Справа № 947/27586/20
Провадження № 1-кс/947/19611/20
14.12.2020 року
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000000995 від 09.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2016 між ПАТ «Мотор Січ» (ЄДРПОУ 14307794), зареєстрованого за адресою: м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівельників, 15 в особі голови ради директорів ОСОБА_5 , та Компанія Skyrizon Aircraft Holdings Limited, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 острови в особі директора ОСОБА_6 було укладено Договір позики 3104/16-D(PEU).
За вказаним договором ПАТ «Мотор Січ» (ЄДРПОУ 14307794) отримує від Компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited 100 000 000 (сто мільйонів) доларів США у вигляді позики. За користування наданою позикою ПАТ «Мотор Січ» має виплатити відсотки на суму Позики в розмірі 0,3% річних. Строк повернення позики становить 10 років з моменту надання.
Відповідно до п.3.1. такого Договору Позика надається в безготівковому порядку (платіжним дорученням) шляхом перерахування суми Позики на рахунок Позичальника, визначеному в Договорі. Позикодавець має право надати позику в строку до 10 днів з моменту реєстрації цього Договору в Національному банку України.
На виконання умов Договору його було зареєстровано в Національному банку України за номером 19018 від 04.03.2016.
05.04.2016 Компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited було направлено на визначені в Договорі реквізити ПАТ "Мотор Січ" суму Позику в розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) доларів США.
11.01.2019 року ПАТ "Мотор Січ" було здійснено повернення Компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited грошових коштів, погашення відсотків по Договору та здійснено платіж в сумі 1 000 000 (один мільйон) доларів США.
Жодних інших грошових операцій по даному Договору між сторонами не здійснювалось.
В подальшому, під час зустрічі представників Компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited та почесним президентом ПАТ «Мотор січ» ОСОБА_7 , останнім було надано копію Договору відступлення права вимоги від 28.12.2019 № 3104/16-D(FEU)/1. Згідно вказаного Договору Компанія Skyrizon Aircraft Holdings Limited надає права позикодавця за Договором позики 3104/16-D(PEU) на користь підприємства Yarga Investments LTD, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 боку зазначеної компанії договір був підписаний її директором ОСОБА_8 .
Згідно отриманої в ході досудового розслідування інформації посадові особи Компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited не підписували та не укладали зазначеного Договору відступлення права вимоги від 28.12.201 року.
Про вказані обставини було відразу повідомлено керівництво ПАТ «Мотор січ» листом від 16.07.2020 року. В межах такого листа представник Компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited Ду Тао письмово засвідчує ПАТ "Мотор Січ", що даний документ є підробленим та не має ніякого відношення до Компанії.
Відповідні обставини були також підтверджені під час допиту представника компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited Ду Тао.
Крім того, допитаний свідок ОСОБА_9 , який займає посаду начальника бюро фінансового аналізу ФЕУ Пат «Мотор Січ», пояснив, що про існування Договору про відступлення права вимоги № 3104/16-D(FEU)/1 від 28.12.2019, нібито укладеного між «Skyrizon Aircraft Holdings Limited» (реєстраційний номер 1776352) та «Yarga Investments LTD» (реєстраційний номер 553957), він дізнався з електронного повідомлення банка «ПУМБ», яким вони вимагали надати копію договору відступлення права вимоги, але ніяких документів ані в їх розпорядженні, ані в бухгалтерській службі підприємства не було. Однак, жодних грошових переказів згідно вказаного договору здійснено не було.
Вказане підтверджується показами свідка ОСОБА_5 , Голови ради директорів ПАТ «Мотор Січ».
Таким чином, на думку слідства ймовірно вбачається вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Слідство має обґрунтовані підстави вважати, що оригінали Договору відступлення права вимоги від 28.12.2019 № 3104/16-D(FEU)/1 перебувають та/або можуть перебувати у володінні підприємства Yarga Investments LTD, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке фактично є власником такого майна.
На даний час з метою перевірки дійсності Договору відступлення права вимоги від 28.12.2019 № 3104/16-D(FEU)/1 призначено почеркознавчу експертизи в межах кримінального провадження. Оригінали відповідного документу є важливими для встановлення фактів вчинення кримінального правопорушення та необхідні органу досудового розслідування для встановлення обставин, що мали місце на момент укладання відповідного договору. Оригінали вказаного документу повинні бути направлені органом досудового розслідування на експертизу з метою забезпечення належного проведення призначених в межах кримінального провадження експертиз.
Орган досудового розслідування вважає, що оригінали Договору відступлення права вимоги від 28.12.2019 № 3104/16-D(FEU)/1 є речовими доказами.
Слідство має обґрунтовані підозри, що оригінали Договору відступлення права вимоги від 28.12.2019 № 3104/16-D(FEU) містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту підробки документу.
Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою недопущення їх втрати чи знищення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слід накласти арешт на оригінали Договору відступлення права вимоги від 28.12.2019 № 3104/16-D(FEU)/1.
В судове засідання слідчий, будучи повідомлений належним чином про час та місце розгляду клопотання, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не подавав.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З метою непорушення строків розгляду клопотання, слідчим суддею розглянуто таке клопотання без участі осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання.
Так, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, слідчим під час складання клопотання не було дотримано вимог ч.2 ст.171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.
Так, в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна належним чином не обґрунтовано наявність підстав та необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Зокрема, згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 70 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.
В даному клопотанні слідчий зазначає, що з метою збереження речового доказу необхідно накласти арешт на Договір відступлення права вимоги від 28.12.2019 № 3104/16-D(FEU)/1. Також слідчий зазначає, що на даний час з метою перевірки дійсності Договору відступлення права вимоги від 28.12.2019 № 3104/16-D(FEU)/1 призначено почеркознавчу експертизу в межах кримінального провадження. Оригінали вказаного документу повинні бути направлені органом досудового розслідування на експертизу з метою забезпечення належного проведення призначених в межах кримінального провадження експертиз.
Водночас, слідчий зазначає, що Договір відступлення права вимоги від 28.12.2019 №3104/16-D(FEU)/1, який визнаний речовим доказом, не перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування, ймовірно перебуває у володінні підприємства YargaInvestments LTD, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке фактично є власником такого майна.
Викладені встановлені обставини свідчать про те, що накладення арешту на вищезазначений оригінал Договору не забезпечить можливість органу досудового розслідування направити оригінал зазначеного договору експерту для проведення експертизи, тобто слідчим у клопотанні не доведено мети заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Крім того, з постанови слідчого від 25.09.2020 року про призначення експертизи за експертною спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку і підписів» слідчим суддею встановлено, що в розпорядження експертів для проведення експертизи надані наступні документи: Договір відступлення права вимоги від 28.12.2019 №3104/16-D(FEU)/1 та експериментальні зразки підпису свідка Ду Тао, тобто експерту направлена копія вищезазначеного договору, яка є в розпорядженні органу досудового розслідування.
Однак, відомості про направлення зазначеної постанови слідчого з доданими до неї матеріалами та прийняття експертною установою у своє провадження у матеріалах клопотання відсутні. Так само відсутнє клопотання експерта про необхідність надання для дослідження оригіналу вищезазначеного договору.
Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.
За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12020160000000995 від 09.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1