Справа № 265/7426/20
Провадження № 3/265/3375/20
11 грудня 2020 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Мельник І.Г.,розглянувши матеріали, які надійшли з Лівобережного ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої ФОП, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно з протоколом серії ВАБ № 075542 від 16 листопада 2020 року, який надійшов 19 листопада 2020 року на розгляд до Орджонікідзевського районного суду Донецької області з Лівобережного ВП ЦВП в Донецькій області, вбачається, що 16 листопада 2020 року, приблизно о 11-10 годині за адресою: місто Маріуполь, вулиця Азовстальська, ринок «Привоз», контейнер № 7, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою,власником ФОП, здійснювала продаж товарів без захисної маски на обличчі, чим порушила правила щодо карантину, затверджених п.п. 1 п. 10 Постанови КМУ від 27 липня 2020 року № 641, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання з'явилась. Пояснила, що правил карантину не порушувала та постійно перебувала у масці. Оскільки вона носить окуляри, в неї запотіло скло, вона приспустила маску , щоб витерти їх, в цей момент підійшли працівники поліції. Вказує, що покупців в той час не було, продаж товарів вона не здійснювала. Просила суд винести справедливе рішення, оскільки вона повністю дотримує карантинних обмежувальних заходів.
Згідно письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 16 листопада 2020 року працівникам поліції, остання вказувала, що вона 16 листопада 2020 року дійсно знаходилась на робочому місці, в торгівельному контейнері, будучи ФОП, без медичної маски, оскільки її зняла, бо в неї запотіли окуляри и вона хотіла їх витерти, коли до неї підійшли працівники поліції, у присутності яких вона саме й одягла маску.
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець з 20.05.2020 року по АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до рапорту (без дати) вбачаться, що працівниками поліції було виявлено 16 листопада 2020 року факт того, що в контейнері № 13 на ринку «Привоз» по вулиці Азовстальській ОСОБА_1 знаходилась без маски, що було зафіксовано.
Суд, натомість, не приймає до уваги рапорт працівника поліції, оскільки він складений без дати , без вихідного номеру та із вказівкою на інший торгівельний об'єкт, ніж у фабулі протоколу - контейнер № 13, тому рапорт не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а.
Таким чином саме по собі фото із зображенням продавця магазину без засобів захисту, які прикривають рот та ніс, не може бути беззаперечним доказом порушення карантинних обмежувальних заходів ОСОБА_1 без з'ясування усіх обставин такої події.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ст. 44-3 КУпАП передбачена за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Суд зазначає, що за пп. 1 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Суд зауважує, що підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Зокрема, ст. 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що під час розгляду даної адміністративної справи не було встановлено обов'язкової умови притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки не було встановлено суб'єктивної та об'єктивної сторони у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
При цьому, суд зауважує, що з фотографій, які подані разом із протоколом про адміністративне правопорушення не вбачається в який саме день вони були зроблені.
Окрім того, у фабулі протоколу зазначене місце скоєння правопорушення - контейнер № № 7, разом з тим, в доданих до нього матеріалах мова йдеться про інше місце скоєння ОСОБА_1 правопорушення , а саме в контейнері № 13.
Аналіз наведених нормативних актів та встановлених обставин події, що сталась 16 листопада 2020 року, свідчить як про відсутність умислу на порушення ОСОБА_1 пп. 1 п. 10 постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641, тобто суб'єктивної сторони, так і про відсутність об'єктивної сторони - а саме точного місця скоєння правопорушення.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на наведене вмотивування, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП, закрити через відсутність в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.
Суддя І.Г. Мельник