вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" грудня 2020 р. Справа№ 911/680/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Агрикової О.В.
Чорногуза М.Г.
за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.12.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Капітальне будівництво і ремонт”
на рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 (повний текст рішення складено 14.08.2020)
у справі №911/680/20 (суддя Черногуз А.Ф.)
за позовом Приватного підприємства “Капітальне будівництво і ремонт”
до Військової частини НОМЕР_1
про стягнення заборгованості за договором №37 від 20.07.2019,
Приватне підприємство “Капітальне будівництво і ремонт” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 4005361,09 грн, з яких: 3428755,00 грн боргу, 240012,85 грн штрафу, 137150,20 грн пені, 11241,82 грн 3% річних, 188201,22 грн вартості виконаних робіт - монтаж інженерних мереж, що не враховані проектною документацією.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти №37 від 20.07.2019 щодо оплати вартості отриманого товару за видатковою накладною №88 від 26.12.2019 в розмірі 3428755,00 грн; у зв'язку з не здійсненням оплати відповідачем основного боргу за договором №37 від 20.07.2019, позивачем нараховано відповідачу пеню, штраф та 3% річних, а також, заявлено до стягнення суму вартості робіт з монтажу інженерних мереж, що не врахована проектною документацією в розмірі 188201,22 грн (за договором підряду №035/12-19 від 16.12.2019).
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, вказуючи про те, що позивач не дотримався встановлених договором вимог №37 від 20.07.2019 щодо обов'язковості досудового врегулювання спору; відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором №37 від 20.07.2019 щодо поставки товару в повному обсязі; згідно договору №37 від 20.07.2019 моментом поставки товару є його монтаж, станом на 26.12.2019 монтажу обладнання не відбулось, а тому відсутні підстави для передачі відповідачу (замовнику) рахунку, накладної та акту приймання-передачі; позивачем не повідомлено відповідача в порядку ч. 3 ст. 877 ЦК України про не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису.
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.08.2020 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар (роботи), не надано доказів надсилання (передачі) будь-яких доказів, які опосередковано вказують на факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 3428755,00 грн, та відповідно відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу, пені та 3% річних, які нараховані на суму 3428755,00 грн. Також суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення з відповідача 188201,22 грн за договором підряду №035/12-19 від 16.12.2019, посилаючись на несвоєчасне повідомлення відповідача та не отримання позивачем погодження від відповідача на проведення додаткових робіт та збільшення кошторису.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Приватне підприємство "Капітальне будівництво і ремонт" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 у справі №911/680/20 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві. При цьому, апелянт стверджує, що ним в повному обсязі виконано свої зобов'язання щодо передачі товару та виконання робіт з монтажу збірно-розбірної модульної будівлі спеціального призначення з площинних та лінійних елементів, натомість відповідачем акт приймання-передачі не підписано, оплати за поставлений товар за видатковою накладною №88 від 26.12.2019 в розмірі 3428755,00 грн здійснено не було. Апелянт вказує, що видаткову накладну №88 від 26.12.2019 було надіслано на офіційну електронну адресу військової частини НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначалась відповідачем при проведенні публічних закупівель та наразі міститься на електронних майданчиках; повторно було надано відповідачу вищевказану видаткову накладну та рахунок на оплату 29.01.2020, що підтверджується підписом командира Військової частини НОМЕР_1 Дорохова О. на звороті листа за вих. №141 від 29.01.2020; про необхідність підписання зазначених документів позивач також зазначав в претензії від 24.01.2020. Крім того, апелянт зазначає, що висновки суду про те, що Приватним підприємством “Капітальне будівництво і ремонт” не здійснено поставку та монтаж двох одиниць збірно-розбірної модульної будівлі спеціального призначення, а також посилання відповідача про те, що вказані будівлі на території Військової частини НОМЕР_1 не знаходяться, спростовуються інформацією, яка міститься у листах-відповіддях Київського квартирно-експлуатаційного управління від 28.08.2020 №517/4645, від 02.09.2020 №517/4680 на адвокатські запити адвоката Кузнецова К.С., які апелянт просить долучити до матеріалів справи, обґрунтовуючи неможливість надання вказаних документів до суду першої інстанції тим, що "зазначені обставини вже існували, однак про них відомо не було".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт" на рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 у справі №911/680/20; призначено розгляд апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.
03.11.2020 та 09.12.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу та письмові пояснення.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів: листів-відповіддей Київського квартирно-експлуатаційного управління від 28.08.2020 №517/4645, від 02.09.2020 №517/4680 та адвокатських запитів адвоката Кузнецова К.С., з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та третьої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання суду першої інстанції, що об'єктивно не залежали від нього.
Обґрунтовуючи неможливість надання вказаних документів до суду першої інстанції, позивач посилався на те, що "зазначені обставини вже існували, однак про них відомо не було". Проте, зазначені заявником обставини не визнаються судом як винятковий випадок неможливості подання суду першої інстанції таких доказів, що об'єктивно не залежав від позивача.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.12.2020 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 у справі №911/680/20 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.
20.07.2019 між Військової частини НОМЕР_1 , як замовником, та Приватним підприємством "Капітальне будівництво і ремонт", як постачальником, укладено договір №37 (далі за текстом - Договір), у відповідності до п.1.1. якого постачальник зобов'язується з дати укладення Договору по 30.10.2019 виконати вимоги даного Договору, а саме надати замовнику збірно-розбірну мобільну будівлю спеціального призначення з площинних та лінійних інструментів (далі - товар), яка відповідає вимогам технічного завдання (Додаток 2), в кількості визначеній специфікацією до Договору, а замовник - прийняти та оплатити товар, який постачається згідно з умовами цього Договору.
В пунктах 1.2., 1.3. Договору сторонами визначено найменування товару: код ДК 021:2015 - 44210000-5 “Збірно-розбірна мобільна будівля спеціального призначення з площинних та лінійних елементів”; погоджено, що кількість ціна за одиницю товару, строки поставки зазначаються у специфікації до Договору; ціна товару є незмінною протягом дії договору, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Виходячи зі змісту пунктів 3.1. - 3.4. Договору, ціна договору становить 11180000,00 грн. (одинадцять мільйонів сто вісімдесят тисяч грн., 00 коп.) з ПДВ. Сума цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Сума на товар встановлюється у національній грошовій одиниці України. Умови договору не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватись після підписання Договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків визначених ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” та умовами даного Договору.
Згідно з пунктами 4.1. - 4.3. Договору розрахунки за поставлений товар проводяться після поставки товару і монтажу (зборки) відповідно до пункту 5.1. цього Договору шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунка та накладної або іншого документу, який передбачений чинним законодавством на оплату товару. Замовник здійснює оплату за поставлений товар в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України з відтермінуванням платежу до 20 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом п'яти банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на розрахунковий рахунок. Оплата може здійснюватись окремо за кожну поставлену партію товару (під партією вважати одиницю товару згідно Специфікації до Договору).
З аналізу положень п.4.1 Договору вбачається, що ціна договору включає в себе, як вартість комплектуючих, що поставляються так і вартість робіт з їх монтажу без розподілу на окремі платежі та виражається в загальному грошовому еквіваленті, який підлягає сплаті за наслідками виконання договору.
Поставка товару здійснюється у повному обсязі або окремими партіями, що визначені специфікацією до цього Договору. Умови поставки товару: DDP (відповідно до правил тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” ред. 2010 р.) (для товарів, що поставляються в межах України для резидента України). Строк (термін) поставки товару в повному обсязі (товар повинен бути змонтований в повному об'ємі визначеним замовником в Додатку №2 цього Договору): до 30.10.2019. Строк поставки окремими партіями: згідно специфікації але не пізніше 30.10.2019. Місце поставки товарів - 08457, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, за юридичною адресою військової частини НОМЕР_1 . Постачальник зобов'язується одночасно з товаром передати замовнику документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до Договору, та актів цивільного законодавства (Розділ 5 Договору).
Відповідно до пунктів 7.1. - 7.3. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. За порушення строків виконання зобов'язання, постачальник, сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення але не нижче облікової ставки НБУ, а за прострочення понад 30 днів, додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Види порушень та санкції за них установлені цим Договором: Сплата пені та/або штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань по даному Договору. За даним Договором постачальник несе відповідальність за якість товару у розділі ІІ даного Договору. Постачальник зобов'язаний замінити його товар належної якості, та усунути дефекти своїми силами і за свій рахунок в термін передбачений п. 2.3. з моменту отримання повідомлення замовника. У разі порушення строків протягом яких постачальник повинен замінити неякісний товар, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення але не нижче облікової ставки НБУ.
У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони можуть вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій, що оформлюється відповідним документом. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку (Розділ ІХ Договору).
Дійсний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, але не менш ніж як до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 10.1. Договору).
Додатковою угодою №3 від 09.12.2019 до Договору сторони змінили строк поставки товару та погодили строк (термін) поставки товару в повному обсязі - до 23.12.2019; строк поставки окремими партіями - згідно специфікації, але не пізніше 23.12.2019. Також, цією додатковою угодою сторони встановили нову ціну Договору - 11168820,00 грн, у зв'язку з чим додатковою угодою №4 від 26.12.2019 сторони змінили специфікацію.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки з елементами підряду, тобто носить змішаний характер. Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається із специфікації на закупівлю код ДК 021:2015 - 44210000-5 “Збірно-розбірна мобільна будівля спеціального призначення з площинних та лінійних елементів”, вартість однієї одиниці товару встановлено у розмірі 5584410,00 грн, всього 2 шт вартістю - 11168820,00 грн.
10.12.2019 сторонами був підписаний акт приймання-передачі №1 від 10.12.2019, за яким постачальник передає, а замовник приймає збірно-розбірну мобільну будівлю спеціального призначення з площинних та лінійних елементів вартістю 5584410,00 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які претензії та/або заперечення відповідача щодо якості поставленого (змонтованого) товару.
У відповідності до наявної в матеріалах справи видаткової накладної №87 від 26.12.2019 позивачем частково (4 одиниці товару) поставлено відповідачу товар відповідно до специфікації на суму 2155655,00 грн.
З наявної в матеріалах справи банківської виписки №1702-20VU-1602-2671 від 17.02.2020 за період з 01.12.2019 по 28.12.2019 вбачається, що відповідачем на виконання умов договору №37 від 20.07.2019, сплачено позивачу 11.12.2019 - 5584410,00 грн та 27.12.2019 - 2155655,00 грн.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем належним чином виконані зобов'язання з оплати товару (послуги) за актом приймання-передачі №1 від 10.12.2019 та видатковою накладною №87 від 26.12.2019.
Позивач стверджує, що ним на виконання умов Договору поставлено відповідачу за видатковою накладною №88 від 26.12.2019 товар вартістю 3428755,00 грн. Оскільки в порушення своїх договірних зобов'язань відповідачем не було здійснено оплату вартості поставленого позивачем товару в сумі 3428755,00 грн за видатковою накладною №88 від 26.12.2019, то у Військової частини НОМЕР_1 утворилась заборгованість у зазначеному розмірі, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилався на те, що він не отримував рахунка та накладної або іншого документу, який передбачений чинним законодавством на оплату товару, тоді як у відповідності до п. 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар проводяться після поставки товару і монтажу (зборки) відповідно до пункту 5.1. цього Договору шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунка та накладної або іншого документу, який передбачений чинним законодавством на оплату товару, а отже, саме з моменту отримання відповідного документу на оплату у відповідача і виникає обов'язок щодо оплати поставленого та/або змонтованого товару.
Колегією суддів встановлено, що видаткова накладна №88 від 26.12.2019 на суму 3428755,00 грн підписана в односторонньому порядку - позивачем; печатка та/або підпис з боку відповідача у вказаній накладній відсутні.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення вказаної видаткової накладної на юридичну адресу відповідача. Крім того, у справі, також, відсутній і акт приймання передачі по другому об'єкту (збірно-розбірної мобільної будівлі), або будь-які інші докази на підтвердження поставки позивачем всіх комплектуючих для другого об'єкту (збірно-розбірної мобільної будівлі).
Посилання позивача на те, що видаткову накладну №88 від 26.12.2019 було надіслано на офіційну електронну адресу військової частини НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначалась відповідачем при проведенні публічних закупівель та наразі міститься на електронних майданчиках, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
Виходячи зі змісту положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування послуг" видаткова накладна, акт приймання виконаних робіт вважаються документами первинного обліку та не є розрахунковими документами.
Водночас, відповідно п.6.2.4 Договору замовник має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів зазначених в розділі IV цього договору.
Крім того, як зазначив відповідач, офіційна електронна адреса у військовій частині НОМЕР_1 відсутня; нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України військовим частинам заборонено користуватись мережею Інтернет. Адреса, tender43@ukr.net використовується тендерним комітетом з метою прийняття участі в тендерах системи Ргоzоrrо, оскільки наявність даної адреси вимагає вказана система. Надходження будь-яких документів, запитів тощо, не пов'язаних з закупівлями системи через систему Ргоzоrrо тендерним комітетом військової частини НОМЕР_1 не розглядаються та не контролюється.
Разом з тим, колегія суддів зверстає увагу на те, що листування електронною поштою не передбачено Договором.
На підтвердження направлення відповідачу відповідних документів на оплату, позивачем додано до позовної заяви претензію б/н від 24.12.2020 та докази її надсилання відповідачу з вимогою про повернення підписаних документів та про оплату за поставлений товар у розмірі 3428755,00 грн, водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, дана претензія не може вважатись як належним доказом на підтвердження поставки товару (здійснення робіт) та відповідно на підтвердження заборгованості у відповідача, оскільки претензія носить інформативний характер, складена безпосередньо позивачем та згідно опису, до неї не додано документів, які на вимогу позивача мав підписати та повернути відповідач.
Також, колегія суддів погоджується з висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано суду жодного доказу, який би безпосередньо чи опосередковано вказував на те, що відповідачем здійснено в повному обсязі поставку всіх необхідних комплектуючих для другої збірно-розбірної мобільної будівлі, зокрема, доказів транспортування вказаних комплектуючих, доказів пропуску (ввезення) цих комплектуючих на територію військової частини, доказів пропуску на територію в/ч персоналу позивача, який змонтовував вказані комплектуючи та виконував інші роботи, з яких суд міг би встановити факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.
З огляду на викладене, з урахуванням положень пункту 4.1 Договору, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження виконання в повному обсязі позивачем своїх зобов'язань за договором, та відповідно позивачем не доведено настання строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару (виконання робіт) за видатковою накладною №88 від 26.12.2019, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3428755,00 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 240012,85 грн штрафу, 137150,20 грн пені, 11241,82 грн 3% річних, які нараховано на суму боргу у розмірі 3428755,00 грн також не підлягають задоволенню, оскільки дані вимоги є похідними від вимоги про стягнення боргу.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 188201,22 грн вартості робіт з монтажу інженерних мереж, що не врахована проектною документацією в розмірі 188201,22 грн (за договором підряду №035/12-19 від 16.12.2019, який укладено між позивачем та Приватним підприємством Науково-впроваджувальна фірма “Вестар”), колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено вище, укладений між сторонами договір №37 від 20.07.2019 за своєю правовою природою є договором поставки з елементами підряду, у відповідності до якого постачальник зобов'язався поставити замовнику збірно-розбірну мобільну будівлю спеціального призначення з площинних та лінійних інструментів, а замовник - прийняти та оплатити товар після поставки товару і монтажу (зборки) відповідно до пункту 5.1. цього Договору.
Відповідно до статті 844 ЦК України ціна у договорі може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
З аналізу положень п. 4.1. Договору вбачається, що ціна договору включає в себе, як вартість комплектуючих, що поставляються так і вартість робіт з їх монтажу без розподілу на окремі платежі та виражається в загальному грошовому еквіваленті, який підлягає сплаті за наслідками виконання договору.
Виходячи зі змісту додаткової угоди №3 від 09.12.2019 до Договору сторонами погоджено ціну Договору - 11168820,00 грн.
Тобто, сторонами погоджено, що вартість товару та виконаних робіт визначається згідно договірної ціни, ціна договору є твердою, розмір ціни чітко визначений у договорі.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 877 ЦК України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ані Договором, ані специфікацією, а також жодними іншими документами сторонами не було погоджено додаткових робіт, які за твердженням позивача були проведені ПП НВФ "Вестар".
Також, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт повідомлення позивачем відповідача про збільшення кошторису та проведення додаткових робіт до погодженої сторонами кінцевої дати виконання Договору (до 23.12.2019).
Між тим, з аналізу положень частини третьої ст. 877 ЦК України вбачається, що виконавець (підрядник) зобов'язаний повідомити замовника про необхідність проведення додаткових робіт та збільшення кошторису з моменту виявлення таких обставин, позаяк, подальше виконання підрядником робіт ставиться у пряму залежність від надання замовником своєчасної відповіді (погодження) на таке повідомлення підрядника.
Також, відповідачем не доведено, що виконання додаткових робіт за договором підряду №035/12-19 від 16.12.2019 були здійснені позивачем в інтересах відповідача та невиконання вказаних робіт могло призвести до знищення або пошкодження поставленого (не змонтованого) товару.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем не надано згоди на внесення змін до обсягу робіт та збільшення кошторису, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача 188201,22 грн є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Капітальне будівництво і ремонт” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2020 у справі №911/680/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/680/20 повернути Господарському суду Київської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.12.2020.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді О.В. Агрикова
М.Г. Чорногуз