Справа № 715/2588/19
Провадження № 1-кп/715/13/20
14.12.2020 смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 , ОСОБА_4
перекладач ОСОБА_5
представник потерпілої ОСОБА_6
потерпіла ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_8
захисник ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120119260000000332 по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кам'янка, Глибоцького району, Чернівецької області, українця, громадянин України, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
03 серпня 2019 року, приблизно о 14 годині 40 хвилин обвинувачений ОСОБА_8 керуючи технічно справним автомобілем марки «Mersedes-Benz-E270, номерний знак НОМЕР_1 Болгарської реєстрації, рухався по автодорозі М-19, сполученням «Доманове- Ковель - Чернівці - Тереблече», в межах населеного пункту с. Тарашани, Глибоцького району, Чернівецької області, зі сторони с. Опришени, в напрямку м. Чернівці, зі швидкістю приблизно 111 км/год., що перевищує допустиму 50 км/год. в межах населеного пункту.
Наближаючись до електроопори № 3 вказаної автодороги, обвинувачений ОСОБА_8 , не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, маючи об'єктивну можливість вчасно виявити небезпеку для руху, а саме автомобіль марки «Volkswagen-Sharan», номерний знак НОМЕР_2 Румунської реєстрації, під керуванням водія ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), який рухаючись у попутному напрямку по правому узбіччю, без увімкнутого сигналу покажчика повороту змінив напрямок руху ліворуч, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, продовжив рух та перебуваючи на смузі зустрічного руху допустив зіткнення з вказаним автомобілем.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки «Volkswagen-Sharan», номерний знак НОМЕР_2 Румунської реєстрації, ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до висновку СМЕ № 534 від 22.08.2019 спричинено смерть, яка настала від політравми як наслідок чисельних переломів кісток скелету, кісток основи та склепіння черепа з забоєм стовбура головного мозку, розривами пристінкової плеври, печінки та селезінки, а пасажирам автомобіля марки «Mersedes-Benz-E270, номерний знак НОМЕР_1 Болгарської реєстрації:
потерпілому ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до висновку СМЕ № 876 мд від 16.09.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді компресійного скалкового перелому L3 хребця 1 ст., ускладнений посттравматичною попереково-крижовою радикулопатією з больовим синдромом, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров'я;
потерпілому ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповідності до висновку СМЕ № 875 мд від 16.09.2019, спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому ацетабулярної западини зліва без зміщення, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таке що призвело до тривалого розладу здоров'я;
потерпілому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у відповідності у відповідності до висновку СМЕ № 874 мд від 19.09.2019, спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лонної кістки зліва, закритого перелому кульшової западини зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров'я.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_8 вчинив в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 12.3, 12.4, які безпосередньо перебувають у причинному зв'язку з наслідками, а також п.п. 1.5, 2.3 (б), які лише сприяли порушенню вищевказаних правил, «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:
-п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
-п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год;
-п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Таким чином, ОСОБА_8 порушив правила безпеки дорожнього, що спричинило потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також смерть потерпілого ОСОБА_15 .
Потерпіла ОСОБА_7 подала до суду цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 просила стягнути з нього на її користь завдану їй майнову шкоду в сумі 210 988,98 гривень, в тому числі витрати на поховання, поминальні обіди, спорудження пам'ятника, та 300 000 грн. моральної шкоди, крім того, просила стягнути з обвинуваченого щомісячно шкоду, завданої смертю годувальника на утримання малолітнього ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 в сумі 7250 гривень до його повноліття та витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненому визнав повністю і в своїх показаннях підтвердив обставини вчинення ним злочину, крім того показав, що у вчиненому щиро кається, просив вибачення у потерпілої і просив суд суворо не карати. Цивільний позов визнач частково.
Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судове засідання не з'явилися, однак, звернулися до суду із заявами, просили справу розглянути в їх відсутності, вказували на те, що на даний час вони не має будь-яких претензій до обвинуваченого морального чи матеріального характеру, просили суд суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні просила суд суворо не карати обвинуваченого, не позбавляти його волі, вказувала на те, що він частково відшкодував їй завдану матеріальну шкоду.
Представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав зменшені позовні вимоги потерпілої, просив задовольнити їх повністю, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві.
За згодою учасників судового процесу, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Обвинувачений правильно розуміє фактичні обставини справи, що підтверджується його показаннями, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, а тому суд, згідно вимог ч. 2 ст.349 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого та оголошенням матеріалів кримінальної справи, які характеризують обвинуваченого.
Суд вважає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад злочину. Встановлено, що в діях обвинуваченого ОСОБА_8 є склад злочину передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження та смерть потерпілого.
Як пом'якшуючі покарання обставини, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, часткове відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, що має на утриманні неповнолітню дитину, його майновий стан та стан його здоров'я, що він раніше не судимий, його молодий вік, думку потерпілих, які просили суд не позбавляти волі обвинуваченого, часткове відшкодування завданої ним шкоди, зокрема, сплатив потерпілій ОСОБА_17 85 320 грн.
Також судом враховується також ступінь вини, як обвинуваченого ОСОБА_8 , так і потерпілого ОСОБА_10 , зокрема, відповідно до висновку № 261/19-29 у діях водія ОСОБА_8 вбачаються невідповідність вимогам п. 12.3, 12.4 ПДР, дії водія ОСОБА_10 не відповідали вимогам п. 10.1, 10.4 ПДР, що з технічної точки зору в своїй сукупності, перебувають в причинному зв'язку із настанням ДТП.
Судом враховується, що відповідно до положень пункту 1.4 ПДР, згідно з якими кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 , можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити йому основне покарання із застосуванням ст. 75 КК України, тобто із звільненням його від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_8 слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки, останній вчинив злочин, пов'язаний з грубим порушенням безпеки руху на транспорті, зокрема, значно перевищив дозволену швидкість руху, що спричинило смерть потерпілого.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_17 суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
При цьому, ч.1 ст.129 КПК України передбачає, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
За змістом ст.91 КПК України доказуванню належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні підлягають вид і розмір шкоди. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, потерпіла ОСОБА_17 в позовній заяві вказала що, їй заподіяно матеріальну шкоду ОСОБА_8 на загальну суму 296 308,98 грн. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_17 зменшила позовні вимоги щодо матеріальної шкоди, у зв'язку з частковим відшкодуванням 85 320 тисяч гривень, що підтверджується розпискою в матеріалах кримінального провадження. Тому ОСОБА_17 просила суд стягнути з обвинуваченого 210 988,98 грн. матеріальної шкоди. При цьому у матеріальну шкоду потерпілою враховано вартість поминальних обідів в день похорон та поминальний обід на 40 днів, калачі, які відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» не охоплюються поняттям похованням померлого, а тому в їх стягненню слід відмовити.
Не підлягають стягненню з обвинуваченого на думку суду витрати на придбавання хреста, труни, одягу для покійного, оплата робочим на кладовищі, оренда катафалка, транспортні витрати на перевезення тіла до Румунії, оскільки вони нічим не підтверджені.
На думку суду із обвинуваченого на користь потерпілої підлягають стягненню витрати на облаштування пам'ятника 2000 євро (за курсом на день їх оплати 06.11.2019 р. - 27,46 грн.) - 54 920 грн. та витрати за місце вічності та похоронну службу на суму 3 300 євро (за курсом на день їх оплати 09.08.2019 р. 28,34 грн.) - 93 522 гривень, на загальну суму 148 422 грн. При цьому враховуючи те, що обвинуваченим сплачено на користь потерпілої 85 320 гривень, з останнього слід стягнути на її користь 63 122 гривень у відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно із положеннями п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Враховуючи те, що життя людини, є особливим об'єктом кримінально-правової охорони, виходячи із встановлених обставин справи, зокрема, вини обох водіїв у ДТП, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди, яку завдано потерпілій слід визначити в сумі 100 000 грн.
Не підлягає до задоволення, на думку суду вимоги потерпілої ОСОБА_17 про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_18 , як цивільного відповідача, щомісячно шкоди, завданої смертю годувальника на утримання малолітнього ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_7 в сумі 7 250 гривень до його повноліття.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Виходячи із того, що цивільним позивачем не доведено обставин, передбачених ч. 2 ст. 1200 ЦК України, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Вимоги потерпілої про стягнення із обвинуваченого на її користь 10 000 гривень витрат на правову допомогу підлягають задоволенню. Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Оскільки такі витрати документально підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордеру №03/2020 від 12.03.2020 року, договором про правову допомогу, актом приймання передач наданих юридичних послуг, від 12.03.2020 року. Крім того, адвокат приймала участь в судових засіданнях, як в якості представника потерпілої, а тому вказані вимоги слід задовольнити.
Крім того, з обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати у кримінальному провадженні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому міру покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати його: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ автомобіль марки «Volkswagen Sharan», номерний знак НОМЕР_3 , що знаходиться на зберіганні на території Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику чи іншій уповноваженій особі, скасувавши арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 серпня 2019 року.
Речовий доказ автомобіль марки «Mercedes-Benz E270», номерний знак НОМЕР_4 , що знаходиться на зберіганні на території Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику чи іншій уповноваженій особі, скасувавши арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 серпня 2019 року.
Речовий доказ спрацьовану подушку безпеки «Airbag» із слідами речовини бурого кольору, яку вилучено 03 серпня 2019 року із керма водія автомобіля марки «Mercedes-Benz E270», номерний знак НОМЕР_4 , що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області - знищити.
Стягнути із ОСОБА_8 на користь держави судові витрати в розмірі 23 864 (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні 48 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_20 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_21 , мешканки м. Бучеча Ботошанського повіту, Румунія 63 122 (шістдесят три тисячі сто двадцять дві) гривні у відшкодування матеріальної шкоди, 100 000 (сто тисяч) моральної шкоди, 10 000 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суд через Глибоцький районний суд Чернівецької області на протязі 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу.
Суддя: