Справа №639/5833/20
Провадження №1-кп/639/595/20
14 грудня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220500001442 від 27.08.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, який тяжких захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-16.06.2020 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
-31.08.2020 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 гривень (штраф за вироком суду не сплачено),
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи раніше засудженим за злочин із корисливих мотивів, зокрема 16.06.2020 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, у період іспитового строку вчинив повторно злочин проти власності, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 25.08.2020 року приблизно о 18 годині 30 хвилин проходив повз магазину «Посад», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Григорівське шосе, 65, де звернув увагу на необачно залишений без нагляду біля вхідних дверей велосипед «Winner Gladiator», належний раніше йому незнайомому ОСОБА_5 , який при цьому перебував у приміщенні зазначеного магазину.
Саме в той час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення поміченого ним велосипеда.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 спочатку підійшов до велосипеда, та, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність свого злочинного задуму, використовуючи ту обставину, що за його діями, як на його думку, ніхто не спостерігав і не міг завадити доведенню протиправного умислу до кінця, шляхом вільного доступу, безперешкодно, таємно заволодів велосипедом «Winner Gladiator». Після цього ОСОБА_3 сів на велосипед та, встановивши контроль над ним, почав здійснювати його переміщення шляхом механічного руху.
Саме в той час його протиправні дії, спрямовані на таємне заволодіння чужим майном, були помічені власником велосипеда, ОСОБА_5 , який побачив через вхідні двері магазину, що раніше йому не знайомий ОСОБА_3 незаконно заволодів належним йому велосипедом і почав здійснювати його протиправне вилучення. При цьому ОСОБА_5 , вийшовши з магазину, почав правомірно вимагати від ОСОБА_3 , щоб той припинив протиправні дії і повернув йому велосипед та почав наздоганяти останнього.
У свою чергу ОСОБА_3 , оцінивши ситуацію, що склалася, розуміючи, що його протиправні дії були помічені, однак, не реагуючи на законні вимоги ОСОБА_5 , вирішив довести свій злочинний задум до кінця. При цьому, ОСОБА_3 усвідомлював, що його повторні, злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, переросли у відкрите викрадення, оскільки він, володіючи викраденим майном, продовжив прискорено залишати місце події, утікаючи на велосипеді від переслідуючого його потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_3 у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне, для відкритого заволодіння чужим майном.
Після цього, ОСОБА_3 , звернувши на свою користь відкрито викрадений велосипед «Winner Gladiator», належний потерпілому ОСОБА_5 , з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 8608 грн. 90 коп., яку підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 15364 від 09.09.2020 року.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково, посилаючись на той факт, що він здійснив таємне викрадення чужого майна, а тому вважає, що його дії неправильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки фактично ним вчинено злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що наприкінці літа 2020 року приблизно о 18:30 годині він проходив по вулиці на Холодній горі м. Харкова, де поблизу магазину «Посад» побачив велосипед, який був залишений без нагляду. На вулиці нікого зі сторонніх осіб не було, тому він вирішив таємно викрасти цей велосипед, з метою його подальшого продажу. Надалі ОСОБА_3 сів на велосипед та поїхав на ньому по пішохідній доріжці, потім, проїхавши навпроти приміщення Харківської місцевої прокуратури №6, переїхав на інший бік дороги та поїхав у напрямку смт. Пісочин. Приїхавши до селища Пісочин, ОСОБА_3 вказаний велосипед продав малознайомому ОСОБА_7 за 200 гривень. Грошові кошти витратив на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що в момент вчинення крадіжки на вулиці нікого із сторонніх осіб не було, потерпілого він взагалі не бачив та не чув будь-яких вимог чи криків потерпілого про повернення цього велосипеду, тому вважає, що він здійснив таємне викрадення чужого майна.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, його винність підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_5 , письмовими та речовими доказами, які є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми доказами для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 надав показання, що 25.08.2020 року у вечірній час він на велосипеді повертався із роботи додому. Він зупинився поблизу кіоску «Посад», щоб придбати води. Велосипед залишив на підніжці на пішохідній доріжці, неподалік від входу в кіоск. Коли він перебував у приміщенні кіоску, то побачив, що до його велосипеду підійшов раніше незнайомий молодий чоловік, який взяв велосипед у руки та почав відходити. Потерпілий ОСОБА_5 відразу вийшов із кіоску, щоб запитати навіщо він бере його велосипед, однак цей чоловік сів на велосипед та розпочав їхати. ОСОБА_5 почав наздоганяти чоловіка та ледь не схватив за сідло, однак чоловікові все ж таки вдалось поїхати. Потерпілий біг слідом за цим чоловіком в напрямку перехрестя, пробіг за ним приблизно 200 метрів, дуже голосно кричав йому, щоб він зупинився. Вказаний чоловік безумовно чув його крики та вимоги про зупинку, оскільки він двічі обертався назад, однак все одно не зупинився та пришвидшив рух на велосипеді, з метою зникнення з місця вчинення злочину. На перехресті цей чоловік на велосипеді переїжджав дорогу на червоний сигнал світлофору, у зв'язку з чим його ледь не збив автомобіль. Надалі злочинець зник з його поля зору та поїхав у невідомому напрямку.
Потерпілий ОСОБА_5 підтвердив, що на стадії досудового розслідування за його участю проводилось пред'явлення осіб для впізнання, під час якого він впізнав ОСОБА_8 як особу, яка незаконно заволоділа належним йому велосипедом. Крім цього, працівники поліції повернули йому викрадений велосипед, який на теперішній час знаходиться у нього на зберіганні.
Окрім показань потерпілого ОСОБА_5 , винність обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.
Так, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.08.2020 року вх. № 15522, поданої до Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, підтверджується, що потерпілий ОСОБА_5 просив органи поліції вжити заходи до невідомого чоловіка, який 25.08.2020 року приблизно о 18:30 годині відкритим шляхом заволодів його велосипедом «Winner Gladiator» за адресою: м. Харків, вул. Григорівське шосе, 65 (к.п. а.с. 7).
Протоколом огляду місця події від 28.08.2020 року підтверджується, що під час проведення слідчим огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , громадянином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було добровільно видано велосипед «Winner Gladiator» чорно-білого та червоного кольорів, який вилучено під час проведення слідчої дії (к.п. а.с. 19-20).
Письмовою заявою гр. ОСОБА_9 від 28.08.2020 року підтверджується, що ним добровільно видано працівникам поліції велосипед «Winner» чорно-білого кольору, який він декілька днів назад придбав у малознайомого чоловіка (к.п. а.с. 21).
Під час судового розгляду прокурор відмовився від проведення допиту свідка ОСОБА_9 , оскільки показання, які міг надати вказаний свідок, ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, проти чого не заперечували обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, у зв'язку з чим судом прийнято рішення про недоцільність проведення допиту зазначеного свідка під час судового розгляду кримінального провадження.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 28.08.2020 року підтверджується, що під час проведення слідчої дії потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3 як чоловіка, який 25.08.2020 року відкрито заволодів його велосипедом за адресою: м. Харків, вул. Григорівське шосе, 65(к.п. а.с. 30-33).
Згідно з протоколом огляду предметів від 28.08.2020 року, слідчим проведено огляд велосипеду чорно-білого кольору «Winner Gladiator», діаметром коліс 26, який в подальшому постановою слідчого від 28.08.2020 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (к.п. а.с. 34-35).
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: велосипед «Winner Gladiator», діаметром коліс 26, на який накладено арешт ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.09.2020 року, передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , що підтверджується зберігальною розпискою від 16.09.2020 року (к.п. а.с. 38, 69).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 31.08.2020 року та дослідженим відеозаписом слідчого експерименту підтверджується, що під час проведення слідчої дії підозрюваний ОСОБА_3 детально розповів про обставини викрадення ним велосипеду 25.08.2020 року за адресою: м. Харків, вул. Григорівське шосе, 65, а саме: поблизу магазину «Посад» він побачив велосипед, який стояв на підніжці, на який він сів та поїхав у напрямку перехрестя. Надалі, на велосипеді він переїхав перехрестя, потім, проїхавши будівлю Харківської місцевої прокуратури №6, він переїхав на іншій бік дороги та поїхав до селища Пісочин (к.п. а.с. 49-53).
Висновком експерта ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №15364 від 09.09.2020 року за результатами проведення товарознавчої експертизи по кримінальному провадженню підтверджується, що ринкова вартість викраденого майна, а саме: велосипеду «Winner Gladiator», станом на 25.08.2020 року, складає 8608,90 грн. (к.п. а.с. 57-59).
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом та підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який був очевидцем вчинення цього злочину, сукупністю досліджених під час судового розгляду письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.
Суд враховує, що з моменту звернення до Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області із письмовою заявою від 27.08.2020 року, та в подальшому під час проведення допиту у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_5 надав послідовні та незмінні показання про те, що ОСОБА_3 відкрито заволодів його велосипедом, оскільки потерпілий, знаходячись на незначній відстані від злочинця, кричав йому, щоб той зупинився та повернув велосипед, останній двічі обертався назад, однак все одно не зупинився та пришвидшив рух на велосипеді, з метою зникнення з місця вчинення злочину.
Крім цього, з показань потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 переїжджав дорогу на велосипеді на червоний сигнал світлофору, внаслідок чого його ледь не збив автомобіль, після чого злочинець все одно не зупинився та продовжив вчинення цього злочину.
Судом враховується, що потерпілий ОСОБА_5 раніше не був знайомий із ОСОБА_3 , проти чого не заперечував і сам обвинувачений, будь-яких неприязних відносин між ними не було, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що у потерпілого відсутні будь-які підстави для обмови обвинуваченого чи надання неправдивих показань у кримінальному провадженні.
Показанням обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він вчинив таємне викрадення чужого майна, суд надає критичну оцінку, розцінює їх як позицію захисту від пред'явленого обвинувачення та намагання пом'якшити кримінальну відповідальність за вчинений злочин.
Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує роз'яснення, надані в пунктах 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року № 10, відповідно до яких розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.
За встановлених судом обставин, протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , спрямовані на таємне заволодіння чужим майном, були помічені потерпілим ОСОБА_5 , після чого потерпілий почав правомірно вимагати від ОСОБА_3 , щоб той припинив протиправні дії і повернув йому велосипед, а також почав наздоганяти останнього. Однак, ОСОБА_3 , розуміючи, що його злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, були виявлені потерпілим, незважаючи на це продовжив вчинення злочину та, утікаючи від переслідуючого його потерпілого, на викраденому велосипеді прискорено покинув місце вчинення злочину.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на обліку у лікаря нарколога в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» та обліку в лікаря психіатра в КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштований, інвалідності чи тяжких захворювань не має (к.п. а.с. 75-90, судова справа а.с. 72-73).
Обставиною, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким умисним корисливим злочином, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, його відношення до скоєного злочину, у зв'язку з чим суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції за ч. 2 ст. 186 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
При призначенні остаточного покарання немає правових підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 вимог статті 69 КК України (призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом) чи положень статті 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням).
Суд зазначає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів неможливо без його ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання в місцях позбавлення волі.
Положеннями ч. 3 ст. 78 КК України встановлено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Враховуючи той факт, що вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 16.06.2020 року ОСОБА_3 був засуджений за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України, до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, а інкримінований злочин за ч. 2 ст. 186 КК України вчинив протягом іспитового строку, тому на підставі ч. 1 ст. 71 КК України суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 31.08.2020 року, яким ОСОБА_3 було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень (штраф за вироком суду не сплачено повністю), необхідно виконувати самостійно.
До набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
На підставі статті 124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 16.06.2020 року, у виді 2 (двох) місяців обмеження волі, що виходячи зі співвідношення дорівнює 1 (одному) місяцю позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 до відбування покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 31.08.2020 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень - виконувати самостійно.
До набрання вироком законної сили продовжити стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 01.09.2020 року (к.п. а.с. 64-66).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведену ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса судово-товарознавчу експертизу на суму 1634,40 грн. (одна тисяча шістсот тридцять чотири гривні 40 копійок) (к.п. а.с. 60).
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.09.2020 року по справі №639/5439/20 (провадження №1-кс/639/2251/20), на велосипед чорно-білого кольору «Winner Gladiator» (к.п. а.с. 38).
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: велосипед чорно-білого кольору «Winner Gladiator», діаметром коліс 26, який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вважати повернутим потерпілому як законному власнику (к.п. а.с. 35, 69).
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення, а для обвинуваченого, який тримається під вартою - з моменту вручення йому копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1