Іменем України
14 грудня 2020 року
Київ
справа №815/391/16
адміністративне провадження №К/9901/30269/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №815/391/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови та рішення, -
Постановою колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.11.2019 частково задоволено касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Скасовано ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 про залишення без розгляду позову у частині визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій від 26.11.2015 №13 з направленням справи у цій частині позовних вимог для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 та залишено в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.022016 № 51.
Позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою в порядку статті 252 КАС України про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь з відповідача сплаченого ним судового збору за подачу касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 в сумі 1600 грн та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 в сумі 1920 грн.
Колегія суддів, обговоривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Як передбачено п.п.в) п.4 ч.1 ст.356 КАС України у резолютивній частині постанови зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Проте, в постанові від 05.11.2019 не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, в даному випадку підлягає стягненню з відповідача понесені позивачем витрати на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017.
Разом з тим у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.11.2019 в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 про залишення без розгляду частини позовних вимог не змінено судове рішення та не ухвалено нове, оскільки справу в цій частині направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, тому розподіл судових витрат в цій частині не здійснюється, що відповідає положенням частини шостої статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 252, 345 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
постановив:
Клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №815/391/16 задовольнити частково.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції в сумі 1920 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-а Пересипська, 6, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 40342996).
В задоволенні решти клопотання - відмовити
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є невід'ємною складовою основного судового рішення та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду