Справа № 263/2734/20
Провадження № 2/263/1379/2020
14 грудня 2020 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Шевченко О.А.,
за участю секретаря Ковальової О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби, -
Представник позивача 02.03.2020 року звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради збитки, спричинені незаконним виловом риби у розмірі 15045, 00 грн. На обґрунтування позову зазначено, постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області у справі про адміністративне правопорушення №265/2188/19 від 23.04.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів. Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 своїми діями, у результаті незаконного вилову риби «пелінгас» у кількості 22 шт. та «тарань» у кількості 1 шт. завдав збитки рибному господарству України у розмірі 15045,00 грн, відповідно до розрахунку зробленого на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів». Однак, судом при розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення не вирішено питання щодо відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої рибному господарству України. Шкоду, заподіяну внаслідок незаконного рибного промислу ОСОБА_1 до теперішнього часу не відшкодовано, у зв'язку з чим позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.11.2020 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Від представника позивача за довіреністю, Кравченко О.О. , надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Заяви про розгляд справи за його відсутністю або відзив суду не надав, про причини неявки не повідомив, що, відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Судом встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. з конфіскацією знаряддя лову та незаконно добутої риби.
Відповідно до фабули зазначеної постанови, 11 березня 2019 року о 21-00 годині ОСОБА_1 на річці «Кальміус» в Лівобережному районі міста Маріуполя здійснював незаконний лов риби забороненим знаряддям лову - сіткою «павук» та виловив рибу пелінгас у кількості 22 особини та тарань у кількості 1 особини, чим грубо порушив правила рибальства та завдав рибному господарству збиток на суму 15045 грн.
Згідно розрахунку матеріального збитку до протоколу №017309 відносно ОСОБА_1 , загальна сума заподіяної шкоди склала 15045,00 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Як вбачається зі змісту постанови Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23.04.2019 року, питання про відшкодування ОСОБА_1 спричиненої ним шкоди у сумі 15045,00 гривень вирішено не було.
Згідно із ч. 3 ст. 40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, може вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування вказаної шкоди здійснюється у відповідності з вимогами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якими шкода і збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу підлягають зарахуванню на рахунки фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих рад, якою є Маріупольська міська рада.
Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.
Відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень і компетенції місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відноситься забезпечення реалізації екологічної політики України, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (стаття 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища») .
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
За змістом ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 квітня 2019 року підтверджує факт завдання шкоди саме ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, враховуючи доведеність позивачем факту незаконного вилову риби ОСОБА_1 , а також те, що відомостей щодо добровільного відшкодування завданої шкоди суду не представлено, необхідно дійти висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2102,00 грн., який пов'язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про судовий збір», зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому з урахуванням висновку суду про задоволення позову, такий покладається на відповідача.
Керуючись ст.13 Конституції України, ст.ст.47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.1166 ЦК України, ст.ст.5, 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
Позов Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Маріупольської міської ради, шкоду, завдану внаслідок незаконного вилову риби, у сумі 15045 (п'ятнадцять тисяч сорок п'ять гривень) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А.Шевченко