Справа № 521/20498/20
Провадження № 1-кп/521/1444/20
Іменем України
у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку
14 грудня 2020 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси, ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з 01.09.2019 р. здійснюючий підприємницьку діяльність в статусі фізичної особи підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 20.11.2019 р. Малиновським районним судом м. Одеси, за ч. 1 ст. 164 КК України до 90 годин громадських робіт (01.07.2020 р. знятий з обліку Малиновського районного відділу філії Держаної установи «Центр пробації» в Одеській області), у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, суд
23.11.2018 року Приморським районним судом м. Одеси постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 3159 гривень, щомісячно, з подальшою індексацією з урахуванням індексу інфляції, починаючи з 03 жовтня 2018 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У зв'язку із злісним ухиленням від сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , 20.11.2019 р., рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначено покарання у вигляді 90 годин громадських робіт (вирок набрав законної сили 23.12.2019).
Однак, в період з 23 грудня 2019 року по 01 листопада 2020 року, ОСОБА_2 , маючи незняту і непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, діючи умисно, всупереч рішенню суду, нехтуючи правом малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток, а також встановленим законом обов'язком батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, злісно (що виразилось в нездійсненні жодного платежу з моменту постановлення рішення суду) ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Так, станом на 01.11. 2020 року, заборгованість ОСОБА_2 по аліментах, не сплачених в період з 01 грудня 2019 року складає 31 590 гривень, загальна сума заборгованості в період з 01 жовтня 2018 року складає 50 544 гривні.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), вчиненому особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 164 КК України.
В обвинувальному акті прокурор заявив клопотання, про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_2 , надав письмову заяву, складену у присутності захисника-адвоката ОСОБА_6 , в якій визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України; визнав беззаперечно в повному обсязі обвинувачення, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі і ним не оспорюються.
Також, у вказаній заяві обвинувачений зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Потерпіла ОСОБА_7 надала письмову заяву, в якій вказала, що вона ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302, ст. 381, 382 КПК України та надає згоду на розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та вона їх не оспорює.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його клопотання та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтею 381-382 КПК України.
Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України вразі, якщо відповідно до положень КПК судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає, доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, а саме злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), вчиненому особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 164 КК України.
При призначенні виду та міри покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, розмір несплачених аліментів, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, раніше судимого; є ФОП; за місцем проживання характеризується задовільно; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України визнання винуватості.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 2 ст.164 КК України у виді громадських робіт, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.
Керуючись ст.ст.368-370,373-374,381-382, ч. 1 ст.394 КПК України, суд
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді 180 (ста восьмидесяті) годин громадських робіт.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його отримання, до Одеського апеляційного суду, через Малиновський районний суд м. Одеси, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1