Номер провадження: 11-сс/813/1775/20
Номер справи місцевого суду: 522/17022/20 1-кс/522/13747/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.11.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора ? ОСОБА_6 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2020 року в кримінальному провадженні №12020165500000571 від 13.08.2020 року, -
встановив:
оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволені клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків передбачених п.п. 1, 3 ч.5 ст.194 КПК України, строком до 14.12.2020 року, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Вінницької області, громадянки України, українки, з неповною вищою освітою, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст.191 КК України.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12020165500000571 від 13.08.2020 року за підозрою у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.191 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_7 займаючи посаду менеджера в роздрібній торгівлі непродовольчими товарами, в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснює свою діяльність ФОП « ОСОБА_10 » та перебувала у трудових відносинах із вказаною ФОП, на яку було покладено такі обов'язки: вносити відомості про продаж у обставин у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел направлений на привласнення грошових коштів належних ФОП « ОСОБА_10 ».
В ході виконання своїх посадових обов'язків ОСОБА_7 , користувалась «Crm» системою обліку продажів та клієнтською базою, яка затверджена вищезазначеним магазином. У вказану систему ОСОБА_7 , зобов'язана була вносити відомості продажів які здійснювались за весь робочий день та вносити данні клієнтів, які включали в себе анкетні данні та контактні номери останніх. «Crm» система - являє собою сховище, яке знаходиться в мережі інтернет, в якому можливо здійснювати облік та корегування продажів та внесення даних.
ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів за товар який продавала покупцям магазину, усвідомлюючи суспільно-небезпечність своїх дій, переслідуючи мету особистого збагачення, з метою укриття своїх дій, імітуючи виконання своїх прямих обов'язків проводила по «Crm» системі лише частину коштів від продажу товарів, решту коштів за проданий товар привласнювала, чим завдала матеріальних збитків ФОП « ОСОБА_10 ».
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки є наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працевлаштована та не має можливості себе забезпечувати. Зазначає, що слідчий суддя не об'єктивно дослідив обставини справи, дані про особу підозрюваної, яка не працює, не має соціальних зв'язків та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; підозрювану та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 191 КК України стороною захисту не оскаржується та підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, а саме: протоколами огляду, допиту свідків, протоколами пред'явлення осіб для впізнання та іншими матеріалами справи.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя обґрунтовано зазначив в ухвалі, що в судовому засіданні слідчий та прокурор не довели обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України, а твердження про те, що ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, є припущенням, адже у клопотанні слідчого, окрім загальних формулювань, не зазначено, якими доказами підтверджуються такі ризики.
Разом з тим, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Отже, оскільки на даній стадії досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 3 ст. 191 КК України, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення слідчого судді про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, є обґрунтованим.
Доводи прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, апеляційний суд вважає передчасними, оскільки вони не ґрунтуються на беззаперечних доказах.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора в частині застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту не підлягає задоволенню.
Підозрювана ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась; навчається на перукаря, має місце реєстрації та постійного проживання, самостійно з'явилась в судове засідання для розгляду клопотання слідчого про застосування відносно неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту; не порушує встановлені оскаржуваною ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання обов'язки та самостійно з'явилась в судове засідання апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги прокурора.
Окрім того, прокурором в судовому засіданні не надано жодних доказів того, що з моменту обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, остання вчиняла будь-які спроби щодо переховування від органів досудового розслідування чи перешкоджання кримінальному провадженню.
Зазначені обставини свідчать про те, що застосований відносно підозрюваної ОСОБА_7 слідчим суддею запобіжний захід у виді особистого зобов'язання в достатній мірі може забезпечити належну поведінку підозрюваної під час проведення досудового розслідування.
Отже, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 191 КК України, а також характеристику особи підозрюваної, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення слідчого судді про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є обґрунтованим.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що доводи прокурора про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту, є необґрунтованими.
При апеляційному розгляді будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду, не встановлено.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, оскільки ухвалена у відповідності до вимог закону, та винесена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2020 року про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4