14 грудня 2020 року
Київ
справа №120/4149/19-а
адміністративне провадження №К/9901/32153/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року
у справі № 120/4149/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації
про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії.
26 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 120/4149/19-а.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. ст. 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 ст. 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Оскаржувана ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду постановлена 12 жовтня 2020 року, а касаційна скарга направлена до Верховного Суду 23 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Однак до касаційної скарги не додано клопотання про поновлення строку із доказом дати отримання оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що доказом дати отримання оскаржуваного судового рішення є копія поштового конверту, яким надіслана оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції з відбитками поштових штемпелів та штрихкодовим ідентифікатором, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано такого документа.
В касаційній скарзі наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник зазначив про скрутне матеріальне становище, на підтвердження чого в додатках до клопотання зазначено копія довідки ДФС.
Проте під час розкриття конверта із касаційною скаргою виявлено відсутність копії довідки ДФС, що підтверджується актом Верховного Суду від 26 листопада 2020 року №120/4149/19-а/71627/20.
При вирішенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія судів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ст. ст. 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Колегія суддів зазначає, що клопотання скаржника не підлягає задоволенню, оскільки до нього не додано доказів на підстав яких можна було б встановити чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний (2019) рік.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду скарги на ухвалу суду становить 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року - 2102,00 грн.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2102,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; призначення платежу: "*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір; символ звітності банку: 207.
Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.
З урахуванням викладеного, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки шляхом надання до суду документа про сплату судового збору або доказів наявності підстав для звільнення від його сплати та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із доказами наявності підстав для його поновлення.
У випадку неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання до суду документа про сплату судового збору або доказів наявності підстав для звільнення від його сплати, скарга буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п.1 ч. 4 ст.169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із доказами наявності підстав для його поновлення є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).
Керуючись ст.ст. 169, 330, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №120/4149/19-а
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №120/4149/19-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді І.В. Желєзний
Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко