Справа № 638/12804/20
Повадження № 2/638/4591/20
Іменем України
14 грудня 2020 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Рассохи В.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні у залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У вересні 2020 року позивачка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтування якого вказала, що 18 серпня 2007 року уклала шлюб з відповідачем, від якого вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова шлюб між сторонами по справі розірвано та з того часу дитина мешкає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Відповідач раніше періодично надавав матеріальну допомогу, але не систематично та у розмірі недостатньому для утримання дитини, а протягом двох останніх років матеріальної допомоги не надає. Позивачка зазначає, що її заробітної плати не вистачає на утримання доньки.
Позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.
Копію ухвали про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі ОСОБА_1 отримала 02 жовтня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Копію ухвали про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження, позовну заявиу із копіями доданих до неї документів ОСОБА_2 отримав 05 жовтня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені обставини про те, що ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12 вересня 2008 року народження відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції (а.с. 3).
Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає з позивачкою, про що свідчить довідка зареєстрованих в житловому приміщенні осіб від 10 вересня 2020 року (а.с. 5).
ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_4 на посаді пральні-швачки з січня 2017 року по теперішній час та її заробітна плата складає: червень 2020 року - 4800 грн, липень 2020 року - 4800 грн, серпень 2020 року - 4800 грн.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України передбачено, що при вирішенні будь - яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положення ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачають, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України ни визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та те, що обидва батьки повинні утримувати своїх дітей, виходячи із принципів справедливості, співмірності та верховенства права, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 вересня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
У зв'язку із викладеним, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», а відповідач визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави суму судового збору в розмірі 420,40 грн (50% від загального розміру судового збору).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, ст. 180-182, 183 Сімейного кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 вересня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14 грудня 2020 року.
Суддя І.П. Латка