Справа №639/8028/20
Провадження №1-кс/639/2855/20
14 грудня 2020 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про арешт майна, -
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного 09.12.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220500001771 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Мотивоване клопотання тим, що 09.12.2020 у період часу з 07 години по 16 годину, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проник у квартиру АДРЕСА_2 , звідки вчинив крадіжку майна, належного ОСОБА_5 .
За даним фактом 04 листопада 2020 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відомості внесені до ЄРДР за № 12020220500001771.
10.12.2020 за адресою: АДРЕСА_3 , на 1-му поверсі було проведено огляд місця події, в ході якого, в присутності ОСОБА_6 було виявлено та вилучено шуруповерт «Forte Power» чорного кольору 12 V=1,5 Ah
Вилучене в ході огляду майно слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП України в Харківській області 10.12.2020 визнано речовими доказами.
Власником вилученого майна, а саме: шуруповерт «Forte Power» чорного кольору 12 V=1,5 Ah є: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .
Прокурор зазначає, щоповернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також з метою проведення ряду судових експертиз, з метою збереження речових доказів, прокурор приходить до висновку про необхідність накладення арешту на вищезазначене майно.
Метою накладення арешту є збереження речових доказів.
У судове засідання прокурор не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вказав, що підтримує подане клопотання в повному обсязі та просить його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_6 надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Перевіривши доводи поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СД Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220500001771 від 09.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
10.12.2020 за адресою: АДРЕСА_3 , на 1-му поверсі було проведено огляд місця події, в ході якого, в присутності ОСОБА_6 було виявлено та вилучено шуруповерт «Forte Power» чорного кольору 12 V=1,5 Ah
Вилучене в ході огляду майно слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП України в Харківській області 10.12.2020 визнано речовими доказами.
Власником вилученого майна, а саме: шуруповерт «Forte Power» чорного кольору 12 V=1,5 Ah є: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України), у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Стороною обвинувачення доведено, що вилучені речі мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Таким чином без накладання арешту на вищевказане майно в подальшому воно може бути приховане, знищене або передано третім особам, з метою ухиляння від притягнення до кримінальної відповідальності, накладення арешту на вилучене майно необхідно з метою забезпечення збереження речового доказу, у зв'язку з чим клопотання прокурора про арешт майна є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 167-175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучений під час проведення огляду за адресою: м. Харків, пр-т Л. Малої, буд. 99 речовий доказ, а саме: шуруповерт «Forte Power» чорного кольору 12 V=1,5 Ah, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020220500001771.
Копії ухвали вручити слідчому СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, прокурору Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 та власнику майна.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1