Справа № 450/3478/20 Провадження № 1-кс/450/514/20
слідчого судді
"20" жовтня 2020 р. слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Пустомити скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 09.09.2020 року вх. № ОП-120, -
скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить зобов'язати начальника Пустомитівського РВ НП ГУНП Львівської області, відповідального за розгляд моєї заяви про злочин від 09.09.2020р., внести викладені у ній відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України та ч.2 ст. 289 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань; зобов'язати вказаний орган досудового слідства розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дій, які мають ознаки складу злочинів, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України та ч.2 ст. 289 КК України та повідомити ОСОБА_3 письмово у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаного злочину.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09 вересня 2020 року скаржник звернувся з заявою до Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області про вчинення щодо нього ОСОБА_4 та ОСОБА_6 злочинного діяння, яке полягає у незаконному заволодінні його майном, а саме: автомобілем. Однак, всупереч вимог ст.214 КПК України, процесуальною особою Пустомитівського ВП ГУНП, протягом 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, не внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР), не розпочато досудове розслідування, через 24 годин з моменту внесення таких відомостей, не надано витяг з ЄРДР. Не визнано його потерпілим не вручено пам'ятки про права та обов'язки і не здійснено інших процесуальних дій, що зазначені в заяві та, які слідчий зобов'язаний здійснити відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. 12.10.2020 року скаржник отримав відповідь з Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області від 24.09.2020 року якою повідомлено, що проведеною перевіркою не встановлено ознак кримінального чи адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим відповідної інформації до ЄРДР внесено не було через відсутність правових підстав, оскільки відносини містять цивільно-правовий характер.
В судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з'явився.
Від представника скаржника адвоката ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд скарги, яку останній підтримує та просить її розглядати у відсутності скаржника та його представника. Просить скаргу задоволити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скаргу ОСОБА_3 слід задоволити частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання про його права та обов'язки або при висуненні проти нього будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий судовий розгляд протягом розумного строку, незалежним і безстороннім судом.
Одним з основних складових у системі справедливого судочинства є доступ до суду.
Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, викладені у Конвенції, порушуються, має право на ефективний спосіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Кримінальний процесуальний кодекс однаково зобов'язує і слідчого, і прокурора під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства.
Слідчий і прокурор повинні всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК).
На орган досудового розслідування покладається обов'язок застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ст. 38 КПК).
У відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Реєстру та розпочати розслідування.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відмова слідчого або прокурора у внесенні відомостей про злочин до ЄРДР згідно ст. 303 КПК України може бути оскаржена до суду.
Відповідно до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 139 від 06.04.2016 р. визначенні строки внесення відомостей до Реєстру. Зокрема, відповідно до п.3.1 розділу 1 зазначеного Положення унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням таких строків: заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений ч.1 ст.214 КПК України.
За змістом п.4 ч.5 ст.214 КПК України необхідною умовою внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Чинним КК України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать дійсно про ознаки того чи іншого злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочини і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В судовому засіданні встановлено, що скаржник 09.09.2020 року за вх.. № ОП-120 подав до канцелярії Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області заяву про вчинення щодо нього ОСОБА_4 та ОСОБА_6 злочинного діяння, яке полягає у незаконному заволодінні його майном, а саме: автомобілем. Однак, всупереч вимогам ст.214 КПК України слідчим зазначені відомості не внесені в ЄРДР.
З копії відповіді Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області від 24.09.2020 року, вбачається, що ОСОБА_3 повідомлено, що проведеною перевіркою не встановлено ознак кримінального чи адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим відповідної інформації до ЄРДР внесено не було через відсутність правових підстав, оскільки відносини містять цивільно-правовий характер.
Слідчий суддя, не вдаючись в оцінку доказів та з'ясування фактичних обставин справи, на даній стадії перевіряє, чи дійсно в повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки того чи іншого злочину, та враховує, що до компетенції слідчого не належить здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а законом передбачено лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження, та вважає, що є підстави вважати таке повідомлення саме повідомленням про злочин і таке повідомлення повинне бути внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до переконання, що повідомлення скаржника. повинно розглядатись в порядку кримінального процесуального законодавства як повідомлення про кримінальне правопорушення, а відтак, об'єктивний аналіз викладеного свідчить про те, що у слідчого не було законних підстав не внести невідкладно, але не пізніше 24 годин після повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, відповідних відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя вважає, що скаржником дотримано строків, передбачених ст.304 КПК України.
Відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй. Відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Слідчий суддя звертає увагу на вичерпний перелік підстав для звернень до слідчого судді на підставі ст.303 КПК України та вважає, що до компетенції слідчого судді не належить вирішення питання про зобов'язання органу досудового слідства повідомити скаржника письмово у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаного злочину, за умови відсутності відповідної відмови у цьому, є втручанням в діяльність органів досудового розслідування та суперечить вимогам ст. 19 Конституції України. Аналогічна позиція і щодо інших вимог, які зазначені у скарзі.
Тому, з урахуванням вказаних обставин, слідчий суддя приходить висновку, що слід відмовити у задоволенні скарги частині зобов'язання слідчого повідомити ОСОБА_3 письмово у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вказаного злочину, та в частині зобов'язання виконати інші процесуальні дії, зазначені у скарзі, оскільки щодо таких відсутня відмова. Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 214, 303-304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 09.09.2020 року вх. № ОП-120, - задоволити частково.
Зобов'язати уповноважену процесуальну особу Пустомитівський ВП ГУНП у Львівської області внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, за заявою ОСОБА_3 від 09.09.2020 року за вх. № ОП-120 про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстр досудових розслідувань в строки, визначені ст. 214 КПК України та забезпечити за цією заявою здійснення досудового розслідування.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Копію ухвали скерувати учасникам процесу та скерувати для контролю начальнику Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддяОСОБА_1