Справа № 713/2517/20
Провадження №1-кс/713/281/20
іменем України
14.12.2020 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця скаргу потерпілого ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 30.10.2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020260060000320 від 01.10.2020 року,
Потерпілий ОСОБА_3 звернувся в суд із скаргою на постанову слідчого СВ Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 30.10.2020 року, про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020260060000320 від 01.10.2020 року.
У скарзі вказував, що слідчому ОСОБА_4 доручено розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12020260060000320 на підставі ухвали слідчого судді від 25.09.2020 року по справі №713/1768/20 за його заявами, зареєстрованими в ЖЄО Вижницького ВП за №4190 від 21.09.2020 року та №4214 від 22.09.2020 року. Однак слідчий ОСОБА_4 проігнорував ухвалу слідчого судді та вніс відомості до ЄРДР лише за ст.364 КК України, хоча в своїх заявах вказував на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.127, 183, 364 КК України.
Після внесення відомостей в ЄРДР, його не було повідомлено про початок слідства, що порушує ч.1 ст.214 КПК України. Витяг з ЄРДР був наданий йому на його вимогу лише 29.10.2020 року, тобто майже через місяць з часу внесення відомостей до реєстру, чим порушено ч.1 ст.214 КПК України. Його не допитано в якості потерпілого. Не зроблено запитів у відповідні державні органи на отримання матеріалів по справі, а саме: постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року та постанови МОЗ №50 від 22.08.2020 року. Не було призначено (у витязі не зазначено) прокурора, який здійснює процесуальне керівництво.
Не надав належної оцінки показам допитаної в якості свідка шкільної медичної сестри ОСОБА_5 , яка надала неправдиві показання з приводу подій, які відбувалися з 14.09.2020 року по 09.10.2020 року, хоча свідком таких подій не була. Не перевірив неправдиві покази з приводу проведення температурного скринінгу працівників навчального закладу та дітей при вході до нього.
Слідчий не врахував його доводів про те, що директор навчального закладу не впускав до школи без захисної маски його сина ОСОБА_6 , 2014 року народження, який є учнем 1-Б класу, а отже згідно постанови МОЗ №50 від 22.08.2020 року має право відвідувати школу без масок. Також слідчий ОСОБА_4 не повідомив його про закриття кримінального провадження та не вручив постанову про його закриття. Отримав він її копію лише після особистого звернення до слідчого.
Просив поновити кримінальне провадження, згідно ухвали суду по заявах за №4190 від 21.09.2020 року та №4214 від 22.09.2020 року, до заяв з вказаними статтями, добавити статті КК України №142 та 161, взяти під контроль розслідування та перевірку фактів, притягнути свідків, які надали неправдиві покази та слідчого ОСОБА_4 до відповідальності.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини, просив скаргу задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 та прокурор Кіцманської місцевої прокуратури у судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про місце, день та годину слухання скарги, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, заслухавши потерпілого ОСОБА_3 , дослідивши скаргу, оглянувши матеріали кримінального провадження №12020260060000320 від 01.10.2020 року, дійшов висновку, що скарга обґрунтована, але підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Слідчим суддею установлено, що 01.10.2020 року до ЄРДР за №12020260060000320 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364 КК України, а саме про те, що 30.09.2020 року до Вижницького ВП надійшла письмова заява громадянина ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_1 про те, що 22.09.2020 року, біля 08.00 год. директор Вашківецької ЗОШ, зловживаючи своїм службовим становищем, не впустив до приміщення школи його двох неповнолітніх дітей, які були без захисних масок.
Постановою слідчого СВ Вижницького ВП ОСОБА_4 від 30.10.2020 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020260060000320 від 01.10.2020 року закрито на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, а також за відсутністю ознак будь-якого іншого складу кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
У оскаржуваній постанові зазначено, що в ході проведення досудового розслідування фактичних даних, які б вказували на зловживання службовим становищем директором опорного закладу «Вашківецький ЗЗСО І-ІІІ ст.» ОСОБА_7 не встановлено.
Доказів направлення оскаржуваної постанови потерпілому ОСОБА_3 останнім матеріали кримінального провадження не містять.
Копію зазначеної постанови потерпілий ОСОБА_3 отримав у перших числах грудня 2020 року, скаргу подано до суду 10.12.2020 року, а тому скарга подана в межах строку, передбаченого ст.304 КПК України.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У ч.1 ст.92 КПК України вказано, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ч.5 ст.110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Згідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчим суддею установлено, що слідчий ОСОБА_4 при винесенні оскаржуваної постанови допустив ряд порушень вимог КПК України, а саме:
крім допиту потерпілого та свідків, жодних слідчих дій не проводив;
не надав належної оцінки викладеним у завах потерпілого ОСОБА_3 обставинам, та наданим потерпілим та прилученим до кримінального провадження письмовим доказам;
також не надав належної оцінки показанням потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ;
не провів одночасного допиту потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 з метою перевірки їх показань та з'ясування причин розбіжностей у них;
не надав оцінки діям директора опорного закладу «Вашківецький ЗЗСО І-ІІІ ст.» ОСОБА_7 на відповідність вимогам постанови МОЗ №50 від 22.08.2020 року;
не провів огляду відеозаписів, на які у своїх показаннях посилається допитаний в якості свідка ОСОБА_7 ;
не встановив та не допитав інших очевидців події.
За вказаних обставин слідчий суддя дійшов висновку, що постанова слідчого Вижницького ВП ОСОБА_4 від 30.10.2020 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12020260060000320 від 30.10.2020 року є передчасною, формальною та невмотивованою.
Статтею 40 ч.1 КПК України встановлено, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Вирішення вимог скарги про внесення відомостей до ЄРДР за ст.ст.142, 161 КК України, взяття під контроль розслідування та перевірку фактів, притягнення свідків, які надали неправдиві покази до відповідальності та притягнення до відповідальності слідчого СВ Вижницького ВП ОСОБА_4 , не відноситься до компетенції слідчого судді, а тому дані вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, вважаю, що скарга обґрунтована і підлягає до часткового задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу потерпілого ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 від 30.10.2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020260060000320 від 01.10.2020 року за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України - скасувати.
Копію ухвали направити слідчому для виконання, а прокуророві Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області - для організації досудового розслідування у встановлені законом строки.
У задоволенні решти вимог скарги потерпілого ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1