вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" грудня 2020 р. Справа№ 911/637/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Остапенка О.М.
Копитової О.С.
за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І.
за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 01.12.2020
в межах апеляційного оскарженняОСОБА_1
ухвали Господарського суду Київської області від 25.08.2020
у справі№911/637/20
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2020 (суддя Лутак Т.В.) заяву ОСОБА_1 б/н від 11.03.2020 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.08.2020 та передати справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Копитова О.С.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.08.2020 у справі №911/637/20 залишено без руху. Надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, а саме подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
02.11.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з доказом сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 відкрити апеляційне провадження у справі №911/637/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.08.2020 у визначеному складі, призначено справу до розгляду на 01.12.2020.
Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на їх адреси місцезнаходження копій ухвали суду. В судове засідання з'явились апелянт та її представник З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 25.08.2020 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зміст обставин справи.
До Господарського суду Київської області звернулася ОСОБА_1 із заявою б/н від 11.03.2020 (вх. № 657/20 від 16.03.2020) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Господарським судом Київської області відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 б/н від 11.03.2020 (вх. № 5968/20 від 16.03.2020) про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, заяву б/н від 11.03.2020 (вх. № 657/20 від 16.03.2020) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, а в подальшому заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику.
Зміст та обґрунтування оскарженої ухвали.
Місцевий господарський суд, повертаючи заяву, виходив з того, що ухвалу про залишення заяви без руху заявником було отримано, натомість недоліків, зазначених в ній, не усунуто.
За таких обставин, враховуючи те, що заявником не усунуто недоліки заяви б/н від 11.03.2020 (вх. № 657/20 від 16.03.2020) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у спосіб та строк, встановлений судом, місцевий господарський суд дійшов висновків, що вказана заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Зміст та обґрунтування апеляційної скарги.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 (заявник, Боржник) просить скасувати оскаржену ухвалу та передати справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заявник, зокрема, посилається на те, що ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2020 їй було встановлено спосіб усунення недоліків заяви, шляхом подання до суду: доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; доказів на підтвердження відомостей; що підтверджують наявність/відсутність рухомого майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб; відомостей про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; опису рухомого майна боржника; розрахунок сум грошових вимог з визначенням розміру загальної суми заборгованості, та інше.
Разом з тим, заявник зазначає, що їй невідома позиція її кредиторів, котрі зможуть взяти на себе оплату послуг арбітражного керуючого, у неї відсутня фінансова можливість сплати авансового внеску, її заява містить список кредиторів і боржників а також кредитну історію рахунки у неї відсутні, а також інформацію про відсутність майна. Також зазначає, що більшість кредитів надавались лайн, без паперових договорів, до того ж не всі платіжні документи та чеки збереглись.
Висновки апеляційного господарського суду за результатами апеляційного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 37 Кодексу України з питань банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з питань банкрутства визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
З системного аналізу наведених приписів Закону можна зробити цілком законний і обґрунтований висновок, що докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень є обов'язковою складовою матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відсутність якої є прямою підставою для суду залишити таку заяву без руху як таку, що не відповідає вимогам процесуального закону.
Таким чином, законодавець зобов'язав заявника надавати докази наявності вказаної вище винагороди, встановивши це обов'язковою умовою звернення заявника до суду.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що Боржник намагається довести правомірність застосування принципу аналогії закону щодо сплати винагороди керуючому реструктуризацією відповідно до сплати судового збору, проте з цим погодитись не можна, виходячи з наступного.
Дійсно, відповідно до приписів частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Разом з тим, судовий збір та винагорода керуючому реструктуризацією за своєю правовою природою та змістом є різними категоріями, мають різне правове регулювання та притаманні лише ним особливості, відтак твердження про можливість застосування до винагороди положень, що стосуються судового збору, є хибним та безпідставним.
Відтак цілком законними та обґрунтованими є висновки, що обов'язок боржника авансувати винагороду керуючому реструктуризацією до звернення з відповідною заявою до суду передбачений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою. При цьому Кодекс не містить умов та не передбачає права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому на етапі подання заяви та вирішення судом питання про її прийняття до розгляду. Не містить Кодекс і повноважень суду звільнити або відстрочити авансування зазначених витрат за аналогією із судовим збором.
Щодо можливості покладення обов'язку сплати вказаної винагороди на кредиторів, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що кредитори лише вправі за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду (частина 4 статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства). При цьому, слід зауважити, що термін «керуючий реструктуризацією» є новелою даного Кодексу та застосовується щодо арбітражного керуючого в межах процедури банкрутства фізичної особи відповідно до Книги 4 цього Кодексу.
Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що кредиторами є особи, чий статус може бути визначений судом після відкриття провадження у справі у підготовчому засіданні (протягом 15 днів з дня прийняття заяви - стаття 117 Кодексу України з процедур банкрутства), публікації відповідного оголошення, розгляду кредиторських вимог арбітражним керуючим та подання результатів розгляду до суду (30 днів з дня підготовчого засідання - ст.119 Кодексу), попереднього засідання суду (не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі - ст.122 Кодексу), проведення зборів кредиторів (не пізніше 14 днів після попереднього засіданні - статті 122, 123 Кодексу).
З системного аналізу наведених норм вбачається, що перші збори кредиторів, на яких можливе прийняття рішення про створення фонду для авансування винагороди арбітражному керуючому, можливі після спливу щонайменше тримісячного строку з моменту подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Сам термін «авансування» передбачає сплату наперед, в даному випадку до вчинення будь-яких дій арбітражним керуючим.
Комітет кредиторів чи збори кредиторів в силу закону не мають змоги авансувати грошову винагороду арбітражному керуючому до відкриття провадження у справі, і тому не можуть на етапі прийняття судом заяви боржника підміняти останнього в обов'язку відповідного авансування.
Крім того, апеляційний господарський суд звертає увагу, що питання про звільнення заявника від авансування винагороди арбітражного керуючого знаходиться поза компетенцією суду.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зауважити, що відповідно до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про:
1). відкриття провадження у справі;
2). відмову у відкритті провадження у справі.
Як зазначалось вище, оскарженою ухвалою господарського суду першої інстанції заяву Боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи повернуто без розгляду.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства, повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Таким чином, Боржник не позбавлений можливості повторно звернутися до місцевого господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, за результатами чого місцевий господарський суд буде вправі надати правову оцінку наданим Боржником документам при вирішенні питання про прийняття заяви Боржника до провадження.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для повернення заяви Боржника без розгляду.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування судового рішення під час апеляційного провадження.
Відповідно статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Оскаржуване ухвала суду першої інстанції є такою, що вимогам закону відповідає.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Вказані вимоги судом попередньої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення було дотримано.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Зважаючи на викладене, керуючись статтями 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.08.2020 у справі №911/637/20 залишити без змін.
Матеріали справи №911/637/20 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді О.М. Остапенко
О.С. Копитова