Дата документу 08.12.2020 Справа № 317/937/20
Єдиний унікальний № 317/937/20Доповідач в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/1540/20Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
Категорія - ч.2 ст. 122, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146 КК України
08 грудня 2020 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 05 серпня 2020 року, якою було повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020080230000042 від 10 січня 2020 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.125, ч.2 ст.146 КК України.
Згідно зі змістом судового рішення, до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080230000042 від 10.01.2020 відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.125, ч.2 ст.146 КК України.
Захисником обвинуваченого, адвокатом ОСОБА_8 заявлено клопотання щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України у зв'язку зі змінами в законодавстві.
Прокурор заперечував проти повернення обвинувального акту, зазначив, що матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину повинні розглядатись в одному провадження, тому як це може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII (далі - Закон). Відповідно до вищевказаного Закону, діяння вчинені особою, передбачені ч.2 ст.122, ч.1 ст.146 КК України є кримінальними правопорушеннями, а діяння за ч.1 ст.125 КК України є кримінальним проступком.
Суд першої інстанції враховуючи, що обвинувальний акт надійшов до суду 11 травня 2020 року та містить злочин, що визначений як кримінальний проступок, обвинувальний акт не призначено до судового розгляду, а вирішення питання про об'єднання в одне кримінальне провадження проступків та злочинів входить до компетенції органів досудового розслідування, суд дійшов до висновку про необхідність повернення обвинувального акта прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України та подальшого вирішення питання про можливість об'єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину інкримінованого особі.
В апеляційній скарзі прокурор вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону. Апелянт вважає, що повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у нього таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд. Прокурор вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , складений відповідно до вимог ст.291 КПК України, а висновки суду першої інстанції є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України. Суд першої інстанції не навів в ухвалі невідповідностей обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_7 вимогам ст.291 КПК України. Крім того, з системного аналізу положень КПК України слідує, що з 01.07.2020 судам необхідно повертати обвинувальні акти у кримінальних провадженнях за обвинуваченням особи у вчиненні проступків, які направлені до суду до набрання чинності Закону №2617-VIII і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду. Апелянт зазначає, що стороною обвинувачення 06.04.2020 обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 був направлений до Запорізького районного суду Запорізької області. Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 07.04.2020 призначено підготовче засідання по обвинувальному акту, відносно ОСОБА_7 . В подальшому підготовче засідання було перенесено на 05.08.2020. Таким чином, суд першої інстанції прийняв незаконне судове рішення, оскільки при його постановлені були порушені вимоги закону.
Прокурор просить апеляційний суд ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 05.08.2020 скасувати, а кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.122, ч.2 ст.146 КК України повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; обвинуваченого та захисника обвинуваченого, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадження; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційні скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з призначенням нового розгляду.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з положеннями ч.ч.3, 4 вказаної статті обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів погоджується з доводами прокурора, який зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки суд допустив істотні порушення кримінального процесуального закону.
У відповідності до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З 01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 20.12.2019 року.
Відповідно до вимог п.5 ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які саме перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
При розгляді апеляційної скарги прокурора не встановлено таких недоліків обвинувального акта, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд.
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.125, ч.2 ст.146 КК України, підлягає судовому розгляду, оскільки обвинувальний акт прокуратурою скеровано до суду першої інстанції 06.04.2020.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 07.04.2020 призначено підготовче засідання по обвинувальному акту, відносно ОСОБА_7 .
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в ухвалі від 05.08.2020 дійшов не вірних висновків, про необхідність повернення прокурору обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував, що обвинувальний акт надійшов до суду 06.04.2020, ухвалою суду від 07.04.2020 призначалось підготовче судове засідання, а тому відсутні підстави для повернення обвинувального акту для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ст.217 КПК України (в редакції Закону 2617-VIII) у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються.
Згідно ч.ч.5, 6 ст.217 КПК України рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором та не може бути оскаржене.
Зі змісту обвинувального акту та оскаржуваної ухвали, вбачається ОСОБА_7 обвинувачується за ч.1 ст.125 КК України, що на цей час вважається кримінальним проступком, та за ч.2 ст.122, ч.2 ст.146 КК України, що є злочинами.
Разом з тим, ані положеннями Закону України №2617-VIII від 22 листопада 2018 року, ані жодними іншими нормативно-правовими актами не передбачено повернення судами обвинувальних актів у кримінальних провадженнях за обвинуваченням особи у вчиненні як злочину, так і проступку.
Більш того, в даному випадку рішення про об'єднання кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.122, ч.2 ст.146 КК України, було прийнято прокурором 11 лютого 2020 року в ході досудового розслідування, виходячи із конкретних обставин кримінального провадження, до набрання чинності змін до ч.2 ст.217 КПК України.
На думку колегії суддів, з огляду на фактичні обставини провадження, викладені в обвинувальному акті, виділення з матеріалів даного провадження матеріалів за ч.2 ст.122, ч.2 ст.146 КК України може негативно вплинути на повноту з'ясування обставин провадження, оскільки події зазначених в обвинувальному акті правопорушень є взаємопов'язаними.
Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а згідно ч.1 ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону визнавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020080230000042, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.2 ст.122, ч.1 ст.125, ч.2 ст.146 КК України, таким, що не відповідає вимогам КПК України, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 05 серпня 2020 року, якою було повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020080230000042 від 10 січня 2020 року у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.125, ч.2 ст.146 КК України, скасувати.
Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Матеріали кримінального провадження направити до Запорізького районного суду Запорізької області.
Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4