Номер провадження: 11-сс/813/1969/20
Номер справи місцевого суду: 521/19968/19 1-кс/521/7480/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.12.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.12.2019 року, -
встановив:
ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.12.2019 року, на підставі п.3 ч.2 ст. 304 КПК України,повернуто скаргу ОСОБА_5 , подану в порядку ст. 303 КПК України набездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР на підставі його заяв и, поданої в порядку ст.214 КПК України.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя послався на те, що скарга не містить вказівки на те, коли і до якого органу ОСОБА_5 подавалася заява про вчинення кримінального правопорушення, а тому залишається незрозумілим чи дотримано заявником строки звернення зі скаргою, з урахуванням того, що скарга подана до суду 25.11.2019 року, а заявник не просить поновити строк на оскарження бездіяльності прокурора.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну та необґрунтовану та направити його скаргу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відповідності до положень ч.4 ст.405 КПК України (далі - КПК) апеляційний розгляд проведено за відсутності прокурора, оскільки будучи повідомленим про час місце розгляду справи, прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явився. Крім того, апеляційний розгляд проведено за відсутності ОСОБА_5 , який не заявляв клопотання про розгляд апеляційної скарги за його присутності.
Заслухавши суддю-доповідача; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в мажах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження. Статтями 303, 304 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, право на оскарження та строк подання скарги.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Так, п.1 ч.1 ст.303 КПК передбачає можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч.1 ст.304 КПК).
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до п.5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 року «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
У відповідності до ч.1 ст.11 КК України, злочином (кримінальне правопорушення) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 року №139). Згідно з п.1 Глави 2 Розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
При цьому зміст ч.1 ст.214 КПК не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК.
Колегія суддів приходить до переконання, що аналіз положень КПК дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_5 , звертаючись до районного суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК на бездіяльність прокурора, не долучив копію своєї заяви про вчинення кримінального правопорушення, та навіть не навів посилань на дату звернення з такою заявою до відповідного правоохоронного органу, а тому апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді щодо неможливості встановити те, що прокурором була допущена бездіяльність щодо не внесення відомостей про вчинення злочину до ЄРДР, а скаржником був дотриманий строк на оскарження такої бездіяльності.
За таких умов, на думку апеляційного суду, слідчий суддя на законних підставах повернув скаргу ОСОБА_5 .
Одночасно, апеляційний суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_5 , що він не позбавлений права повторно звернутись зі скаргою до районного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування або прокурор, у разі існування факту бездіяльносте посадових осіб правоохоронного органу щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою про вчинення злочину, додавши до скарги докази такого звернення.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 303, 306, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.12.2019 року, якою було повернуто скаргу ОСОБА_5 , подану в порядку ст. 303 КПК України набездіяльність уповноважених осіб Одеської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР на підставі його заяви, поданої в порядку ст.214 КПК України- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4