іменем України
11 грудня 2020 року м.Снігурівка
справа № 485/1308/20
провадження № 2-о/485/77/20
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Бодрової О.П.,
за участю секретаря судового засідання Бондаренко С.В.,
учасників справи:
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи - Дяченко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області про встановлення факту постійного проживання на території України,
встановив:
У жовтні 2020 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивував тим, що він, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області. Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на даний час померли.
З народження і станом на 24 серпня 1991 року та ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
З 11 вересня 2018 року і по теперішній час відбуває покарання за вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 30.07.2018 року в ДУ "Снігурівська виправна колонія (№5)".
По досягненню 16 років за отриманням паспорту не звертався.
У січні 2020 році звернувся до Снігурівського РВ УДМС України в Миколаївській області за отриманням паспорту, але рішенням від 08.01.2020 року йому відмовлено в оформленні паспорта та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту проживання на території України станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991 року.
З метою вирішення питання про громадянство України та отримання паспорту громадянина України, просить встановити факт його постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав повністю та просив про їх задовольнити з підстав зазначених у заяві.
Представник УДМС України в Миколаївській області в судовому засіданні при ухваленні рішення поклалась на розсуд суду.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, справи по встановленню особи № 8, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18 жовтня 2019 року Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області за актовим записом № 06 від 30 січня 1990 року, заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області. Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 /а.с.55/.
Згідно довідки Державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)", ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відбуває покарання в Державній установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" з 11 вересня 2018 року за вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 30.07.2018 року за ч. 2 ст. 186 КК України засуджений до 4 років позбавлення волі. Початок строку: 16 квітня 2018 року, кінець строку: 16 квітня 2022 року /а.с.51/.
31 жовтня 2019 року заявник звернувся до Снігурівського РС УДМС України в Миколаївській області з заявою про встановлення його особи /а.с.58/.
08 листопада 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в смт Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, звернувся до Снігурівського РС УДМС України в Миколаївській області з заявою-анкетою для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру /а.с.58/.
Згідно висновку за результатами проведення процедури встановлення особи, затвердженого начальником УДМС України в Миколаївській області від 07.12.2019 року, особу ОСОБА_1 встановлено, однак не підтверджено належності до громадянства України /а.с. 60/.
Рішенням начальника Снігурівського РВ УДМС України в Миколаївській області Пелеха М. від 08.01.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в оформленні паспорту у формі ІD - картки на підставі п.п.3 п. 100 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", в зв'язку з тим, що не підтверджено належність до громадянства України та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту проживання на території України станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991 року, після чого подати заяву про встановлення належності до громадянства України згідно ст. 3 Закону України "Про громадянство України" /а.с.4/.
Відповідно до листа Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області від 25.11.2020 року № 309 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав на території вказаної сільської ради з 1993 року по даний час; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав на території сільської ради з 1989 року по день смерті; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживала на території сільської ради з 1993 року по день смерті /а.с.47/.
Згідно витягу з будинкової книги №3 Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області від 25 листопада 2020 року №310 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с.Новопетрівка Бердянського району Запорізької області прибула ІНФОРМАЦІЯ_7 з с.Новопетрівка Бердянского району Запорізької області на проживання. українка; паспорт НОМЕР_2 , вид.ВВС Бердянського райвиконкому Запорізької області 14.09.1977 р./а.с.48/.
Згідно витягу з будинкової книги №3 Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області від 25 листопада 2020 року №311 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с.Шура-Мітлинецька Гайсинського району Вінницької області прибув ІНФОРМАЦІЯ_8 з с.Нововасилівка Бердянського району Запорізької області на проживання, паспорт НОМЕР_3 , вид.ВВС Вільшанського райвиконкому Кіровоградської області 16.06.1981; військовозобов'язаний; колгосп «Дружба», скотар.
Згідно даних заяви Ф 1 батько заявника ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Шура-Метлиницька Гайсинського району Вінницької області, місце проживання зареєстровано в с.Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, 17 квітня 2012 року звертався до органів внутрішніх справ із заявою про обмін паспорту та отримав 22.05.2012 року паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 /а.с.57/.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 /а.с.56/.
Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України "Про громадянство України", Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України" (далі - Закон), громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Відповідно до абз. 6 п.п. «в» п.10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215/2001 та відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про громадянство України", для встановлення належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (або одним із них) або законним представником, подає один із таких документів: довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні станом на 13 листопада 1991 року; довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні станом на 13 листопада 1991 року.
Відповідно до п. 10 Розділу ІІ Указу Президента України "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", для встановлення належності до громадянства України особа, яка станом на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них), така особа зобов'язана в обов'язковому порядку подати до органу ДМС серед іншого судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні станом на 13 листопада 1991 року.
Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз'яснено, що для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року.
Судом встановлено, що станом на 1991 рік заявнику було два роки, тобто місце проживання останнього встановлювалось, відповідно до місця проживання та реєстрації самого заявника або його батьків чи одного з них.
Отже, підтвердження належності до громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання батьків заявника або його самого у неповнолітньому віці в України станом на 13 листопада 1991 року, який має юридичне значення.
Тобто, в судовому засіданні належними та допустимими доказами підтверджено, що батько заявника - ОСОБА_2 , який станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) і набрання чинності Законом України "Про громадянство України" ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), народився і постійно проживав на території України.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, суд вважає, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне йому для підтвердження належності до громадянства України, ним надані достатні та належні докази на підтвердження факту його народження та проживання в неповнолітньому віці на території України разом станом на 13 листопада 1991 року, а тому суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 265, 315-319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с.Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області УССР, постійно проживав на території України станом на 13 листопада 1991 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням п.п. 15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд Миколаївської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 11 грудня 2020 року.
Суддя О.П.Бодрова