Справа № 450/2453/20 Провадження № 6/450/76/20
30 жовтня 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мельничук І. І.
при секретарі Покидько Л. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву військової частини НОМЕР_1 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, -
заявник звернувся до суд із заявою, в якій просить суд поновити військовій частині НОМЕР_1 пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа № 6 від 04.06.2002 року до виконання, виданого військовим місцевм судом Львівського гарнізону про стягнення заборгованості за втрату військового майна з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 в розмірі 11484,69 грн.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що відповідно до вироку військового місцевого суду Львівського гарнізону від 05 лютого 2002 року було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 410 ч. 2 та 411 ч. 2 КК України та засуджено до позбавлення волі колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Цивільний позов військового прокурора задоволено повністю. Присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 11 484 гри. 69 коп. (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 69 коп.). 04.06.2002 року заступником голови військового місцевого суду Львівського гарнізону було скеровано лист № 2033 на адресу слідчого ізолятору Державного департаменту з питань виконання покарань у Львівській області щодо виконання виконавчого листа № 6 від 04.06.2002 року про стягнення з засудженого ОСОБА_1 11 484 грн. 69 коп. на користь військової частини НОМЕР_1 в солідарному порядку з засудженим по цій же справі ОСОБА_2 05.07.2002 року військовою частиною НОМЕР_1 було отримано повідомлення № 2322 заступника голови військового місцевого суду Львівського гарнізону про те, що виконавчий лист № 6 відносно ОСОБА_1 направлено в СІЗО № 19 УДДУПВП у Львівській області за адресою: АДРЕСА_1 , де він і відбуває покарання.
02.10.2003 року військовою частиною НОМЕР_1 на адресу слідчого ізолятора Державного департаменту з питань виконання покарань у Львівській області було скеровано запит № 640 стосовно відшкодування завданих матеріальних збитків державі з засудженого ОСОБА_1 та з'ясування причин по яких не проводились утримання коштів.
В результаті чого, було отримано відповідь № 7475 від 21.10.2003 року про те, що гр. ОСОБА_1 звільнений 29.05.2003 року. Виконавчий лист відправлений 02.06.2003 року за № Я-4 у військовий суд Львівського гарнізону.
06.11.2003 року військовою частиною НОМЕР_1 було скеровано запит № 730 начальнику СІЗО № 19 УДДУПВП у Львівській області стосовно надання інформації, а саме: адреси, за якою 29.05.2003 року звільнився ОСОБА_1 .
Також 06.11.2003 року військовою частиною НОМЕР_1 було скеровано запит № 731 голові військового місцевого суду Львівського гарнізону стосовно надання інформації про отримання виконавчого листа та подальше впровадження його в дію по місцю проживання (знаходження) боржника. Повторні запити № 183, № 184 були скеровані 01 квітня 2004 року на адреси вищевказаних установ. В результаті чого були отримані відповіді: - № 1512 від 16.04.2004 року від голови військового місцевого суду Львівського гарнізону про те, що виконавчий лист № 6 про стягнення з ОСОБА_1 11 484 грн. 69 коп. знаходиться на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції; - № 3378 від 12.05.2004 року від начальника ЛСІ-19 про те, що гр. ОСОБА_1 вибув за адресою: с. Звенигород, Пустомитівського району Львівської області.
29.03.2005 року військовою частиною НОМЕР_1 скеровано запит № 189 начальнику ВДВС Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області про надання інформації стосовно причин невиконання виконавчого листа. 13 травня 2005 року отримано відповідь № 2718/05 про те, що виконавчі документи у відділ ДВС Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області на виконання не надходили.
27 вересня 2005 року за вих. № 612 військовою частиною скеровано виконавчий лист № 6 від 04.06.2002 року начальнику ДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 11 484 грн. 69 коп. на користь військової частини НОМЕР_1 . Постановою державного виконавця від 06.10.2005 року було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання вищевказаного виконавчого листа та надано боржнику добровільно виконати в термін до 13.10.2005 року.
22 грудня 2005 року військовою частиною НОМЕР_1 було скеровано запит № 949 стосовно ходу виконання виконавчого листа № 6 від 04.06.2002 року та прийняття мір стосовно погашення боргу. Повторні запити з даного приводу були скеровані військовою частиною НОМЕР_1 за вих. № 277 від 29.03.2006 року та № 559 від 30.06.2006 року.
Згідно повідомлення голови військового місцевого суду Львівського гарнізону № 1455 від 27.09.2006 року стало відомо, що виконавчий лист № 6 від 04.06.2002 року знаходився на виконанні в Державній виконавчій службі Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області. З повідомлення № 5573/05 від 26.08.2005 року, яке надійшло зі згаданої держслужби, вбачалось, що виконавчий лист був повернутий на адресу військової частини НОМЕР_1 без виконання, так як у боржника відсутнє майно, на яке можна було б звернути стягнення.
20 листопада 2006 року військовою частиною НОМЕР_1 було отримано постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна у боржника.
Починаючи з 2007 року по серпень 2014 року включно військова частина НОМЕР_1 повторно пред'являла виконавчий лист № 6 від 04.06.2002 року до виконання та неодноразово зверталась із запитами (копії запитів додаються до заяви) на адресу відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції щодо виконання виконавчого листа, проте жодної відповіді не одержала.
Лише, 09 вересня 2014 року військовою частиною одержано відповідь № 12064 ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області від 04.09.2014 року про те, що згідно даних ЄДРВП виконавчий документ за № 6 від 04.06.2002 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за втрату військового майна в розмірі 5622,66 коп. (залишок суми боргу, оскільки була часткова оплата) у відділі ДВС на виконанні не перебуває.
Починаючи з 2015 року між сторонами - військовою частиною НОМЕР_1 та ОСОБА_1 велися переговори щодо погодження умов добровільного погашення заборгованості за втрату військового майна в розмірі 5622,66 коп. З цієї причини, як зазначає заявник, виконавчий лист № 6 від 04.06.2002 року повторно не пред'являвся в органи державної виконавчої служби для примусового виконання вироку суду та стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості.
На момент звернення до суду із заявою про поновлення пропущених строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання, між сторонами не досягнуто рішення щодо добровільного погашення суми заборгованості, а ОСОБА_1 так і не виконано вимоги виконавчого листа № 6 від 04 червня 2002 року. У зв'язку з тривалим вирішенням питання добровільного виконання виконавчого листа, заявником пропущені строки для пред'явлення такого до виконання.
Представник заявника подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причину своєї неявки суду не повідомив.
На підставі ч.3ст. 433 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності учасників справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа, дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування заяви, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком військового місцевого суду Львівського гарнізону від 05 лютого 2002 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 410 ч. 2 та 411 ч. 2 КК України та засуджено до позбавлення волі колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 . Цивільний позов військового прокурора задоволено повністю. Присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 11 484 грн. 69 коп. (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 69 коп.).
27.09.2005 року за вих. № 612 військовою частиною скеровано виконавчий лист № 6 від 04.06.2002 року начальнику ДВС Пустомитівського РУЮ у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 11 484 грн. 69 коп. на користь військової частини НОМЕР_1 .
Постановою державного виконавця від 06.10.2005 року було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання вищевказаного виконавчого листа та надано боржнику добровільно виконати в термін до 13.10.2005 року.
20.11.2006 року військовою частиною НОМЕР_1 було отримано постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.06.2006 року у зв'язку з відсутністю майна у боржника.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як на підставу пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання заявник зазначає, що починаючи з 2015 року між сторонами - військовою частиною НОМЕР_1 та ОСОБА_1 велися переговори щодо погодження умов добровільного погашення заборгованості за втрату військового майна в розмірі 5622,66 коп., а тому виконавчий лист № 6 від 04.06.2002 року, який було повернуто стягувачу та отримано ним 20.11.2006 року, повторно не пред'являвся в органи державної виконавчої служби для примусового виконання вироку суду та стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості, однак добровільно заборгованості ОСОБА_1 не сплатив.
Таким чином, судом встановлено, що з листопада 2006 року по 2015 рік військовою частиною не вчинялося дій про повторне пред'явлення до виконання виконавчий лист № 6 від 04.06.2002 року, і лише з 2015 року ними почали здійснюватись перемовини з боржником щодо добровільного виконання ним зобов'язання по виконавчому листу.
Виходячи з цього, не можна визнати поважними, зазначені заявником, який є юридичною особою публічного права, причини пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, заявником не надано, як не вказано і те, що вказані обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Таким чином, оскільки суду не представлено обґрунтованих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строків пред'явлення до виконання виконавчого листа, який був повернутий військовій частині 20.11.2006 року, та перебував у розпорядженні заявника, беручи до уваги сплив, разом з тим, трьохрічного загального строку позовної давності, з моменту закінчення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, на момент звернення до суду із заявою, враховуючи, що заявник жодних доказів на підтвердження своїх вимог не надав, а також беручи до уваги, що причини пропуску строку не є поважними, а поновлення строку буде мати своїм наслідком порушення принципу юридичної визначеності, що є недопустимим, у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. 12, 80, 81, 433 ЦПК України, суд, -
в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 30.10.2020 року.
СуддяІ. І. Мельничук