Справа № 201/6867/20
Провадження № 2/201/2680/2020
07 грудня 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Іващенко Ю.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми житлової субсидії,
21.07.2020р. Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми житлової субсидії.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 07.08.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. № 20).
В обґрунтування позовних вимог начальник управління Кожемякіна О.М. зазначила, що позивачка надала управлінню недостовірні дані про кількість зареєстрованих у квартирі осіб. А саме - не зазначила чоловіка, з яким перебувала у шлюбі. Це було виявлено у вересні 2019р., коли відповідачка звернулася до управління за консультацією. Листом управління від 30.01.2020р. № 937/01-15 (в додаток до листа від 21.11.2019р. № 3135/01-15) ОСОБА_1 було направлено повідомлення про переплату житлової субсидії та запропоновано в добровільному порядку повернути надмірно виплачені кошти, проте станом на дату звернення до суду з позовом, сума 17 312грн.05коп. не сплачена. На думку, начальника управління субсидія призначена та виплачена ОСОБА_1 не період з 01.05.2018р. по 30.04.2019р. у сумі 17 312грн.05коп. є такою, що підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, посилаючись на норми абз.5 п.119, п.п.125, 127 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», начальник управління просила суд стягнути з відповідачки суму житлової субсидії у розмірі 17 312 грн.05коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 23.11.2020р. подала відзив на позов, де зазначала, що 23.08.2016р. вона звернулась до управління соціального захисту населення з проханням призначення житлової субсидії, заповнила заяву и додала до неї усі документи які їй було запропоновано. Їй було роз'яснено, що в заяві слід зазначати тільки зареєстрованих осіб, про чоловіка, який не зареєстрований в квартирі, сказали, що його зазначати не потрібно. Вона не приховувала, що з 2008 року перебуває у шлюбі, це вбачалось також з доданої неї ксерокопії паспорту. Пунктом 16 Положення визначено, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний строк, для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію. Про новий (з 01.05.2018р.) порядок призначення житлової субсидії їй розповіли лише у вересні 2019р., коли саме вона звернулась до підрозділу дізнатися про стан субсидії. Повідомлення про переплату субсидії, як це зазначено у позові, вона не отримувала. Вважає, що житлова субсидія, яка їй була призначена з 01.05.2018р. по 30.04.2019р. була розрахована з середньомісячних доходів за попередній рік, коли змін до закону не було (станом на 2016р. не потрібно було зазначати дохід не зареєстрованих осіб). Оскільки перерахування житлової субсидії за період з 01.05.2018р. до 30.09.2018р. та з 01.10.2018р. по 30.04.2019р. відбувалось внаслідок автоматичного перерахування, без її, позивачки, звернення, її провини в цьому немає. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. № 32-35). Також просила суд врахувати, що вони з чоловіком виховують двох малолітніх дітей, 2009р. та 2015р. народження (а.с. № 36, 38)
Начальник управління ОСОБА_2 30.11.2020р. подала відповідь на відзив, де наголошувала на тому, що житлова субсидія у відповідності до п.25 Положення розраховується на всіх членів домогосподарства, під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім,ї особи зі складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (тільки соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються) (а.с. № 66-67).
В судове засідання по справі 07.12.2020р. представник позивача не з'явився, про дату розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. № 31).
Представник позивача - Ковальчук М.К. (діє на підставі довіреності від 02.01.2020р. - а.с. № 65) в заяві до суду від 27.11.2020р. просила справу розглядати за відсутності їх представника (а.с. № 64).
Відповідачка в наданій суду заяві від 07.12.2020р. проти позовних вимог та проти стягнення з неї судових витрат заперечувала, просила справу розглядати без її участі та без фіксування процесу технічними засобами (а.с. № 69).
За вищезазначеного, суд на підставі ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України ухвалив рішення суду в судовому засіданні 07.12.2020р. за відсутності обох сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заперечень стосовно позову, об'єктивно оцінивши докази за правилами ст. 89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з того, Центральне управління соціального захисту населення ДМР є належним позивачем у справі, оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис від 09.04.2020р. № 12241120014021920 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради, отже з 09.04.2020р. Центральне управління соціального захисту населення ДМР є правонаступником управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради (а.с. № 17).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачка з 30.08.2008р. перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , актовий запис № 664 (а.с. № 11).
З відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР №10/5-1960, яка була отримана на запит відповідачки від 26.10.2020р., вбачається, що станом на 09.09.2014р. та по жовтень 2020р. за адресою: АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими: 1. ОСОБА_1 , 1984р.народження (з 09.09.2014р. по теперішній час); 2. ОСОБА_4 , 2015р.народження (з 24.09.2015р. по теперішній час); 3. ОСОБА_5 , 2009р.народження (з 09.09.2014р. по теперішній час) (а.с. № 37).
З паспорту відповідачки, оригінал оглянутий судом 07.12.2020р., вбачається, що вона 30.08.2008р. уклала шлюб ОСОБА_3 , актовий запис № 664 (а.с. №70).
23.08.2016р. відповідачка звернулась до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії, доданої до заяви про призначення житлової субсидії, зазначила наступних осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 , 1984р.народження, ОСОБА_5 , 2009р.народження, ОСОБА_4 , 2015р.народження.
Начальник управління ОСОБА_2 по тексту позову сама зазначає, що при зверненні ОСОБА_1 подала заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами. Оформлення житлової субсидії відбувалось за правилами п. 13 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин).
Отже, форма (зміст) заяви та декларації при зверненні 23.08.2016р. ОСОБА_1 для отримання житлової субсидії, за якими слід було зазначати лише зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, була запропонована відповідачці саме структурним підрозділом з питань соціального захисту населення (а.с. № 4, 4зв.).
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018р. № 329 було встановлено, що з 01.05.2018р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є особи, члени сім,ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства.
Втім, ОСОБА_1 житлова субсидія була автоматично перерахована працівниками структурного підрозділу з питань соціального захисту населення і на період з 01.05.2018р. до 30.09.2018р. та з 01.10.2018р. по 30.04.2019р., тоді як пунктом 16 Положення (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний строк, для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію.
Позицію представника позивача, яка викладена у відповіді на відзив, стосовно того, що житлова субсидія у відповідності до п.25 Положення розраховується на всіх членів домогосподарства та під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім,ї особи зі складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства, суд оцінює критично, оскільки житлова субсидія, яка була призначена ОСОБА_1 з 01.05.2018р. по 30.04.2019р. була розрахована з середньомісячних доходів за попередній рік, тобто до постанови Кабінету Міністрів України № 329 від 27.04.2018р., а станом на 2016р. не потрібно було зазначати дохід не зареєстрованих осіб.
Розглядаючи позовні вимоги ЦУСЗН ДМР до ОСОБА_1 про стягнення суми житлової субсидії судом не встановлено будь-якої недобросовісності з боку набувача при отриманні житлової субсидії.
У відповідачки був відсутній умисел на навмисне не зазначення інформації про перебування з 30.08.2008р. у шлюбі з ОСОБА_3 , оскільки з долученої до заяви від 23.08.2016р. копії її паспорту вбачалось, що вона перебуває у шлюбі.
Станом на дату звернення ОСОБА_1 (23.08.2016р.) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення «Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» було визначено, що житловій субсидії призначаються з урахуванням кількості зареєстрованих осіб.
В подальшому, після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний строк, для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію (пункт 16 Положення (в редакції чинній на час виникнення правовідносин)).
Про новий (з 01.05.2018р.) порядок призначення житлової субсидії ОСОБА_1 стало відомо лише у вересні 2019р., коли вона за власною ініціативою звернулась до підрозділу дізнатися про стан субсидії. Ці обставини не заперечувала і представник позивача по тексту відповіді на відзив (а.с. № 66-67, абз. 3 сторінки 2).
Повідомлень про переплату субсидії, як це зазначено у позові, ОСОБА_1 не отримувала. Суд погоджується з даними твердженнями відповідачки, оскільки до позову долучено лише копії самих листів від 21.11.2019р. № 3135/01-15 та від 30.01.2020р. № 937/01-15 (а.с. № 12, 13) без будь яких підтверджень направлення та отримання цих листів відповідачкою.
Відповідно до положенню ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті зарплата і платежі, що прирівнюються до неї, інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Законодавець пов'язує повернення надмірно отриманих коштів,наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно зі ст. 81 ЦПК України має довести позивач.
Отже, виходячи з необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідачки, та враховуючи вимоги ст. 1215 ЦК України, відсутні підстави для примусового повернення отриманих відповідачкою коштів у вигляді житлової субсидії.
Аналогічні висновки зроблені і у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019р. у справі № 332/2805/18.
Таким чином, суд дійшов висновків, що позовні вимоги не обґрунтовані, отже задоволенню не підлягають.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору при подачі позову у розмірі 2 102грн. покладаються на позивача (а.с.№2).
На підставі викладеного, керуючись ст. 1215 ЦК України, «Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», постановою Верховного Суду від 13.11.2019р. у справі № 332/2805/18, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми житлової субсидії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Ткаченко Н.В.