12.11.2020 Справа №607/19212/20
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у місті Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, в порядку передбаченому ст.107 КПК України, розглянувши клопотання прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному проваджені №12020215180000080 від 24 жовтня 2020року,-
встановив:
Прокурор Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду, в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020215180000080 від 24 жовтня 2020року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, із клопотанням про арешт майна.
Зокрема, просить накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 та ключі від автомобіля марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_2 чорного кольору в кількості 2 штуки, які знаходяться в сейф-пакет №7170961; транспортний засіб марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_2 чорного кольору.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 24 жовтня 2020 року в чергову частину Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області надійшло повідомлення від працівника сервісного центру МВС ОСОБА_4 про те, що під час огляду транспортного засобу марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_2 чорного кольору виявлено зміну номера кузова НОМЕР_3 , ймовірно з ознаками підроблення.
24 жовтня 2020 року начальником сектору дізнання ОДР Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , на території подвір'я сервісного центру МВС, що по вул. Стрийська, 5, с. Підгороднє, Тернопільського району, проведено огляд автомобіля марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_2 чорного кольору, в якого було виявлено явні ознаки пошкодження номера кузова.
В ході огляду даного автомобіля було вилучено наступні речі: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , ключі від автомобіля в кількості 2 штуки, які поміщено та опечатано в сейф-пакет №7170961 та транспортний засіб MITSUBISHI, модель OUTLANDER, д.н.з НОМЕР_2 чорного кольору, який транспортовано на територію спеціального майданчику, що знаходиться по вул.Бережанська, 44 Б, м.Тернопіль.
Посилаючись на наведене, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин кримінального провадження чи слідчих дій, проведення експертизи у кримінальному провадженні №12020215180000080 від 24 жовтня 2020року, прокурор просить клопотання задовольнити.
У відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди. Так згідно вимог ч. ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положенням ч.2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. Частиною ч.1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Пунктом 3 частини 2 статті 172 КПК України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Сторони, учасники визначені ч.1 ст.172 КПК України повідомлені про час, місце і виклик у судове засідання, але вони не прибули, про причини не повідомили, про відкладення розгляду клопотання заяв не подали.
Відповідно до ч.2 ст.171 КК України, до клопотання про арешт майна мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання.
На підставі ч.1 ст.99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Проте прокурором, до клопотання про арешт майна не додано жодних доказів на підтвердження того факту, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, не надано доказів належності майна особі, що унеможливлює врахування слідчим суддею підстав і обставин, передбачених ч.2 ст.173 КПК України, а тому, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 7, 91 - 94, 170 - 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
В задоволенні клопотання прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному проваджені №12020215180000080 від 24 жовтня 2020року відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільськогоапеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1