55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 18, тел./факс (05161) 4-26-20
08 грудня 2020 року м. Первомайськ
Справа :484/3508/20
Номер провадження : 2/484/1453/20
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі судді Фортуни Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Первомайськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про визнання права власності на гараж,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивачка), в особі представниці ОСОБА_2 , 13 жовтня 2020 р. звернулась з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), про визнання за нею права власності на гараж № НОМЕР_1 розташований в автогаражному кооперативі «Центральний» по вул. Одеській в м. Первомайськ Миколаївської області. Позовні вимоги мотивує тим, що 17 січня 1996 року придбала зазначений гараж у ОСОБА_3 , про що було укладено договір купівлі-продажу №19, зареєстрований Первомайською філією Південної Товарної біржі. 19 січня 1996 року право власності на гараж за позивачкою було зареєстровано в Первомайському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером №587. Проте при зверненні до органу реєстрації прав власності на нерухоме майно для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права власності на гараж їй стало відомо, що договір купівлі продажу необхідно нотаріально оформити. Оскільки право власності за зазначений гараж зареєстровано за позивачкою в Первомайському МБТІ, неможливо отримати витяг з держаного реєстр прав власності на нерухоме майно на колишнього власника, що позбавляє її можливості нотаріально оформити угоду. Окрім цього, зазначає, що у зв'язку із тим, що всі істотні умови договору були виконані, вона набула право власності на гараж. Інша можливість оформити у відповідності до норм чинного законодавства правовстановлюючі документи в неї відсутня, а тому виникла необхідність звернення до суду.
У судове засідання позивачка та її представниця не з'явились; представниця позивачки надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 гараж № НОМЕР_1 , розташований в автогаражному кооперативі «Центральний» по вул. Одеській в м. Первомайськ Миколаївської області за 62 млн. карбованців, що підтверджується договором купівлі-продажу №19 від 17 січня 1996 р., зареєстрованим у Первомайському філіалі Південної товарної біржі за №587.
У даному договорі зазначено, що гараж належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право власності на гараж, виданого виконкомом Первомайської міської Ради народних депутатів від 16 січня 1996 року, зареєстрованого в МБТІ у реєстраційну книгу за №4 стр.53, реєстр №587.
Згідно з інформацією Первомайського МБТІ від 15.09.2020 року право власності на зазначений гараж станом на 31.12.2012 року зареєстровано за позивачкою на підставі договору купівлі-продажу №19, зареєстрованого на Первомайській філії Південної Товарної Біржі від 17.01.1996 р.
Із довідки виданої 23.09.2020 року головою кооперативу ОКАК «Центральний ОСОБА_4 вбачається, що позивачка є членом Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Центральний» (м. Первомайськ, Миколаївської області, вул. Одеська, 16), та є власником гаражу № НОМЕР_1 .
Суд встановив, що між сторонами було досягнуто домовленості про всі істотні умови угоди і відбулося повне виконання договору купівлі-продажу №19 від 17 січня 1996 р.; позивачка придбала гараж № НОМЕР_1 розташований в автогаражному кооперативі «Центральний» по вул. Одеській в м. Первомайськ Миколаївської області, але нотаріально договір купівлі-продажу не посвідчила; з моменту придбання нерухомого майна і по теперішній час позивачка здійснює користування та володіння зазначеним майном у повному обсязі.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним; у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі; недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу; якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно до ст. 8, 9, 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), членами товарної біржі є прийняті до її складу, згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні та фізичні особи. Член товарної біржі має право здійснювати біржові операції на біржі. Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що право позивачки підлягає захисту у судовому порядку шляхом визнання права власності на нерухоме майно.
Ураховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
- позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про визнання права власності на гараж - задовольнити;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Первомайськ Миколаївської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на гараж № НОМЕР_1 , що розташований в автогаражному кооперативі «Центральний» по вулиці Одеській в м. Первомайськ Миколаївської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Інформація про сторін:
позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
Повний текст судового рішення складено 14.12.2020р.
Суддя Т.Ю. Фортуна