Справа № 503/1450/20
Провадження № 2/503/623/20
10 листопада 2020 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Калашнікової Т.О.,
при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кодимської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач являється спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_2 , але своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Причину пропуску вважає поважною, вказуючи, що не звернулася до нотаріальної контори, оскільки являється інвалідом третьої групи, тривалий час хворіє, тому не мала можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори. В зв'язку з цим просила позов задовольнити.
В підготовче засідання позивач не з'явилася та надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить проводити розгляд цивільної справи без її участі.
Представник Кодимської міської ради Одеської області в підготовче засідання також не з'явився, надавши до суду клопотання, в якому визнав позов у повному обсязі та просив розглянути цивільну справу у його відсутність.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 29.01.2019 року (а.с.12).
З листа приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Одеської області Бабушкіної О.В. №87/01-16 від 09.11.2020 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.
За час свого життя, а саме 14 грудня 2017 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Кодимського районного нотаріального округу Одеської області Бабушкіною О.В., реєстр №1409, яким заповів все належне йому майно ОСОБА_1 (а.с.13).
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
В матеріалах цивільної справи відсутні відомості про інших спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку в спадщині незалежно від заповіту.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала.
Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.10.2002 року (а.с.8) та копії довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОД №040326 (а.с.4), ОСОБА_1 є інвалідом дитинства ІІІ-ї групи та інвалідність їй встановлено безстроково.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцю з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.
В п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" Пленум Верховного Суду України дав роз'яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Вказане, в сукупності з тим, що ніхто крім позивача на спадщину не претендує, вона до цього часу ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана, представник відповідача не заперечує проти задоволення позову, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст. 263 ЦПК України дає підстави суду дійти висновку, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини і їй слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ч.4 ст.206, ст.ст. 258, 259, ч.6 ст.263, ст.ст.264, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк 6 (шість) місяців, з моменту набрання законної сили рішенням суду, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду складено 10.11.2020 року.
Суддя Т.О. Калашнікова