитлових приміщень виконано ним з додержанням норм як ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» так і відповідно до Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (з подальшими змінами), затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради від 09.11.2011 р.
Судова колегія зазначає, що Порядок пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту було визначено у ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
Відповідно до частини 1 ст. 40 вище вказаного Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. (ч.2 ст.40 Закону)
Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Згідно до приписів ч.5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Відповідно до ч.6 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
Відповідно до ч.9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Рішенням виконавчого комітету Ради від 09.11.2011 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (з подальшими змінами), яким передбачено, зокрема, що:
- залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом (пункт 1.4);
- пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток ІТСІ м. Харкова (пункт 1.5);
- не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію замовник будівництва зобов'язаний звернутися із заявою до Департаменту для укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (пункт 2.5);
- у разі встановлення факту будівництва та введення об'єкта до експлуатації без укладення відповідного договору Департамент у 10-денний термін з дня встановлення такого факту надсилає замовнику будівництва лист-повідомлення про необхідність укладення договору (пункт 5.1);
- у разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у такому листі-повідомленні, Департамент: на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури; готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками; надсилає два примірники договору з додатками замовнику будівництва (пункт 5.3).
Як зазначалося вище, Департамент звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова у редакції, викладеній у позовній заяві. До зазначеного договору в якості додатку було надано Розрахунок величини пайової участі при реконструкції нежитлових приміщень № 2-14-:-2-24 під житлові квартири по пр.Московському, 118 у м.Харкові.
Скасовуючи рішення господарського суду Харківської області та постанову Східного апеляційного господарського суду по цій справі, Верховний Суд у постанові від 26.06.2020 зазначив, зокрема, що суди не встановили обставин та не дослідили доказів, пов'язаних з тим, чи містить договір, редакцію якого викладено у позовній заяві Департаменту, усі істотні умови, передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також чи визначено в ньому розмір пайового внеску у відповідності з цим Законом та іншими обов'язковими для сторін правилами.
Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (з подальшими змінами), затвердженим Рішенням виконавчого комітету Ради від 09.11.2011 передбачено, що у разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у такому листі-повідомленні, Департамент: на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури; готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками; надсилає два примірники договору з додатками замовнику будівництва (пункт 5.3).
З огляду на наведене, судова колегія погоджується зі ствердженням апелянта, що призначення судової - будівельної експертизи по справі для з'ясування питання, зокрема, чи відповідає будівельним нормам, державними стандартам і правилам кошторисна документація щодо реконструкції нежитлових приміщень № 2-14-;-2-24 під житлові квартири по проси. Московському, 1 18 у м. Харкові, яка повинна бути в наявності у відповідача, а саме: зведений кошторис розрахунку вартості будівельних робіт з реконструкції зазначених об'єктів; локальний кошторис на дані будівельні роботи; відомість ресурсів та інші будівельно-технічні документи щодо проведення даної реконструкції? Та чи відповідає фактично проведений обсяг робіт з реконструкції нежитлових приміщень №2-14-:-2-24 під житлові квартири по просп. Московському, 118 у м. Харкові обсягам, зазначеним у проектно - кошторисній документації, у тому числі кошторисно-вартісної документації з реконструкції зазначеного об'єкта, за відсутністю в матеріалах справи такої документації, є недоцільне та призводить лише до затягування розгляду справи по суті.
При цьому, судом першої інстанції жодним чином не доведено, що для вирішення питання, чи відповідає виконаний позивачем Розрахунок величини пайової участі при реконструкції нежитлових приміщень № 2-14…-2-24 під житлові квартири по пр. Московському, 118 у м.Харкові , який міститься в матеріалах справи, потрібно встановити чи відповідає будівельним нормам, державним стандартам і правилам саме кошторисна документація щодо реконструкції нежитлових приміщень, за відсутністю такої документації в матеріалах справи .
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як свідчать матеріали справи, розгляд справи триває понад два роки, В матеріалах справи відсутня проектно-кошторисна документація, яка повинна досліджуватися експертом, по справі вже призначалася судово будівельна-технічна експертиза на вирішення якої були поставлені аналогічні запитання. Зазначена експертиза не була проведена з підставі, зокрема, відсутності документів.
За таких обставин, висновок суду, що для вирішення даного спору потрібно призначити будівельно-технічну експертизу є безпідставним.
Стаття 280 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
В даному випадку, судом першої інстанції було неповне з'ясовано усі обставини справи, у зв'язку з чим, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а клопотання позивача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи є таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4", м.Харків, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 у справі № 922/3049/18 - задовольнити.
2.Ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 у справі № 922/3049/18 - скасувати.
У задоволенні клопотання про призначення експертизи - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15.12.2020
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.І. Сіверін