Справа № 453/1020/20
№ провадження 3/453/611/20
іменем України
10 грудня 2020 року суддя Сколівського районного суду Львівської області Курницька В.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 15.08.2020 року о 01.40 год., в смт. Верхнє Синьовидне, Сколівського району Львівської області, керував автомобілем марки Volvo S40, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, хоч неодноразово викликався у судові засідання, а саме: судовою повісткою від 01.09.2020 р. на 23.09.2020 р. на 10 год. 15 хв.; судовою повісткою від 23.09.2020 р. на 05.11.2020 р. на 09 год. 30 хв.; судовою повісткою від 17.11.2020 р. на 10.12.2020 р. на 09 год. 30 хв.; викликом через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (через веб сайт Сколівського районного суду Львівської області).
09.12.2020 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 - матері ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням її сина на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львів».
Зважаючи на неодноразові сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, беручи до уваги, що клопотання про відкладення розгляду заявлене особою, яка не бере участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, 01.07.2020 року набрав чинності Закон від 22.11.2018 № 2617-VIII, яким запроваджується інститут кримінальних проступків. Зокрема, кримінальним проступком стало і керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння та скасовано адміністративну відповідальність за керування у стані сп'яніння.
Згідно Закону №720-IX від 17.06.2020 року який набрав чинності 03.07.2020 р., скасовано кримінальну відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп'яніння шляхом виключення підпункту 171 яким вносились зміни, та одночасно виключено встановлені зміни у ст.130 КУпАП.
Оскільки зазначеним Законом виключено підпункт 171, тому поновлено дію норми Закону, якою встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто за ст.130 КУпАП в останній редакції станом на 07.07.2016 р.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції станом на 30.06.2020) адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи наведене, оцінюючи докази в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , 15.08.2020 року о 01.40 год., в смт. Верхнє Синьовидне, Сколівського району Львівської області, керував автомобілем марки Volvo S40, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 324404 від 15.08.2020 року, роздруківкою результатів алкотестера DRAGER 6820 ARLJ № 0217 (результат тесту 1,90 %), поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 15.08.2020 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП в розмірі 425 грн., копією відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, яке було знято під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 324404 від 15.08.2020 року, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 324404 від 15.08.2020 року, адміністративне правопорушення вчинене 15.08.2020 року, тому суд дійшов висновку, що закінчились строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що на момент розгляду даної справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
В свою чергу, суд враховує, що ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження по справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченнями на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Сколівського районного суду
Львівської області В.Я. Курницька