Справа № 626/2290/20
Провадження № 2/626/687/2020
Іменем України
14.12.2020 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Гусар П.І.,
за участю секретаря Івашкіної Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 06.09.2011 року у розмірі 46175,68 грн. станом на 20.09.2020 року та судового збору у розмірі 2102,00 грн.
На підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 (надалі відповідач) звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав заяву б/н від 06.09.2011 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг (далі Договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що заначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку (номер та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримання картки, що додається). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 19000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Банк керувався п.п. 2.1.2.3., 2.1.2.4. Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за ініціативою банку. Позивач зобов'язався сплачувати кредитні кошти, але взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 20.09.2020 року з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості утворилася заборгованість у сумі 46175,68 грн., з яких:
- 31939,52 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;
- 31939,52 грн. -заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 00,00 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками;
- 00,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
- 6676,50 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
- 7559,66 грн. -нарахована пеня;
- 00,00 грн. - нарахована комісія.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушення законних прав та інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи є письмова заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю та відзиву на позовну заяву суду не надав.
Так як відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав заяву б/н від 06.09.2011 року.
Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, що підтверджується Випискою по рахункам та Відповідно до Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 19000,00 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором відповідачу станом на 20.09.2020 року нарахована заборгованість з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості утворилася заборгованість у сумі 46175,68 грн., з яких:
- 31939,52 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;
- 31939,52 грн. -заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 00,00 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками;
- 00,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
- 6676,50 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
- 7559,66 грн. -нарахована пеня;
- 00,00 грн. - нарахована комісія.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У Анкеті-заяві позичальника від 06.09.2011 року відсутні умови договору щодо сплати процентів, про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які є в матеріалах справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17(№14-131цс19).
Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
При таких обставинах та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умови та правила банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору і щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов договору та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем, і лише цей факт не може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Доводи позивача про те, що відповідач, підписуючи анкету-заяву та користуючись кредитними коштами висловив свою згоду з формою договору та його умовами, не заслуговують на увагу, оскільки в Заяві про отримання кредитних коштів міститься посилання на Умови та Правила без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні.
Стосовно стягнення відсотків, нарахованими за прострочений кредит в розмірі 6676,50 грн., відповідно до ст.625 ЦК України суд вважає, що вони задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається, згідно з цією статтею нараховуються інфляційні втрати та 3% річних на суму заборгованості.
Але будь-які обґрунтування вказаної позивачем суми в матеріалах справи відсутні, порядок нарахування такої суми невідомий, терміни прострочення не зазначені.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що відсутні підстави про стягнення з відповідача нарахованої пені, а також заборгованості за відсотками нарахованими на прострочення кредиту згідно ст. 625 ЦК України.
Але, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, суд вважає, що позовні вимоги в розмірі заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 31939,52 грн. підлягають задоволенню, а в іншій частині позову, необхідно відмовити.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 31939,52 грн.*100 %/46175,68 грн.= 69,17 %; 2102*69,17% / 100 % =1453,95 грн. Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь відповідача судовий збір в розмірі 1453,95 грн.
Керуючись ст.ст. 4-5, 12, 76-83, 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 06.09.2011 року в сумі 31939 (тридцять одна тисяча дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 52 коп. та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 95 коп., а всього 33393 (тридцять три тисячі триста дев'яносто три) грн. 47 коп. на р/р UA083052990000029092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.
Суддя