вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" грудня 2020 р. Справа№ 910/6179/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Верховця А.А.
за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 09.12.2020
розглянувши матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДПС
на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2020
у справі №910/6179/17 (суддя Яковенко А.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2020 у справі №910/6179/17, крім іншого, визнано кредитором у справі №910/6179/17 по відношенню до боржника Офіс великих платників податків Державної податкової служби на суму 206 876,18 грн., з яких: 3 542,00 грн. - перша черга; 203 352,18 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів; відмовлено Офісу великих платників податків ДПС у визнанні кредитором по відношенню до боржника на суму 121 315 279,30 грн.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою у відповідній частині, скаржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Києва від 03.06.2020 у справі №910/6179/17 в частині відмови в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог Офісу великих платників податків ДПС та прийняти в цій частині нове рішення, яким кредиторськи вимоги Офісу великих платників податків ДПС задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у визнанні частини кредиторських вимог скаржника на суму 121 315 279, 30 грн, посилаючись на відповідні судові рішення у справі №826/5478/18. Оскільки відповідно до ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження. Офіс великих платників податків ДПС відповідно до п. 1 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України реалізував процесуальне право на касаційне оскарження та звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №826/5478/18. Отже, вказані рішення судів попередніх інстанції не є остаточними, оскільки Верховним Судом не переглянуто рішення по даній справі та не зроблено висновку про правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Враховуючи зазначене, скаржник вважає, що в ухвалі Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 зроблено передчасні висновки щодо відмови у визнанні вимог кредитора у відповідній частині, що ґрунтується на вищевказаних судових рішеннях у справі №826/5478/18.
01.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "РМ-ІНВЕСТ" надійшов відзив на апеляцційну скаргу, в якому зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 у справі № 826/5478/18 (набрало законної сили 12.02.2020) визнані протиправними та скасовані у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.11.2017 року № № 0008651401, 0008681404, 0008711404, 0008721404, 0008731404; визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення- рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.11.2017 року № 0008671401 - в частині визначення штрафної санкції у розмірі 41,87 грн; № 0008661402 - в частині визначення пені за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 36 239 374,40 грн; № 0008691404 - в частині зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на 1 408 159,00 грн. Боржник зазначає, що скаржник не спростовує покладені в основу оскаржуваної ували обставини. Подана апеляційна скарга не містить вказівку на те, які суттєві для розгляду справи обставини судом встановлені неповно, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. В основу апеляційної скарги покладено тезу про право на касаційне оскарження рішення адміністративного суду. А на цій тезі суд не встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують оскаржувану ухвалу.
У судове засіданні 09.12.2020 з'явився представник скаржника, представник ТОВ "РМ-Інвест" та ліквідатор арбітражний керуючий Приходько Д.В., інші представники учасників справи не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Всі учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адресу їх місцезнаходження копії ухвали суду від 11.11.2020 у даній справі.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку за можливе здійснювати розгляд скарги без участі певних представників учасників справи, що не з'явилися у судове засідання, так як вони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників скаржника, ТОВ "РМ-Інвест" та ліквідатора, колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, та ухвали суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест".
Постановою господарського суду міста Києва від 29.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено Голову ліквідаційної комісії Ковезу А.І. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рм-Інвест" банкрутом за номером 43497 від 07.06.2017.
15.08.2017 від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про затвердження реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест": Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортно-логістична компанія" у розмірі 100 812,00 грн., з яких: 97 612,00 грн. - четверта черга, 3 200, 00 грн. перша черга задоволення вимог кредиторів; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві у розмірі 1 291 081,28 грн. - друга черга задоволення вимог кредиторів; Офіс великих платників податків ДФС з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 737 524,18 грн., з яких: 1 734 324,18 грн. - шоста черга, 3200, 00 грн. перша черга задоволення вимог кредиторів; Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 113 431 688,06 грн., з яких: 113 428 488,06 грн. - четверта черга, 3 200, 00 грн. перша черга задоволення вимог кредиторів; затверджено поданий ліквідатором банкрута реєстр вимог кредиторів від 15.08.2017; відкладено розгляд заяви ТОВ "ДХЛ Логістика (Україна)" на 06.09.2017.
За час перебування матеріалів справи №910/6179/17 у судах апеляційної та касаційної інстанцій, до Господарського суду м. Києва 06.04.2018 надійшла заява Офісу великих платників податків ДФС з грошовими вимогами до боржника на суму 121 518 631,48 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2020 замінено кредитора у справі №910/6179/17 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) правонаступником Офісом великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471).
Відмовляючи Офісу великих платників податків ДПС у визнанні кредитором по відношенню до боржника на суму 121 315 279,30 грн та, задовольняючи кредиторські вимоги Офісу великих платників податків ДПС до боржника на суму 206 876,18 грн, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2019 у справі №826/5478/18, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020, заявлені вимоги про скасування податкових повідомлень Офісу великих платників податків ДПС до боржника задоволено частково. Суд зазначив, що зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи в іншій справі, Офіс великих платників податків ДПС підлягає визнанню кредитором боржника на суму 203 352,18 грн. з віднесенням до шостої черги задоволення вимог кредиторів. При цьому суд першої інстанції відмовив у визнанні кредиторських вимог на суму 121 315 279, 30 грн. Скаржник просить переглянути оскаржувану ухвалу лише в частині відмови в задоволенні кредиторських вимог Офісу великих платників податків ДПС до боржника на суму 121315 279,30 грн. Тому суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу лише в тій частині, що оскаржується.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Заява Офісу великих платників податків ДПС про визнання грошових вимог до боржника надійшла до суду 06.04.2018.
Вищевказана заява мотивована тим, що Офісом великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, ТОВ "РМ-Інвест", та складено Акт від 24.10.2017 № 3607/28-10-14-04/24930146.
За результатами перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 15.11.2017:
1) №0008711404 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 195 095,00 грн. та застосовано (штрафні) фінансові санкції в сумі 597 550,00 грн. Із урахуванням переплати в сумі 22 621,19 грн. податковий борг становить 1 172 473,81 грн.;
2) №0008721404 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 50 838 611,00 грн. та застосовано (штрафні) фінансові санкції в сумі 25 419 306.00 грн. Крім того, відповідно до п.п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пені в сумі 8 180 770,49 грн. Із урахуванням переплати податковий борг становить 83 519 615,48 грн.
3) №0008661402 нараховано пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 36 442 164,64 грн.
4) № 0008651401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій по земельному податку з юридичних осіб у Голосіївському районі в сумі 361 776,62 грн. Крім того, відповідно до п.п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пені в сумі 21 478,62 грн.
5) №0008671401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій по земельному податку з юридичних осіб у Шевченківському районі в сумі 83,73 грн. Крім того, відповідно до п.п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пені в сумі 3,38 грн.
6) №0008731404 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510,00 грн.
7) №0008701401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн. Крім того, відповідно до п.п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пені в сумі 8,38 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у Шевченківському районі.
У зв'язку зі зверненням до адміністративного суду Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2017 року, а саме: № № 0008651401 та 0008671401 (визначені штрафні санкції у розмірі 361 776,62 грн. та 83,74 грн. за затримку сплати земельного податку відповідно); № 0008661402 (визначено пеню за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 36 442 164,64 грн.); № 0008681404 (збільшене грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 12 835 634,00 грн., у тому числі за основним платежем - 8 557 089,00 грн, за штрафною санкцією - 4 278 545 грн); № 0008691404 (зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на 2 452 402,00 грн.); № 0008711404 (зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1195095,00 грн. та донараховано штрафні санкцій у розмірі - 597 550,00 грн.); № 0008721404 (збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на 76 257 917,00 грн., у тому числі за основним платежем - 50 838 611,00 грн., за штрафними санкціями - 25 419 306,00 грн.); № 0008731404 (визначена штрафна санкція у розмірі 510,00 грн. за ненадання документів до податкової перевірки), заявлена сума кредиторських вимог Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишилась неузгодженою.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2019 у справі №826/5478/18, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.11.2017 №0008651401, №0008681404, №0008711404, №0008721404, №0008731404. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.11.2017 №0008671401 - в частині визначення штрафної санкції у розмірі 41,87 грн.; №0008661402 - в частині визначення пені за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 36239374,40 грн.; № 0008691404 - в частині зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на 1408159,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 610 790,57 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено Офісу великих платників податків ДПС щодо визнання кредиторських вимог до боржника на суму 121 315 279,30 грн.
Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції в частині відхилення грошових вимог Офісу великих платників податків ДПС до боржника на суму 121315279,30 грн, зазначає, що заявлені вимоги не є податковим боргом, оскільки ця сума залишилась неузгодженою.
Поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, отже вимоги податкового органу, які виникли після введення ліквідаційної процедури не можуть бути визнані судом.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно зі ст. 59 КУзПБ, яка визначає наслідки визнання боржника банкрутом, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, крім іншого, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вищевказані кредиторські вимогискаржника не відносяться до витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Отже, зазначеними нормами Кодексу, законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
Відповідно до ст. 59 КУзПБ у ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Кодексі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами КУзПБ. Такими випадками є зобов'язання, наприклад, з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Як встановив суд першої інстанції, спірні кредиторські вимоги ґрунтуються на наявності зобов'язань банкрута, що виникли на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень від 15.11.2017, які скасовані.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що кредиторські вимоги Офісу великих платників податків ДПС до боржника на суму 121315279,30 грн заявлені безпідставно, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто з 29.05.2017, нові грошові зобов'язання, в силу ст. 59 КУзПБ у банкрута, ТОВ "РМ-Інвест", не виникають (аналогічна правова позиція Верховного Суду висловлена в постанові від 12.04.2018 №904/202/15).
Зважаючи на вищевказане, судова колегія відхиляє доводи скаржника щодо неправомірності оскаржуваної ухвали у відповідній частині, у зв"язку із неостаточністю відповідних рішень адміністративного суду, оскільки вони оскаржені до суду касаційної інстанції Офісом великих платників податків ДПС .
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали в тій частині, що оскаржується.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС з вимогами про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 03.06.2020 у справі №910/6179/17 в частині відмови у задоволені кредиторських вимог Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2020 у справі №910/6179/17 в частині відмови у задоволені кредиторських вимог Офісу великих платників податків ДПС залишити без змін.
Матеріали справи №910/6179/17 направити до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст виготовлено 14.12.2020.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
А.А. Верховець