Номер провадження: 11-кп/813/1317/20
Номер справи місцевого суду: 522/8462/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.11.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_9 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12.03.2020 року,-
встановив:
оскарженою ухвалою районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018161500000997 від 02 травня 2018 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України повернутий прокурору для усунення недоліків, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що згідно з ч.1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Затвердження прокурором обвинувального акту щодо обвинувачених та не скріплення його печаткою є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу відповідно до примітки ст. 358 КК України. Також в обвинувальному акті не конкретизовано злочин, та неналежно викладено фактичні обставини злочину, відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Крім того, в обвинувальному акті відповідно до ст. 291 КПК України, невірно зазначено анкетні відомості ОСОБА_8 , а саме те, що він офіційно не працював та про його освіту.
Не погодившись з ухвалою районного суду, прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких вказує на незаконність ухвали та просить її скасувати, а обвинувальний акт направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Прокурор зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а зазначені в ухвалі доводи щодо існування недоліків обвинувального акту не є підставою для повернення обвинувального акту. Прокурор також посилається на те, що вважає безпідставним посилання районного суду на невідповідність обвинувального акту п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України з мотивів не встановлення особи обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки надаючи оцінку доказам по справі, зокрема відомостям щодо даних, які характеризують особу обвинуваченого, суд вийшов за межі своїх повноважень, якими він наділений ст. 314 КПК України. Вказані судом розбіжності можливо було усунути в ході судового розгляду кримінального провадження.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
За змістом частин 1, 3 статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Зокрема, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Вимоги до змісту обвинувального акту та додатків до нього викладені в ст. 291 КПК України. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення. При цьому, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акту прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Як убачається зі змісту обвинувального акту в кримінальному провадженні №12018161500000997 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, він фактично відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону.
За таких обставин твердження районного суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, із посиланням на, начебто, неповно викладені фактичні обставини злочину та на відсутність належного формулювання обвинувачення, є безпідставними. Відповідно до змісту обвинувального акту в ньому з достатньою повнотою зазначені час, місце, спосіб вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, які прокурор вважає встановленими.
Крім того, положення ч. 2 ст. 337 КПК України надають можливість прокурору під час судового розгляду змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи, у зв'язку з чим доводи суду першої інстанції про відсутність викладення всіх обставин кримінального правопорушення, оскільки в формулюванні обвинувачення не прописаний механізм, яким чином ОСОБА_8 дістав з лівої кишені власної куртки ніж, в якій руці перебував ніж в момент нападу не можуть бути прийняті апеляційним судом, як такі, що суперечать вимогам діючого КПК України.
Із аналізу вищевказаних положень кримінального процесуального закону вбачається, що при складанні обвинувального акту прокурор має право викласти в ньому ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими та на підставі цього на свій розсуд здійснити кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.
Висновки суду про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України з підстави того, що він не скріплений печаткою, апеляційний суд оцінює критично, вважає їх вочевидь помилковими з огляду на наступні обставини.
Частини 1-3 ст. 291 КПК України містить вичерпний перелік відомостей та реквізитів, які повинен містити обвинувальний акт для того, щоб він вважався таким, який відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Проте, зазначений перелік не містить вимоги щодо скріплення підпису слідчого та прокурора печаткою, а посилання суду на примітку до ст. 358 КК України не є доречним, оскільки в цьому випадку норми закону мають вищу юридичну силу, ніж норми примітки, тому саме вимогам ст. 291 КПК України в цьому випадку необхідно надавати перевагу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає висновки суду щодо повернення прокурору обвинувального акту в зазначеному кримінальному провадженні з підстави відсутності печатки такими, що не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Стосовно висновків суду, щодо відсутності в обвинувальному акті відомостей щодо освіти та місця роботи обвинуваченого на час складання обвинувального акту, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, серед інших відомостей, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Дослідженням обвинувального акту відносно ОСОБА_8 встановлено, що він повністю відповідає вищезазначеним вимогам закону.
Висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, в зв'язку з тим, що в ньому невірно зазначено анкетні дані обвинуваченого, а саме щодо його освіти та місця праці, є необґрунтованими, так як вказані дані не є обов'язковими та не можуть бути визнані в якості підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
Зазначені обставини, відповідно до положень ст. 291 КПК України, не можуть бути підставою для висновку суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.
Натомість, апеляційним розглядом встановлено, що суд першої інстанції під час підготовчого засідання фактично вдався до встановлення та оцінки фактичних обставин кримінального провадження, що на даній стадії кримінального процесу є неприпустимим.
Встановлення дійсних фактичних обставин кримінального провадження та їх відповідність або невідповідність викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам здійснюється в процесі проведення судового розгляду кримінального провадження, відповідно до Глави 28 КПК України, шляхом безпосереднього дослідження судом та надання належної оцінки доказам, зібраним під час проведення досудового розслідування кримінального провадження.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, вважає, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, вказані судом недоліки не можуть бути перешкодою для подальшого судового розгляду, а тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню як незаконна, оскільки, зазначені в ній підстави повернення обвинувального акту не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, а інших підстав невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України в оскарженій ухвалі суду не наведено.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12.03.2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018161500000997 від 02 травня 2018 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, повернутий прокурору для усунення недоліків, як такий, що не відповідає вимогам КПК України - скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження в тому ж суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4