Номер провадження: 22-ц/813/3781/20
Номер справи місцевого суду: 1522/24002/12
Головуючий у першій інстанції Чернявська Л.М.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
14.12.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
за участю секретаря - Чепрас А.І.,
учасники справи:
заявник - державний виконавець Другого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Курбак Кирило Володимирович,
позивач - Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - Приватне підприємство «Старшип Компані»,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2019 року у складі судді Чернявської Л.М.,
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.10.2012 клопотання позивача про об'єднання позовів задоволено; об'єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними зі справою за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Старшип Компані» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2014 позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» про визнання договорів недійсними залишений без розгляду.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2014 позов Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» задоволений частково.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.07.2015 позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» про визнання договорів недійсними залишений без розгляду.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28.07.2015 позов Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» задоволений частково.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2019 року подання державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Курбак К.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа задоволено; тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_2 до виконання зобов'язань за виконавчим листом №1522/24002/12, виданого 23.09.2015 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 358143,26 дол. США та 4131234,60 грн.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати її та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні подання державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Курбак К.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_2 не була повідомлена судом про розгляд зазначеного подання та не могла реалізувати право на захист. ОСОБА_2 не ухиляється від виконання судового рішення, але немає фінансової можливості для погашення заборгованості, проте квартира АДРЕСА_1 є іпотечним майном за кредитним договором, на яке може бути направлено стягнення. ОСОБА_2 отримує пенсію, на яку може бути направлене стягнення у відсотковому відношенні встановленому законом. Поїздка до м. Ізраїль ОСОБА_2 з 25.09.2019 по 02.10.2019 була здійснена з релігійних переконань не за її рахунок. Строк подання декларації про доходи боржника державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження № 59580418 від 23.07.2019 не було встановлено, тому у діях ОСОБА_2 щодо неподання такої декларації відсутній умисел на ухилення від виконання рішення суду. Державним виконавцем Курбак К.В. не було повідомлено ОСОБА_2 про направлення до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа. В ухвалі відсутня аргументація про необхідність застосування вказаного обмеження та оцінка доказів, наданих виконавцем. ОСОБА_2 проживає за місцем реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 і їй не було відомо, що виконавець приходив за місцем її проживання і складав акт про відсутність боржника. Він мав можливість направити їй листа з повідомленням про його виїзд та погодженням дати. У ОСОБА_2 відсутнє будь-яке нерухоме майно та дохід, окрім пенсії.
05.02.2020 Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» подало до суду письмові пояснення.
10.02.2020 державний виконавець Другого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Курбак К.В. подав до суду відзив на скаргу.
В судове засідання 01.12.2020 учасники справи не з'явилися, про час та місце її розгляду повідомлені належним чином.
Від представника ОСОБА_2 30.11.2020 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вона лише уклала договір на надання правової допомоги, бажає ознайомитися з матеріалами справи, та зайнята в іншому процесі, тому не може брати участь в судовому засіданні 01.12.2020.
Проте клопотання задоволенню не підлягає, справу розглянуто за відсутності її учасників, та поведінку апелянта не можна розцінити як добросовісну.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подана в грудні 2019 року, виконавче провадження відкрите в липні 2019 року, рішення набрало сили ще в 2015 році, на теперішній час не виконується, клопотання про відкладення розгляду справи є повторним - судове засідання вже відкладалося за заявою адвоката ОСОБА_2 ОСОБА_3 . Як апелянт у справі ОСОБА_2 зобов'язана не перешкоджати руху справи, проте усвідомлюючи, що протягом не розгляду справи зупинена дія оскаржуваної ухвали, а провадження в апеляційному суді триває рік, уклала новий договір з адвокатом напередодні судового засідання. При цьому адвокат мав можливість ознайомитися зі справою 30.11.2020 - день укладання договору, проте просив про її відкладення. Враховуючи те, що у ОСОБА_2 було достатньо часу для забезпечення права на правову допомогу, можливість обрання адвоката, вільного від судових засідань, призначених на 01.12.2020, та з врахуванням створення перешкод в такий спосіб виконанню рішення суду, поважні причини для відкладення розгляду справи відсутні.
Крім того, предметом перегляду є процесуальна ухвала, за рік перебування справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 мала процесуальну можливість надати докази та навести мотиви на підтвердження апеляційної скарги, явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 14.12.2020.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
23 липня 2019 року Другим Приморським відділом державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження ВП № 59580418 з виконання виконавчого листа № 1522/24002/12, виданий 23.09.2015 року, Приморським районним судом міста Одеси про стягнення коштів 358143.26 США та 4131234,6 гривень; Стягувач: МТБ БАНК, код ЄДРПОУ 21650966; Одеська область, м.Іллічівськ, проспект Миру, 28. Боржник: ОСОБА_2 (а.с. 88-89).
05 серпня 2019 року ОСОБА_2 отримала повідомлення про відкриття виконавчого провадження (а.с. 90, 93-95).
Державним виконавцем було вжито заходи примусового виконання рішення, що підтверджують повноту вчинення виконавчих дій, а саме: до державних установ направлено запити щодо виявлення майна зареєстрованого за боржником та чи отримує вона доходи.
Згідно інформації УПФУ наданої на запит державного виконавця боржник не працює, пенсію не отримує.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником зареєстрована квартира АДРЕСА_1 , яка перебуває в іпотеці у ПАТ «Марфін Банк» (стягувач) та підпадає під дію мораторію згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», інше нерухоме майно за боржником не зареєстроване.
25 вересня 2019 року Другим Приморським відділом ДВС накладений арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 (а.с. 91-92).
Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, 16.11.2015 року та 04.12.2017 року виконавчими службами накладений арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 (а.с.100-101).
02 серпня 2019 року за вказаною у виконавчому документі адресою: АДРЕСА_2 було встановлено, що боржник мешкає за вказаною адресою. Двері державному виконавцю не відчиняє. Відмовляється у будь-якому контакті з державним виконавцем. На виклик державного виконавця не з'являється, про що 02 серпня 2019 року складений акт (а.с.96).
Місце реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_2 підтверджено відомостями Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області та відповідає даним, що зазначені у виконавчому документі (а.с. 103).
З 25.09.2019 по 02.10.2019 ОСОБА_2 перетинала державний кордон України.
Отже, майно, на яке можна звернути стягнення відсутнє, як з часу набрання рішенням законної сили в 2015 році, так і з часу відкриття виконавчого провадження в липні 2019 року ОСОБА_2 жодних дій для погашення боргу не здійснює, проте такий стан речей не є перешкодою для виїзду за межі країни, докази здійснення подорожі за рахунок третіх осіб не надано, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення подання.
Доводи апеляційної скарги про те, що майно у вигляді квартири, яка перебуває в іпотеці є достатнім забезпеченням зміст висновків суду не спростовує, адже встановлено, що в зв'язку з мораторієм звернення стягнення на неї унеможливлене.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 отримує пенсію, а відтак погашення боргу має відбуватися шляхом утримання коштів з цього доходу, доказами не підтверджено, та у будь - якому випадку сума боргу складає 358143,26 дол. США та 4131234,60 грн., що з огляду на розмір, з очевидністю вказує на неможливість його погашення за рахунок пенсії.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не подала декларації тому, що не встановлений строк для подачі, а також очікувала від виконавця проекту декларації, є непереконливими, оскільки при розмірі боргу, який складає 358143,26 дол. США та 4131234,60 грн., має бути відповідальною та самостійно вживати заходів для виконання обов'язку, до того ж складання проекту декларації не входить до функцій виконавця.
Законом не передбачено обов'язку державного виконавця повідомити боржника про направлення подання до суду, так само як обов'язок суду про розгляд подання із повідомленням боржника, тому такі доводи також не можуть бути підставою скасування ухвали суду.
Зважаючи на викладене, судом повно і правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому вона задоволенню не підлягає, ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 14.12.2020.
Головуючий:
Судді: