79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"14" грудня 2020 р. Справа № 909/725/17
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Скрипчук О.С.
суддів Зварич О.В.
Орищин Г.В.
розглянувши матеріали заяви Національного банку України за № 18-0012/69128 від 23.11.2020 року (вх. ЗАГС № 01-05/3470/20 від 26.11.2020)
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 909/725/17
за позовом: Національного банку України, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит”, м. Івано-Франківськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства “Комерційний Банк “Фінансова ініціатива”, м. Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
26.11.2020 року на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла заява Національного банку України про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/725/17 щодо розподілу судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз'яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу з суду нижчої інстанції протягом п'яти днів із дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня із дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів із дня надходження справи до суду, який має її розглядати.
Так, 27.11.2020 року Західним апеляційним господарським судом скеровано на адресу Господарського суду Івано-Франківської області запит про витребування справи № 909/725/17 для розгляду заяви Національного банку України про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/725/17.
07.12.2020 року на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 909/725/17.
Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне:
29.05.2019 року Західним апеляційним господарським судом винесено постанову по справі № 909/725/17, якою апеляційну скаргу Національного банку України за вих. № 63-0008/12373 від 05.03.2019 задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2019 про зупинення провадження у справі, а справу направлено до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.
01.07.2019 до Західного апеляційного господарського суду надійшла заява Національного банку України за № 63-0008/33635 від 27.06.2019 року (вх. № 01-05/2425/19) про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/725/17 щодо розподілу судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2019 року відмовлено в задоволенні заяви Національного банку України про ухвалення додаткового рішення.
У вказаній ухвалі, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскільки постановою апеляційного суду було задоволено апеляційну скаргу та направлено справу до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду, у даному випадку суд не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Слід також зазначити, що 28.01.2020 року Верховний Суд ухвалою від 28.01.2020 відмовив у відкритті касаційного провадження на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2019 у справі № 909/725/17 та погодився з висновком суду апеляційної інстанції, вказавши, що норми ГПК України не передбачають розподілу апеляційною інстанцією судових витрат у випадку направлення справи для продовження розгляду до місцевого суду, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи, оскільки не ухвалювалося судове рішення, яким спір вирішено по суті, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2019.
Розглянувши заяву Національного банку України про ухвалення додаткового рішення № 18-0012/69128 від 23.11.2020, судом апеляційної інстанції встановлено, що заявник повторно просить суд апеляційної інстанції здійснити розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2019 у розмірі 1 921, 00 грн.
Заявник обґрунтовує заяву тим, що додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2020 відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат в частині сплаченого судового збору в розмірі 1921, 00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2019 року та зроблено висновок про те, що у даному випадку розподіл судових витрат належить до повноважень Західного апеляційного господарського суду, який 29.05.2019 ухвалив постанову у даній справі.
Судова колегія зазначає, що вимоги про розподіл судових витрат в частині сплаченого судового збору в розмірі 1921, 00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2019 року вже були розглянуті Західним апеляційним господарським судом та ухвалою від 12.07.2019 року було відмовлено в задоволенні заяви Національного банку України про ухвалення додаткового рішення з мотивів наведених в ухвалі, з якими погодився Верховний Суд за наслідками касаційного перегляду ухвали.
Разом з цим, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, додаткове рішення приймається у разі не вирішення питання про судові витрати після розгляду справи по суті з винесенням судового рішення.
Як зазначалось вище, у даній справі Західним апеляційним господарським судом було винесено постанову від 29.05.2019, якою скасовано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.2019 про зупинення провадження у справі, а справу направлено до Господарського суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Проте, у даній справі Західний апеляційний господарський не ухвалював судове рішення, яким спір вирішено по суті.
З огляду на викладене, враховуючи, що наведені норми не передбачають розподілу апеляційною інстанцією судових витрат у випадку направлення справи для продовження розгляду до місцевого суду, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом апеляційної скарги у даній справі.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду не вбачає правових підстав для задоволення заяви Національного банку України за № 18-0012/69128 від 23.11.2020 року про ухвалення додаткового рішення, а тому відмовляє в задоволенні зазначеної заяви.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
1.Відмовити в задоволенні заяви Національного банку України за № 18-0012/69128 від 23.11.2020 року про ухвалення додаткового рішення.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Строки та порядок оскарження ухвал апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя Скрипчук О.С.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Орищин Г.В.