Справа № 761/36321/20
Провадження № 1-кс/761/22066/2020
08 грудня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 23.10.2020 року,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 23.10.2020 року.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою, заявник посилається на положення ст.303 КПК України та в обґрунтування скарги зазначає про те, що він звернувся до Державного бюро розслідувань засобами з заявою від 23.10.2020 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.375 КК України, суддею Святошинського районного суду ОСОБА_4 , проте відомості про кримінальне правопорушення, у встановленому порядку та строки всупереч вимогам ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
ОСОБА_3 в судове засідання неодноразово не з'явився, повідомлявся про дату та час судового засідання завчасно та належним чином.
З врахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, тому з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність заявника.
Уповноважена особа Державного бюро розслідувань в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду скарги повідомлялася належним чином. Разом з цим, відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги. При цьому, відповідно до листів В.о. керівника Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 17.11.2020, 26.11.2020 р. повідомлено, що заява ОСОБА_3 листами Державного бюро розслідувань від 27.10.2020 №5595зкп/10-16-06-15016/20, №5596зкп/10-16-06-15015/20 направлена до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Вивчивши матеріали скарги та долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.
Частиною 1 статті 303 КПК України, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Встановлений вказаною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону всіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, до яких, серед іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Відповідно до ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких віднесені законність (ст.9 КПК України), змагальність (ст.22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України).
Згідно зі ст.9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України та Кримінального процесуального кодексу.
Під час оскарження особою слідчому судді бездіяльності в порядку статті 303 КПК України на особу покладається обов'язок, згідно ст. 22 КПК України обстоювання своєї правової позиції, прав, свобод і законних інтересів, засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з положеннями ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
При цьому за ч.5 ст. 214 КПК України, до Реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по-батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по-батькові, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
На підставі вищезазначеного, до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом. Відповідно до ч.1 ст.11 КК України злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Таким чином, відповідно до вищевикладених норм вбачається, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Таким чином, є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_3 23.10.2020 р. звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.375 КК України.
Дослідивши у судовому засіданні заяву ОСОБА_3 23.10.2020 р., вбачається, що у вказаній заяві зазначених вище даних щодо відомостей про вчинення суспільно-небезпечного винного діяння /дій чи бездіяльності/ немає, оскільки заявник просить розпочати досудове розслідування за ст.375 КК України, однак вказана стаття Рішенням КонституційногоСуду №7-р/2020 від 11.06.2020 визнана такою, що не відповідає Конституції України, у зв'язку з чим дана заява не може вважатися заявою, відомості по якій повинні бути внесені до ЄРДР.
Таким чином, заявником не доведено про наявність бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне залишити скаргу без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 23.10.2020 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя