проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"09" грудня 2020 р. Справа № 922/3227/20
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.
за участю представників:
позивач - Шабанова С.О.;
відповідач - Новіков М.С.
третя особа - не з'явилась
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача (вх.№2898Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08 жовтня 2020 року (суддя Калініченко Н.В., повний текст складено 08.10.2020 р.) по справі №922/3227/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгова фірма "Дружба", м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Свято-Покровський чоловічий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання права користування земельною ділянкою за договором, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю торгова фірма "Дружба", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Харківської міської ради, про визнання права користування земельною ділянкою із кадастровим номером 6310136300:01:008:0006, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 8, загальною площею 0,2711, за договором оренди землі від 01 квітня 2004 року, визнати поновленим договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 6310136300:01:008:0006 від 01 квітня 2004 року на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором та зобов'язати Харківську міську раду укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 01 квітня 2004 року на той самий строк та на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди від 01 квітня 2004 року.
Одночасно, з поданням позовної заяви, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в порядку статей 136-137 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить зупинити дію пункту 10 Додатку 2 рішення 36 сесії 7 скликання Харківської міської ради № 2148/20 від 24 червня 2020 року, яким територіальній громаді міста Харкова надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2711 га (кадастровий номер 6310136300:01:008:0006) для обслуговування будинку по вулиці Клочківській, будинок 8, зупинити дію пункту 12 Додатку 3 рішення 37 сесії 7 скликання Харківської міської ради № 2235/20 від 19 серпня 2020 року, яким територіальній громаді міста Харкова погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2711 га (кадастровий номер 6310136300:01:008:0006) для обслуговування будинку по вулиці Клочківській, будинок 8, та до вирішення спору по суті заборонити Харківській міській раді (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 04059243) та будь-яким іншим особам, зокрема, але не виключно: Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області (61145, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи 39792822) у тому числі Відділу у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61003, місто Харків, вулиця Квітки-Основ'яненко, будинок 7, 4 поверх), та іншим структурним підрозділам, державним реєстраторам проводити будь-які дії щодо поділу, виділення, розробки технічної документації, проекту землеустрою, виділення (встановлення), визначення меж в натурі, передачі в оренду/інше право користування, будь-яких реєстраційних дії щодо земельної ділянки площею 0,2711 га (кадастровий номер 6310136300:01:008:0006), що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 8.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08 жовтня 2020 року (суддя Калініченко Н.В., повний текст складено 08.10.2020 р.) по справі №922/3227/20 Заяву про забезпечення позову (вх. № 3227/20 від 06 жовтня 2020 року) - задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони до вирішення спору по суті Харківській міській раді (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 04059243) та будь-яким іншим особам, зокрема, але не виключно: Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області (61145, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи 39792822) у тому числі Відділу у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61003, місто Харків, вулиця Квітки-Основ'яненка, будинок 7, 4 поверх), та іншим структурним підрозділам, державним реєстраторам проводити будь-які дії щодо поділу, виділення, розробки технічної документації, проекту землеустрою, виділення (встановлення), визначення меж внатурі, передачі в оренду/інше право користування, будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки площею 0,2711 га (кадастровий номер 6310136300:01:008:0006), що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 8.
В іншій частині заяви - відмовлено.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову в частині заборони до вирішення спору по суті Харківській міській раді та будь-яким іншим особам, проводити будь-які дії щодо поділу, виділення, розробки технічної документації, проекту землеустрою, виділення (встановлення), визначення меж внатурі, передачі в оренду/інше право користування, будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки площею 0,2711 га (кадастровий номер 6310136300:01:008:0006), що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 8, суд послався на наявність передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України умов для їх застосування, зазначивши, що вжиття цих заходів сприятиме захисту та поновленню прав позивача, для захисту яких він звернувся з позовом та виконанню рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, тоді як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Відповідач, Харківська міська рада з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилась, звернулась до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що ухвала в частині задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову винесено з порушенням ч. 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивачем не було надано, а господарським судом Харківської області не було досліджено доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених, оспорюваних прав чи інтересів на захист яких подано позов.
При цьому, відповідач зазначає, що вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову позбавляють Харківську міську раду як добросовісного власника земельної ділянки площею 0,2711 га, кадастровий номер 6310136300:01:008:0006, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 8 права законно володіти та розпоряджатися власним майном, створюють перешкоди у її використанні.
Разом з тим, відповідач наголошує на відсутності у позивача будь-яких речових прав на спірну земельну ділянку з огляду на відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо реєстрації таких прав, в той час зазначена ділянка відноситься до земель комунальної власності.
Крім цього, скаржник зазначає, що площа під придбаною позивачем за договором купівлі-продажу від 20.12.2005 нежитлової будівлі літ. «А-2», яка розташована на спірній земельній ділянці-приблизно 150 кв.м., в кілька разів менше площі самої земельної ділянки-2711 кв.м., позивач не має відношення до площі земельної ділянки, вільної від зазначеної забудови і Харківська міська рада заперечує проти надання позивачеві в оренду лише тієї площі, на якій не розташована зазначена будівля позивача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.10.2020 року у справі №922/3227/20. Позивачу і третій особі встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу. Призначено справу до розгляду на 07 грудня 2020 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Через канцелярію суду Свято-Покровський чоловічий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив ухвалу господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю торгова фірма "Дружба" надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому також просить ухвалу господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 оголошено перерву в розгляді справи до 09 грудня 2020 р. об 11:30 год.
В судовому засіданні 09.12.2020 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, а представник відповідача проти її задоволення заперечував.
Третя особа, яка належним чином повідомлена про дату, час та розгляд справи, не скористалась своїм правом на участь в ньому, що відповідно до ч.1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи за відсутності зазначеного учасника справи.
Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі і відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Водночас, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або ефективний захист або поновлення прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є матеріально правові вимоги позивача про
- визнання за позивачем права користування земельною ділянкою із кадастровим номером 6310136300:01:008:0006, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 8, загальною площею 0,2711, за договором оренди землі від 01 квітня 2004 року;
- визнання зазначеного договору поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;
- зобов'язання Харківської міської ради укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 01 квітня 2004 року на той самий строк та на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди від 01 квітня 2004 року
Зазначені вимоги обґрунтовано зокрема тим, що до позивача, внаслідок придбання ним у власність за укладеним зі Свято-Покровським монастирем Харківської єпархії Української Православної Церкви договором купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А-2» , загальною площею 276,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Клочківська , б. 8 , яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:01:008:0006 відповідно до ч. 2 статті 377 Цивільного кодексу України, ч. 1 статті 120 Земельного кодексу України перейшло право користування зазначеною земельною ділянкою,яке мав попередній власник будівлі -на умовах договору оренди землі від 01.04.2004, укладеного між Свято-Покровським монастирем Харківської єпархії Української Православної Церкви та Харківською міською радою.
Позивач зазначає, що до закінчення строку зазначеного Договору (строк дії -до 01.10.2013), з метою реалізації передбаченого пунктом 4.3. Договору та ч. 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» переважного права на його поновлення він 22.08.2013 звернувся до Харківської міської ради з листом-повідомленням № 11 про бажання його продовжити на той самий строк та на тих самих умовах, додавши проект Додаткової угоди. Після закінчення строку дії Договору сторонами продовжувались виконуватися його умови, зокрема позивач сплачував, а Харківська міська рада приймала орендну плату та не надсилала жодних повідомлень про заперечення у продовженні Договору, у зв'язку з чим позивач вважає, що Договір поновлено на той самий строк та на тих самих умовах.
Проте, як зазначає позивач, на його адресу надійшов лист від Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 10.09ж.2020 № П-270/20 щодо виявлення факту використання позивачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без здійснення плати за неї, що свідчить про наявність між сторонами у даній справі спору про право щодо зазначеної земельної ділянки.
Разом з тим, заява про забезпечення зазначеного позову обґрунтована тим, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на поділ земельної ділянки., а саме:
-відповідно до пункту 10 Додатку 2 рішення 36 сесії 7 скликання Харківської міської ради № 2148/20 від 24 червня 2020 року, надано територіальній громаді міста Харкова дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2711 га (кадастровий номер 6310136300:01:008:0006) для обслуговування будинку по вулиці Клочківській, будинок 8;
-В подальшому, пунктом 12 Додатку 3 рішення 37 сесії 7 скликання Харківської міської ради № 2235/20 від 19 серпня 2020 року територіальній громаді міста Харкова погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,2711 га (кадастровий номер 6310136300:01:008:0006) для обслуговування будинку по вулиці Клочківській, будинок 8.
На думку позивача, зазначені дії відповідача, спрямовані на поділ спірної земельної ділянки, порушують право позивача як власника будівлі, яка розташована на цій ділянці та користувача цієї ділянки через те, що площа та межі земельної ділянки, які надані позивачу було обґрунтовано та розроблено саме для будівництва та експлуатації торгово-адміністративного комплексу на основі придбаної ним у власність нерухомості.
Тому, на думку позивача, в разі невжиття заходів щодо заборони у вчиненні дій щодо поділу, виділення, розробки технічної документації, проекту землеустрою, виділення (встановлення), визначення меж в натурі, передачі в оренду/інше право користування, будь-яких реєстраційних дії щодо земельної ділянки існує реальна загроза незворотних негативних наслідків для прав позивача, на захист яких ним подано позов, оскільки процедура поділу земельної ділянки площею 0,2711 га (кадастровий номер 6310136300:01:008:0006) може бути завершена до прийняття рішення у цій справі, що призведе до неможливості використовувати її за комерційним призначенням, оскільки в результаті поділу вона перестане існувати як об'єкт права.
Місцевий господарський суд, задовольнивши заяву позивача про забезпечення позову в частині заборони до вирішення спору по суті Харківській міській раді та будь-яким іншим особам, проводити будь-які дії щодо поділу, виділення, розробки технічної документації, проекту землеустрою, виділення (встановлення), визначення меж внатурі, передачі в оренду/інше право користування, будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки площею 0,2711 га (кадастровий номер 6310136300:01:008:0006), що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 8, послався на наявність передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України умов для їх застосування, зазначивши, що вжиття цих заходів сприятиме захисту та поновленню прав позивача, для захисту яких він звернувся зз позовом та виконанню рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, тоді як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Колегія суддів вважає висновок суду про наявність підстав для забезпечення позову необґрунтованими, з огляду на наступне.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Серед основних засад (принципів) господарського судочинства цією статтею визначено пропорційність, зміст якого розкрито у статті 15 Кодексу, а саме, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів сторін, порушують розумний баланс між приватними інтересами позивача та публічними інтересами, з огляду на таке.
Як зазначено вище, за змістом позовної заяви, позов у даній справі спрямований на захист прав позивача на спірну земельну ділянку саме як власника придбаного нерухомого майна, що на ній розташоване, до якого перейшло право користування цієї ділянкою для експлуатації цієї будівлі.
Харківська міська рада є уповноваженим органом власника цієї земельної ділянки -Т ериторіальної громади міста Харкова, до виключної компетенції якого п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» покладено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а ст. 12 Земельного кодексу України - повноваження розпорядження землями територіальної громади міста.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що площа під нерухомими майном, яке належить на праві власності позивачеві і яке знаходиться на спірній земельній ділянці в кілька разів менше самої земельної ділянки.
Зокрема площа під придбаною позивачем за договором купівлі-продажу від 20.12.2005 нежитлової будівлі літ. «А-2», яка розташована на спірній земельній ділянці приблизно 150 кв.м., в той час як площа самої земельної ділянки-2711 кв.м., а тому негативні наслідки вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони до вирішення спору по суті Харківській міській раді та будь-яким іншим особам, проводити будь-які дії щодо поділу, виділення, розробки технічної документації, проекту землеустрою, виділення (встановлення), визначення меж внатурі, передачі в оренду/інше право користування, будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки площею 0,2711 га є явно неспівмірними з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу та іншим особам здійснювати певні дії.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як постановлена з порушенням норм процесуального права, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 255, 269, 271, п. 2 ст. 275, п. 4 ч.1 статті 277, 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 08 жовтня 2020 року по справі №922/3227/20 скасувати.
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2020 року.
Головуючий суддя Ільїн О.В.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Хачатрян В.С.