308/8605/20
02.12.2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Бенца К.К.,
при секретарі - Парова І.І.,
з участю :
представника заявника ОСОБА_1 - Бухтояров Р.
державного виконавця Ужгородського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгороді скаргу ОСОБА_1 , стягувачі ТзОВ «Купер Прайс», ПАТ «Кредобанк», ПАТ «Приватбанк», на рішення державного виконавця Ужгородського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. у межах виконавчого провадження № 55425439,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України де, стягувачі ТзОВ «Купер Прайс», ПАТ «Кредобанк», ПАТ «Приватбанк», на рішення державного виконавця Ужгородського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. у межах виконавчого провадження під час виконання судового рішення, в якій просить cуд визнати неправомірними та скасувати постанови: постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2018 року; постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2018 року; постанову від 29.11.2018 року про арешт майна боржника; постанову від 29.03.2019 року про розшук майна боржника; постанову від 15.11.2019 року про стягнення витрат з боржника на проведення виконавчих дій; постанову від 17.01.2020 року про передачу виконавчого провадження; постанову від 21.01.2020 року про прийняття до виконання ВП та постанову від 03.06.2020 року Державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що у виконавчому провадженні ВП № 57983424 якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках у всіх видах валюти та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Мотивуючи вимоги скарги, заявник вказує, що 29.07.2020 року їй, ОСОБА_1 , стало відомо про існування виконавчого провадження в Ужгородському районному відділі ДВС Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Фарнківськ) державний виконавець Гусєв АСВП № 57983424.
В даному виконавчому провадженні були винесені наступні постанови, а саме :
постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2018 року,
постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2018 року;
постанова від 29.11.2018 року про арешт майна боржника
постанова від 29.03.2019 року по розшук майна боржника,
постанова від 15.11.2019 року по стягнення витрат з боржника на проведення виконавчих дій;
постанова від 17.01.2020 року про передачу виконавчого провадження,
постанова від 21.01.2020 року про прийняття до виконання ВП
постанова від 03.06.2020 року Державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що у виконавчому провадженні ВП № 57983424 якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках у всіх видах валюти та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Заявник вказує на те, що жодна із прийнятих державним виконавцем постанов не була їй надіслана.
Вважає, постанову від 03.06.2020 року винесену Державним виконавцем Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Фарнківськ) про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № 57983424 незаконною, протиправною, та такою що порушує права та свободи передбачені зокрема, ст.1 та ст.. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема зазначає, що арешт та стягнення коштів з пенсійного рахунку та банківської картки суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», що відображено у постанові КЦС ВС від 03.10.2019 року справа № 642/6675/18
Вказує на те , що порушення її прав полягає в тому, що єдиним її доходом , за який вона живе, утримує маму похилого віку є пенсія, проте на банківський рахунок та картку приватний виконавець наклав арешт і залишив її без засобів до існування, повністю паралізував її життєдіяльність.
Пенсійне забезпечення є її єдиним джерелом існування та забезпечення життя, проте в результаті накладення арешту на картковий рахунок спеціального режиму використання у гривні в ПАТ «Ощадбанк» на який здійснюється зарахування пенсії, оскаржуваною постановою державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. позбавлена можливості отримувати пенсію та навіть її частину.
Заявник вказує на те, що 29.07.2020 року нею через канцелярію було направлено заяву державному виконавцю ОСОБА_2 про зняття арешту з пенсійного рахунку. Проте на день звернення до суду із скаргою відповідь від державного виконавця нею не отримана.
Заявник вважає такі дії державного виконавця по винесенню постанови про накладення арешту на картковий рахунок спеціального режиму використання у гривні в ПАТ «Ощадбанк» на який здійснюється зарахування пенсії по відношенню до боржника незаконними та протиправними.
На підставі викладеного просить визнати неправомірною та скасувати постанову від 03.06.2020 року Державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що у виконавчому провадженні ВП № 57983424 якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках у всіх видах валюти та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Окрім того заявник вважає, що підлягають визнанню неправомірними та скасуванню: постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2018 року; постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2018 року; постанова від 29.11.2019 року про арешт майна боржника, постанова від 29.03.2019 року по розшук майна боржника; постанова від 15.11.2019 року по стягнення витрат з боржника на проведення виконавчих дій; постанова від 17.01.2020 року про передачу виконавчого провадження; постанова від 21.01.2020 року про прийняття до виконання ВП .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.12.2020 р. скаргу в частині заявлених вимог про визнання неправомірними та скасування : постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2018 року, постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2018 року; постанову від 15.11.2019 року про стягнення витрат з боржника на проведення виконавчих дій ; постанову від 17.01.2020 року про передачу виконавчого провадження; постанову від 21.01.2020 року про прийняття до виконання ВП за заявою представника заявника в судовому засіданні залишено без розгляду.
Представник заявника ( боржника) в судовому засіданні вимоги скарги в частині заявлених вимог про визнання неправомірними та скасування : постанову від 29.11.2018 року про арешт майна боржника, постанову від 29.03.2019 року по розшук майна боржника; постанову від 03.06.2020 року Державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що у виконавчому провадженні ВП № 57983424 якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках у всіх видах валюти та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - підтримав, просив їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у скарзі. Просив суд врахувати правову позицію , що відображено у постанові КЦС ВС від 03.10.2019 року справа № 642/6675/18. Вказав на те, що дії державного виконавця по винесенню постанови про накладення арешту на картковий рахунок спеціального режиму використання у гривні в ПАТ «Ощадбанк» на який здійснюється зарахування пенсії є незаконними та протиправними. Заявниця позбавлена засобів для існування. Довідкою ПАТ «Ощадбанк» підтверджено , що рахунок на який накладено арешт є картковий рахунок спеціального режиму використання у гривні на який здійснюється зарахування пенсії. Вказав на те, що державному виконавцю відомо про те, що на картковий рахунок в ПАТ «Ощадбанк» на здійснюється зарахування пенсії заявника.
Державний виконавець Ужгородського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог скарги з підстав викладених у письмовому відзиві. Надав пояснення аналогічні викладеним у письмовому відзиві. Просив відмовити у задоволенні скарги.
Стягувачі ТзОВ «Купер Прайс», ПАТ «Кредобанк», ПАТ «Приватбанк» не забезпечили явку своїх представників в судове засідання , хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Від ТзОВ «Купер Прайс» на адресу суду надійшли письмові заперечення на скаргу, згідно яких просить суд відмовити у задоволенні скарги заявника ОСОБА_1 з підстав та мотивів викладених у запереченнях.
З огляду на те, що згідно ч.2 ст.450 Цивільного процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд дійшов висновку, що не зважаючи на неявку представників стягувачів скарга може бути розглянута судом .
Заслухавши доводи учасників судового процесу, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. ст. 13,81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як вбачається із змісту скарги, така подана в порядку ст. 447 ЦПК України.
Відповідно до положень ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається саме на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців,правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб,які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень розглядається як невідємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд неодноразово робив висновок, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обовязкове, судове рішення залишалося невиконаним. Це призвело б до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невідємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплексдій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012) ; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № П-рп/2012).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, щовизначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 2 Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обовязковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець встановив обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як встановлено судом, в Ужгородському РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 57983424 по виконанню :
- виконавчий лист № 308/9840/15-ц від 30.06.2016 виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» суми боргу 22264,99 грн. та 243,60 грн. судового збору;
- виконавчий напис № 10438 від 02.08.2017 виданий приватним нотаріусом Швець Р.О. Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суми боргу 8198,51 долларів США що складає 213161,26 грн. та 1800 грн. витрат за вчинення виконавчого напису;
- виконавчий лист № 308/4491/13-ц від 30.05.2014 виданий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ТзОВ «Купер Прайс» заборгованості за кредитним договором №PL-805/022/2008 від 22.05.2008 року в розмірі 33448,27 грн., а також у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України 334,48 грн. сплаченого судового збору.
Судом встановлено, що 08.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 51868094 по примусовому виконанню виконавчого листа № 308/9840/15-ц від 30.06.2016 року виданий Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “ Кредобанк” суму заборгованості та надано боржнику строк для виконання в самостійному порядку до 15.08.2016 року.
Судом встановлено, що 21.12.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №55425439 по примусовому виконанню виконавчого напису № 10438 від 02.08.2017 виданого приватним нотаріусом Швець Р.О. Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суми боргу 8198,51 долларів США що складає 213161,26 грн. та 1800 грн. витрат за вчинення виконавчого напису.
Судом встановлено, що 24.07.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 56833518 по примусовому виконанню виконавчого листа № 308/4491/13-ц від 30.05.2014 виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ТзОВ «Купер Прайс» заборгованості за кредитним договором №PL-805/022/2008 від 22.05.2008 року в розмірі 33448,27 грн., а також у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України 334,48 грн. сплаченого судового збору.
Як встановлено судом, 29.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у АСВП № 56833518. Аналогічні постанови про арешт майна боржника були прийняті державним виконавцем і в межах інших виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 .
Згідно ч.1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Як встановлено судом, 29.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника у АСВП № 56833518.
Як встановлено судом, боржник ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами зведеного виконавчого провадження АСВП № 57983424 особисто 07.07.2020 року , про що свідчить особистий підпис боржника ОСОБА_1 з відміткою « ознайомлена, копії отримала 07.07.2020». ( копія навна в матеріалах справи).
Таким чином, станом на 07 липня 2020 року боржник був обізнаний щодо виконавчих документів та зведеного виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (п. «а» ч.1, ч.2 ст.449 ЦПК України).
Згідно із ч.ч. 3, 5, 6 ст. 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Отже, строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальнихпідставах.
При цьому, ОСОБА_1 не подала до суду клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення зі скаргою, а без вирішення вказаного питання скарга в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Ужгородського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 29.11.2018 року про арешт майна боржника та постанови від 29.03.2019 року про розшук майна боржника не може бути розглянута по суті, а відтак слід залишити без розгляду.
Що стосується вимог скарги в частині визнання неправомірною та скасування постанови від 03.06.2020 року головного державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні ВП № 55425439 якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках у банківських установах всіх видах валюти та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 ,суд констатує наступне.
Як встановлено судом, 03.06.2020 року головним державним виконавцем Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № 55425439, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках у банківських установах всіх видах валюти та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 ( копія наявна в матеріалах справи) .
Зазначена постанова була надіслана для виконання до банківських установ відповідно до супровідного листа від 03.06.2020 року № 28625. ( копія наявна в матеріалах справи) .
Згідно довідки ПАТ «Ощадбанк» від 07.07.2020 року , у філії Закарпатське облуправління АТ «Ощадбанк» відкрито картковий рахунок спеціального режиму використання у гривні на імя ОСОБА_1 » на який здійснюється зарахування пенсії. ( копія наявна в матеріалах справи) .
Як встановлено судом, 08.07.2020 року головним державним виконавцем Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника, зокрема на дохід, який отримує у ГУ ПФ України у Закарпатській області. ( копія наявна в матеріалах справи) .
Згідно листа ПАТ «Ощадбанк» від 13.07.2020 року , щодо виконання постанови від 03.06.2020 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № 55425439, повідомлено державного виконавця щодо виконання постанови та накладення арешту на грошові кошти на рахунку, який використовується для зарахування пенсійних виплат. ( копія наявна в матеріалах справи) .
Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодопримусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.3 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Частинами першою-третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Відповідно до частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
Таким чином суд доходить висновку, що доводи державного виконавця про те, що законодавством не заборонено державному виконавцю накладати арешт на рахунок боржника на який надходять пенсійні виплати є безпідставними, так як чинним законодав-ством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань, а тому суд дійшов висновку про те, що арешт пенсійних коштів особи, після вирахування з неї сум стягнень на підставі постанови виконавця від 08.07.2020 року про звернення стягнення на доходи боржника , позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.
Крім того Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Суд зазначає, що з матеріалів скарги та матеріалів виконавчого провадження вбачається, та підтверджено заявником, що станом на час розгляду скарги у суді державному виконавцю було відомо про рахунок боржника відкритий у Філії - Закарпатське облуправління АТ «Ощадбанк», який має спеціальний режим використання, проте зняття арешту з нього ним здійснено не було.
Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 642/6675/18.
Дані про нарахування інших коштів, крім пенсії, на рахунок НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 у Закарпатському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», відсутні. Також відсутні дані про наявність у ОСОБА_1 іншого доходу, крім пенсії. Оскільки на картковий рахунок НОМЕР_1 надходять грошові кошти після утримання Управлінням Пенсійного фонду України максимально можливих сум на погашення заборгованості за судовим рішенням, на залишкові грошові кошти стягнення заборгованості вже не звертається. Тому підстави для накладення арешту на залишок грошових коштів в межах розміру заборгованості відсутні. Арешт порушує право боржника на отримання коштів, необхідних для існування.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (п.1 ч.1 449 ЦПК України).
Суд бере до уваги те, що представник заявника ОСОБА_1 звернувся із заявою до Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування арешту із спеціального рахунку заявника, проте про результат розгляду заяви на час звернення до суду із скаргою не повідомлений.
Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Оскільки чинне цивільне процесуальне законодавство не передбачає право суду скасовувати постанови державних виконавців, скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Гусєва О.О. щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у Закарпатському обласному управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» постановою про арешт коштів боржника від 03.06.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 55425439 і зобовязати державного виконавця скасувати накладений арешт. ( Аналогічна правова позиція викладена у постанові Харківського Апеляційного Суду у справі № 642/6675/18 від 13.05.2019 року та підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 642/6675/18)
Відповідно до ч.1 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог скарги в цій частині та вважає за необхідне поновити порушене право заявника та визнати неправомірними дії головного державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О.щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у Закарпатському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» постановою про арешт коштів боржника від 03.06.2020 року у виконавчому провадженні ВП № 55425439 і зобов'язати державного виконавця скасувати накладений арешт.
Ухвала суду не перешкоджає державному виконавцю Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) накласти арешт на кошти ОСОБА_1 , розміщені в АТ «Ощадбанк» на інших, крім пенсійного, рахунках .
Крім того, у відповідності до ст. 452 ЦПК України на органи державної виконавчої служби покладаються судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Керуючись ст. ст.258,260,353,354,447-453 ЦПК України,Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , стягувачі ТзОВ «Купер Прайс», ПАТ «Кредобанк», ПАТ «Приватбанк», на рішення державного виконавця Ужгородського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. у межах виконавчого провадження № 55425439- задовольнити частково.
Скаргу ОСОБА_1 , стягувачі ТзОВ «Купер Прайс», ПАТ «Кредобанк», ПАТ «Приватбанк», на рішення державного виконавця Ужгородського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. у межах виконавчого провадження № 55425439 в частині заявлених вимог про визнання неправомірними та скасування: постанови від 29.11.2018 року про арешт майна боржника, постанови від 29.03.2019 року про розшук майна боржника - залишити без розгляду.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Ужгородського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв Олександра Олександровича щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у Закарпатському обласному управлінні Акціонерного товариства «Ощадбанк» постановою про арешт коштів боржника від 03.06.2020 рокуу виконавчому провадженні № 55425439.
Зобов'язати головного державного виконавця Ужгородського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв Олександра Олександровичаскасувати накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у Закарпатському обласному управлінні Акціонерного товариства «Ощадбанк» постановою про арешт коштів боржника від 03.06.2020 рокуу виконавчому провадженні № 55425439.
В решті вимог скарги - відмовити.
Стягнути з Ужгородського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови с уду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасники справи:
Заявник ОСОБА_4 (місце проживання АДРЕСА_1 ),
Заінтересовані особи державний виконавець Ужгородського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гусєв О.О. (адреса місцезнаходження м. Ужгород, пл.. Ш.Петефі, 14, офіс, 57.
Стягувач ТзОВ «Купер Прайс» (місце знаходження м. Київ вул. Л.Руденка, 6а, 04655),
ПАТ «Кредобанк» (місце знаходження м. Львів вул. Сахарова, 78, 79012),
ПАТ «Приватбанк» (місце знаходження м. Київ вул. Грушевського, 1д, 01001)
Дата складання повного тексту ухвали з врахуванням вихідних днів 07.12.2020 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца