14 грудня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2020 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30.12.2020 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаєва, громадянин України, українець, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з повною загальною середньою освітою, раніше судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою : АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №12020150030002959 від 07.10.2020 року,
встановив:
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" терміном до 30 грудня 2020 року, з визначенням розміру застави, у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді змінити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації АДРЕСА_1 .
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Захисник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, винесена з істотним порушенням вимог КПК.
Вказує, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінуємого злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 05.10.2020 року по 06.10.2020 року, у нічний час доби, ОСОБА_5 перебуваючи на території СВТ «Мічурінець» ділянці № 5 у місті Миколаєві, Миколаївської області, маючи корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом зняття скла з вікна, проник до вищевказаного будинку. Реалізовуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, здійснив крадіжку товарно-матеріальних цінностей, належних ОСОБА_6 , а саме: машинку для стрижки волосся марки «Vitek»,вартістю 300 гривень; цифровий ТВ приймач марки «WorldVision»моделі «Т57М» вартістю 259 гривень 75 копійок. В подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 559 грн. 75 коп.
Крім того, досудовим розслідування встановлено, у період часу з 05.10.2020 року по 06.10.2020 року, у нічний час доби, ОСОБА_5 перебуваючи на території СВТ «Енергетик» ділянці № 44 у місті Миколаєві, Миколаївської області, маючи корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом зняття скла з вікна, проник до вищевказаного будинку. Реалізовуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, здійснив крадіжку товарно-матеріальних цінностей, належних ОСОБА_7 , а саме: переносного холодильнику, вартістю 1000 гривень; тримером, вартістю 800 гривень; ручною газонокосаркою, вартістю 1000 гривень; електричним чайником марки «Saturn», вартістю 250 гривень; водяним насосом, вартістю 1000 гривень. В подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 4050 гривень.
30.10.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 185 КПК України.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , в обґрунтування клопотання зазначив, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та про наявність ризиків, передбачених п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим, послався на наявність ризиків, передбачених п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вважав, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить запобіганню доведених ризиків та прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у сумі 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень .
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Захисник ОСОБА_4 просила розглядати апеляційну скаргу без її участі, в порядку письмового провадження.
Від прокурора надійшла заява, про розгляд скарги в порядку письмового провадження.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 406 КПК України, зазначене є підставою для ухвалення судового рішення в порядку письмового апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що є значна ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду оскільки, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі строком до 6 років. Після надходження до Заводського районного суду міста Миколаєва клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою, ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився, доставити ОСОБА_5 у судове засідання приводом також не виявилось можливим, у зв'язку з чим ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 06.11.2020 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу до Заводського районного суду міста Миколаєва для участі в розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні та в подальшому 13.11.2020 року ОСОБА_5 було затримано на підставі ухвали слідчого судді. За такого, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважав доведеним ризики, передбачені п.2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення об'єктивних обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час не встановлено місцезнаходження частини викрадених товарно-матеріальних цінностей (за заявою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ).Крім, того підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відповідно до наявних у матеріалах кримінального провадження даних про його особу має негативну характеристику з місця проживання, раніше судимий за вчинення корисливіх злочинів, а тому може продовжити свої злочинні діяння.
Судом оцінено репутацію підозрюваного, а саме, те що підозрюваний ОСОБА_5 неодружений, офіційно не працює, проживає разом з сестрою, раніше неодноразово судимий, має чисельні повідомлення про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, досудове розслідування та судовий розгляд яких наразі триває.
Вищезазначені обставини вказують на наявність ризиків передбачених п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2020 року, якою до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30.12.2020 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді