Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
23.08.2007
Справа №2-29/9764-2007
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПортІнвест», м.Севастополь.
До відповідача - Фороської селищної ради м. Ялта, м. Ялта.
Про визнання недійсним рішення.
Суддя О.І. Башилашвілі
Від позивача - Плешаков О.С., Череватий В.А. - представники довіреності у справі.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПортІнвест» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фороської селищної ради про визнання недійсним рішення від 29.12.2006р. № 11.26 «Про зупинення дії рішення №12 48 сесії 04 скликання Фороської селищної ради від 17.03.2006р. по оформленню землевідводу ТОВ «ПортІнвест», у зв'язку з необхідністю уточнення розмірів та меж земельної ділянки - строком на три місяці».
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення не відповідає закону, порушує права позивача, та прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, наданих йому законом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд,
Заявою від 03.02.2006р. позивач звернувся до Фороської селищної Ради з проханням дозволити збір відповідних узгоджень з надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,30 га у зв'язку із бажанням позивача придбати об'єкт нерухомості за адресою: АР Крим, м. Ялта, с.м.т. Санаторне, вул. Південна, буд. 1, а також для будівництва та обслуговування пансіонату з земель ВАТ «Севастопольский морський завод".
17.02.2006 року Фроською селищною радою прийнято рішення № 5, яким позивачу дозволено збір матеріалів попереднього узгодження по місцерозташуванню земельної ділянки площею 0,30 га в оренду під будівництво та обслуговування пансіонату сімейного відпочинку з земель ВАТ «Севастопольский морський завод".
У березні 2006 року позивач за договором купівлі-продажу придбав об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Санаторне, вул. Південна, буд. 1.
17 березня 2006 року рішенням 48 сесії селищної ради № 12, відповідач затвердив позивачу матеріали попереднього узгодження розташування земельної ділянки за вказаною адресою та зобов'язав позивача протягом року, не пізніш 17.03.2007р. виконати проект відводу земельної ділянки відповідно до вимогами чинного земельного законодавства України та надати його для прийняття відповідного рішення.
Позивач листом № 23 від 22.12.2006р. (вх. № 1139/02-12 від 26.12.2006р.) повідомив відповідача про укладення правочину від 09.03.2006р. купівлі-продажу вказаної будівлі.
Суд встановив, що на 10 сесії 5-го скликання Фроська селищна рада прийняла рішення № 11.26 від 29.12.2006р. про зупинення дії рішення № 12 від 17.03.2006р. строком на три місяці.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі" надання землі в оренду у разі зміни цільового призначення проводиться після розробки проекту відведення.
Згідно з оскаржуваним рішенням № 11.26 такий проект відводу не може бути зроблений у строк до 17.03.2006 року оскільки згода ради, що передбачена ст. 123 ЗК України на проведення відповідних землевпорядних робіт, та надана рішенням ради № 12 від 17.03.2006р. - зупинено на три місяці, тобто до 29.03.2007 року.
Суд встановив, що у травні 2006 року позивач отримав матеріали з вибору та узгодженню меж земельної ділянки за вказаною адресою для будівництва та обслуговування пансіонату, які були узгоджені підприємством ВАТ «Севастопольський морський завод" та затверджені селищним головою Фороської селищної Ради.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст.ст. 123 та 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі" передбачають перелік рішень, які можуть бути прийняті органом місцевого самоврядування з питань надання в оренду будь-якій особі земельної ділянки в межах повноважень того чи іншого органу місцевого самоврядування.
У цьому переліку відсутні повноваження такого органу призупиняти раніше прийняти рішення з тих же питань.
Суд встановив, що рішення Фороської селищної Ради м. Ялта АР Крим № 12 від 17.03.2006р. про надання позивачу дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки у встановленому законом порядку не скасовано та не визнано нечинним.
Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. До виключної компетенції міської ради, згідно п. 34 ст. 26 Закону віднесено вирішення відповідно до закону з питань регулювання земельних відносин, яке здійснюється виключно на пленарних засіданнях (ч. 2 ст. 26 Закону).
Таким чином, підставою для укладення договору оренди є рішення орендодавця тобто згідно ст. 5 Закону України «Про оренду землі» рішення сільської, селищної, міської рад в межах повноважень, визначених законом.
Відмова ВАТ «Севастопольський морський завод" як землекористувача від спірної земельної ділянки та узгодження матеріалів попереднього узгодження меж такої ділянки є безумовним волевиявленням цієї особи, а відмова від такого волевиявлення не може бути прийнята за основу при прийнятті спірного рішення, оскільки на законодавчому рівні відповідної Раді не надано таких повноважень.
Суд вважає, що надавши позивачу дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки, відповідач виразив свою згоду на передачу в подальшому земельної ділянки ТОВ «ПортИнвест" в оренду після збирання позивачем усіх необхідних документів, що передбачено ч. З ст. 16 Закону України «Про оренду землі", а рішення про призупинення такої згоди унеможливлює розроблення та збір позивачем усіх необхідних землевпорядних документів та підготовчих дій у строки, що встановлені рішенням від 17.03.2006р., тобто до 17.03.2007р.,та як наслідок порушує його законі права та інтереси як суб'єкта земельних правовідносин.
Виходячи зі змісту ст. 124 Земельного кодексу України вчинення таких підготовчих дій є необхідною передумовою для фактичної передачі в оренду земельних ділянок юридичним особам.
Викладені обставини свідчать про те, що відповідач приймаючи спірне рішення вийшов за межі повноважень, наданих йому Конституцією та Законами України.
Крім того, відповідачем порушені приписи ст. ст. 11, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» щодо доведення до відома про прийняте рішення та повідомлення про можливість присутності зацікавлених осіб при розгляді питань, що зачіпають його інтереси.
Спірне рішення прийнято у відсутності позивача та немає жодного доказу, що відповідач приймав будь-які дії для того щоб довести до відома позивача про розгляд питання про зупинення дії дозвільного для позивача рішення від 17.03.2006р.
Таким чином, суд вважає що спірне рішення не відповідає вимогам чинного законодавства внаслідок порушення процедури прийняття рішення.
Враховуючи укладення позивачем договору купівлі-продажу нерухомості від 09.03.2006р., листа ВАТ «Севастопольський морський завод» про відмову від землекористування вказаною земельною ділянкою пл. 0,30 га, суд приходить до висновку, що позивач фактично набув право користування земельною ділянкою на підставі ст. 377 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 120 Земельного кодексу України.
Згідно з п. 2 роз'яснення ВАСУ від 26.01.2000р № 02-5/35 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних і інших органів» підставою для визнання акту недійсним є його невідповідність вимогам законодавства та/або визначеною законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям такого акту прав і охоронюваних законом інтересів підприємства - позивача у справі.
Спірне рішення порушує права позивача передбачені ст.95 ЗК України, прийнято відповідачем з перевищенням повноважень наданих йому законом, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним, а позов відповідно задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,75,82-84 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення Фороської селищної ради від 29.12.2006р. № 11.26.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.