14 грудня 2020 року
Київ
справа №804/16364/15
адміністративне провадження №К/9901/33381/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 804/16364/15 за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення від 12.11.2015 року про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю,
Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення № 1 від 12.11.2015 р. про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 3459.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 року, яка набрала законної сили 16.06.2016 року, відмовлено у задоволенні позову приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення.
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 року заяву приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Андрія Сергійовича про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 р. у справі №804/16364/15 за нововиявленими обставинами задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 року у справі №804/16364/15 скасовано, адміністративний позов приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення №1 від 12.11.2015 р. задоволено, скасоване рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 12.11.2015 р. про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №3459 на ім'я ОСОБА_1 .
Вищезазначене рішення залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерством юстиції України подано касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №804/16364/15 касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року було повернуто особі, яка її подала.
25 вересня 2020 року скаржником повторно подано касаційну скаргу, яку ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року повернуто скаржнику.
Як вбачається з відомостей, що містяться в КП «ДСС», копію вказаної ухвали скаржником отримано 21 жовтня 2020 року.
Разом з тим, касаційну скаргу скаржником подано втретє лише 02 грудня 2020 року (відповідно до поштової відмітки на конверті), тобто більше, ніж через місяць після отримання копії ухвали про повернення касаційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.
Водночас у касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення процесуального строку, у якій скаржник зазначає, що причини пропуску строку на касаційне оскарження є поважними, оскільки зумовлені поверненням вчасно поданих касаційних скарг, а не бездіяльністю скаржника щодо звернення до суду касаційної інстанції.
Поряд з цим скаржник зазначає, що підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є достатніми, оскільки ним у визначені процесуальним законодавством строки вживались заходи щодо касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №804/16364/15, а саме: вперше касаційна скарга на вищевказані рішення суду першої та апеляційної інстанції була подана 18 березня 2020 року, тобто в межах тридцятиденного строку з дня проголошення рішення суду апеляційної інстанції, доказом чого є копія фіскального чеку Укрпошти №4900079565410, що додається.
Водночас, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання втретє касаційної скарги, а також належним підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Подання первинної касаційної скарги у встановлений законом строк не передбачає зупинення строку на касаційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на касаційне оскарження.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, до того ж за відсутності поважних причин.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Враховуючи обставини справи, матеріалами касаційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року про повернення вдруге поданої касаційної скарги (21 жовтня 2020 року) до подання касаційної скарги втрете (02 грудня 2020 року), Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.
Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 328, 330, 332 КАС України,
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 804/16364/15 за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення від 12.11.2015 року про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
А. В. Жук