11 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 200/10820/19-а
провадження № К/9901/3778/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 (суддя Ушенко С.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 (головуючий суддя Гайдар А.В., судді Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.)
у справі № 200/10820/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області
про зобов'язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, у якій просив зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі №200/10820/19-а, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №200/10820/19-а і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , є пенсіонером, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 08805.
6. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бахмутському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області як внутрішньо переміщена особа та отримував щомісячні страхові виплати з 01.09.2014, що підтверджується постановою Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області від 30.09.2014 про продовження раніше призначеної страхової виплати у зв'язку з тимчасовим місцем проживання. Виплату страхових виплати призначено з 01.09.2014 безстроково.
7. У вересні 2016 року позивач звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області із заявою про зняття з обліку у зв'язку зі зміною місця проживання та призупинення виплат з 01.09.2016.
8. Постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Артемівську Донецької області від 19.09.2016 № 0503/7258/7258/529, № 0503/7258/7258/530 та №0503/7258/7258/531 припинено виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової суми в разі часткової втрати професійної працездатності та знято його з обліку з 01.09.2016.
9. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Артемівську Донецької області припинено 19.08.2017. Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником зазначеної юридичної особи зазначено Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
10. 03.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про продовження раніше призначених щомісячних страхових виплат.
11. Постановою Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 11.05.2018 №0502/7258/7258/535 продовжено виплату потерпілому ОСОБА_1 раніше призначених щомісячних грошових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності з травня 2018 року безстроково.
12. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2019 №200/13292/18-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 (за виключенням частини рішення про звернення рішення до негайного виконання) адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов'язання поновити страхові виплати за відшкодування шкоди, завданої здоров'ю, задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 01.09.2016 по 30.04.2018; зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам ОСОБА_1 за період з 01.09.2016 по 30.04.2018.
13. Рішення суду станом на день подання позову виконано у повному обсязі.
14. При нарахуванні та виплаті вказаних вище виплат відповідачем не було застосовано положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ у зв'язку з чим позивач отримав вказані вище грошові кошти без компенсації, встановленої зазначеним Законом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
15. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що позивачем не надано до суду доказів його звернення до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з приводу нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року, а також відмови відповідача у здійсненні виплати компенсації, що свідчить про відсутність спору між сторонами, і, як наслідок, про передчасне звернення позивача до суду з цим позовом.
16. Суд апеляційної інстанції також зазначив про те, що порушення позивачем порядку звернення до відповідача за нарахуванням та виплатою йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року, що є його правом і залежить виключно від його волі, унеможливлює вирішення спору по суті.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
17. Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, позивач, з посиланням на практику Верховного Суду України, викладену у постанові від 18.11.2014 у справі №21-518а14 та практику Верховного Суду, викладену у постановах від 20.02.2018 у справі № 336/4675/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, вважає, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
18. Скаржник наголошує, що такої умови, як порушення порядку звернення за нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат для відмови у здійсненні компенсації доходу законодавством не передбачено.
19. У відзиві на касаційну скаргу зазначено, що відповідач не має виплачувати позивачу компенсацію втрати частини доходів, оскільки суттєве значення у цьому випадку має та обставина, що припинення виплат ОСОБА_1 у період з вересня 2016 по квітень 2018 відбулося з ініціативи позивача, за його особистою заявою.
VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
21. Статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон №2050-III) установлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
22. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
23. Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159) відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
24. Згідно зі ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
25. Позивач посилається на позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, така позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі № 681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, в яких зазначено, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
26. У вказаних судових рішеннях, а також у постановах Верховного Суду 20.02.2018 у справі № 336/4675/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, на які посилається позивач у касаційній скарзі, судом касаційної інстанції не досліджувалося питання можливості виплати суб'єктом владних повноважень компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за відсутності звернення особи з відповідною заявою до органу влади.
27. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159.
28. Своєю чергою, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації.
29. За змістом ст. 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
30. З огляду на те, що у цій справі ОСОБА_1 не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право ОСОБА_1 ще не було порушено суб'єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним.
31. Отже, суди першої та апеляційної інстанції зробили законний і обґрунтований висновок про відмову у позові.
32. Інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують вищенаведених висновків Верховного Суду.
33. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
34. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
35. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №200/10820/19-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб