Справа № 452/3387/18
Іменем України
"11" грудня 2020 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі головуючого судді Пташинський І.А.,
з участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, у якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 23643 грн. 82 коп., а також 2102 грн. судового збору, посилаючись на те, що 29 січня 2015 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», котре згодом змінило найменування на Акціонерне товариство «Ідея Банк», та відповідачем було укладено кредитний договір №L01.188.33770.
Згідно кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 16955 грн. зі сплатою 0% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно Кредитного договору, що підтверджується видатковими касовими (меморіальними) ордерами.
Однак, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за Кредитним договором. Останній платіж відповідачем здійснено 21 березня 2018 року.
Сума боргу відповідача за Кредитним договором станом на 24 жовтня 2018 року становить 23643 грн. 82 коп. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 24 жовтня 2020 року.
Відтак, у зв'язку із невиконанням умов Кредитного договору, 4 вересня 2018 року на адресу відповідача Банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по Кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за Кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за Кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги Банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.
З урахуванням положень ст. ст. 274-277 ЦПК України розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача не надійшло заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає можливим, розглянути справу у порядку заочного провадження, відповідно до вимог ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Оглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши докази у справ, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що 29 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», котре згодом змінило найменування на Акціонерне товариство «Ідея Банк», та відповідачем було укладено кредитний договір №L01.188.33770, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 16955 грн. зі сплатою 0% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом,комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності),для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).
Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Відповідно до частин 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання згідно умов Кредитного договору, що підтверджується копіями меморіальних ордерів. Однак, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку по кредитному договору, останній платіж ОСОБА_1 був здійснений 21 березня 2020 року.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість за договором №L01.188.33770 від 29 січня 2015 року, яка згідно довідки - розрахунку заборгованості станом на 24 жовтня 2018 року становить 23643 грн. 82 коп., яка складається із наступного: основний борг - 9145 грн. 44 коп., прострочений борг - 1839 грн. 84 коп., прострочені проценти - 1127 грн. 66 коп., строкові проценти - 0 грн. 01 коп., нарахована плата за обслуговування кредиту - 225 грн. 50 коп., прострочена плата за обслуговування кредиту - 2480 грн. 50 коп. та пеня за несвоєчасне погашення платежів - 8824 грн. 87 коп.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 4 вересня 2018 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Однак, ОСОБА_1 належним чином не відреагувала на вимогу та зобов'язання за вищезгаданим договором кредиту не виконала.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно
ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань, відповідач не надала суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов необхідно задовольнити.
Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 з аналогічних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2102 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280, 281, 351-355 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №L01.188.33770 від 29 січня 2015 у сумі 23643 (двадцять три тисячі шістсот сорок три) грн. 82 коп., яка складається із наступного: основний борг - 9145 грн. 44 коп., прострочений борг - 1839 грн. 84 коп., прострочені проценти - 1127 грн. 66 коп., строкові проценти - 0 грн. 01 коп., нарахована плата за обслуговування кредиту - 225 грн. 50 коп., прострочена плата за обслуговування кредиту - 2480 грн. 50 коп. та пеня за несвоєчасне погашення платежів - 8824 грн. 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Самбірського міськрайонного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області.
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: м. Львів
вул. Валова, 11; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 19390819.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , при військовій частині НОМЕР_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя