Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/888/20
провадження № 1-кс/624/210/20
Іменем України
смт. Кегичівка 10 грудня 2020 року
Слідчий суддя Кегичівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні за №12020220720000199 від 01 грудня 2020 року за ч. 2 ст. 206-2 КК України,
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в обґрунтування якого вказав, що у провадженні СВ Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12020220720000199, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 грудня 2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.206-2 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Кегичівським відділом Первомайської місцевої прокуратури Харківської області.
01 грудня 2020 року до чергової частини Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення від директора ФГ «Труд-2012» ОСОБА_4 про те, що поблизу ФГ «Труд-2012», яке розташоване на території с. Медведівка Кегичівського району Харківської області під керуванням колишнього голови ФГ «Труд-2012» ОСОБА_5 збираються невідомі особи, для подальшого рейдерського захоплення підприємства.
Вказану подію зареєстровано в ІТС «ІП НПУ» Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області за №2307 01 грудня 2020 року.
Під час прибуття СОГ на місце події, ОСОБА_4 надано заяву про те, що 30 листопада 2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з невідомих причин, було змінено данні щодо керівника ФГ «Труд-2012» з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , а також відображено зміни власника підприємства з ОСОБА_6 на ОСОБА_5 та ОСОБА_7
01 грудня 2020 року за даним фактом слідчим Кегичівського відділення Сахновщинського ВП ГУ НП в Харківській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220720000199 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
03 грудня 2020 року правову кваліфікацію кримінального правопорушення в провадженні змінено з ч. 3 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 206-2 КК України, як протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації, а саме протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
02 грудня 2020 року слідчими СВ Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області під огляду місця події, на території підприємства виявлено та вилучено наступні транспортні засоби: ВАЗ 21099 днз. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; Мерседес С-180 днз. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ; Опель Вектра днз. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_10 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , проте фактичним володільцем являється ОСОБА_11 ; Шевролет Нубіра днз. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_12 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 ; Мерседес МЛ-320 днз. НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_13 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, в приміщені офісу ФГ «Труд 2012» вилучено змиви на ватну поличку, зроблені за допомогою дистильованої води: з поверхні клавіатури зі столу №1; з поверхні клавіатури зі столу №2; зі скляного стакану, який знаходиться на батареї біля столу №1; зі скляної чашки, яка знаходиться на батареї опалення біля столу №2; з поверхні ручки чайника зі столу №3; з поверхні скляного стакану зі столу №3; з поверхні металевої банки з надписом «Редбул» зі столу №3; з поверхні паперового стакану, розташованого біля чайника зі столу №3; з поверхні ручки лівої дверці шафи; з поверхні ручки відкриття середньої скляної дверцяти шафи; з поверхні кривої ручки відкриття правої скляної дверцяти шафи; з поверхні ручки відкриття правої дверцяти шафи; сліди папілярних візерунків відкопійовані на два відрізка стрічки із збільшуваного скла, яке знаходиться на столі №2 та металевої частини чайника, який знаходиться на столі №3, виявлені сліди упаковані до паперових конвертів з підписами понятих та опечатані.
03 грудня 2020 року постановою про речові докази тимчасово вилучені транспортні засоби та змиви, сліди папілярних візерунків визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.
В подальшому вищевказані транспортні засоби були залишені на території ФГ «Труд 2012», с. Медведівка, Кегичівського району, Харківської області, де передані під охорону полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області.
04 грудня 2020 року прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту на наступні транспортні засоби: ВАЗ 21099 днз. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; Мерседес С-180 днз. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ; Опель Вектра днз. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_10 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , проте фактичним володільцем являється ОСОБА_14 ; Шевролет Нубіра днз. НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_12 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 ; Мерседес МЛ-320 днз. НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_13 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 .
А також вилучені в приміщені офісу ФГ «Труд 2012» змиви на ватну поличку, зроблені за допомогою дистильованої води: з поверхні клавіатури зі столу №1; з поверхні клавіатури зі столу №2; зі скляного стакану, який знаходиться на батареї біля столу №1; зі скляної чашки, яка знаходиться на батареї опалення біля столу №2; з поверхні ручки чашки зі столу №3; з поверхні скляного стакану зі столу №3; з поверхні металевої банки з надписом «Редбул» зі столу №3; з поверхні паперового стакану, розташованого біля чашки зі столу №3; з поверхні ручки лівої дверці шафи; з поверхні ручки відкриття середньої скляної дверцяти шафи; з поверхні кривої ручки відкриття правої скляної дверцяти шафи; з поверхні ручки відкриття правої дверцяти шафи; сліди папілярних візерунків відкопійовані на два відрізка стрічки із збільшуваного скла, яке знаходиться на столі №2 та металевої частини чайника, який знаходиться на столі №3, виявлені сліди упаковані до паперових конвертів з підписами понятих та опечатані.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 04 грудня 2020 року клопотання повернуте прокурору та встановлено строк 72 години з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині.
08 грудня 2020 року прокурором подано до суду уточнені вимоги до клопотання про арешт майна, в якому повідомляється, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у даному кримінальному провадженні стало звернення до чергової частини Кегичівського ВП Сахновщинського ВП ГУ НП в Харківській області директора ФГ «Труд-2012» ОСОБА_4 про протиправне заволодіння майном підприємства ФГ «Труд-2012» шляхом незаконного внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо засновників та власників підприємства та подальшого незаконного проникнення на територію підприємства невстановлених осіб.
Приймаючи до уваги, що протиправне заволодіння майном підприємства могло бути вчинено в тому числі із застосуванням вищевказаних транспортних засобів, тому і виникла необхідність про накладення на них арешту, оскільки зазначені транспорті засоби є знаряддям кримінального правопорушення і існують достатні підстави вважати, що автомобілі є доказом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.206-2 КК України за яким здійснюється досудове розслідування.
Підставою і метою зазначеного злочину є захоплення чужої власності, злочинні дії це спосіб, шляхом використання яких особи досягають цієї мети, тобто отримують права власників і саме досягнення злочинного результату у вигляді протиправного заволодіння майном зазначеними способами становлять особливий інтерес кримінального правопорушення.
Прокурор вважає, що матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а причетність осіб (боржників) до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування до об'єкту кримінального правопорушення заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешт майна, а наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб є розумні і співрозмірні обмеженням права власності завданням кримінального провадження.
А для забезпечення мети досудового розслідування, встановлення істини у кримінальному провадженні, здобуття фактичних даних, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають суттєве значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, виникла необхідність накласти арешт на вказане майно.
Учасники судового розгляду у судове засідання не з'явились, про місце, дату та час повідомлені належним чином, натомість надали заяви про розгляд клопотання у їх відсутність, крім того:
- прокурор ОСОБА_3 про підтримання клопотання;
- адвокат ОСОБА_15 про відмову у його задоволенні, надав заперечення;
- власники (фактичні користувачі) транспортних засобів також про відмову у задоволенні клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів, відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, не проводилось.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як зазначено у п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету, відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
На що суд звертав увагу, проте підстава та мета в клопотанні не конкретизовані, формально викладені, з посиланням на загальні норми КПК щодо цього.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).
Так, оскільки прокурором не виконані приписи ухвали суду від 04 грудня 2020 року, щодо належного обґрунтування підстав та мети арешту, відповідно до положень КПК України, то у слідчого судді відсутні підстави для такого арешту.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю результатами інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
Згідно положень статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132 КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку, що уточнені доводи прокурора в сукупності з дослідженими доказами не дають підстав для безспірного висновку, що потреби досудового розслідування на сьогоднішній день виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який ідеться в клопотанні прокурора, а отже у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,7,107,132,98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12020220720000199 від 01 грудня 2020 року за ч. 2 ст.206-2 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1