03 грудня 2020 року Справа № 260/1629/20 пров. № А/857/11267/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року (суддя Скраль Т.В., м. Ужгород, повний текст складено 3 серпня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - Головне управління, Держгеокадастр відповідно) в якому просила:
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки» від 10.03.2020 №1743-сг (далі - Наказ №1743-сг);
зобов'язати Головне управління затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства та передати у власність земельну ділянку (кадастровий номер: 2124887400:10:011:0228) площею 0, 01800 га код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель 01.03), що розташована за межами населених пунктів на території Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - Земельна ділянка, Сільська рада відповідно), відповідно до поданого позивачем клопотання.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ №1743-сг. Зобов'язано Головне управління повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26.02.2020 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2124887400:10:011:0228) площею 0, 1800 га, що розташована за межами населених пунктів на території Сільської ради із врахуванням висновків суду по даній справі. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи вказує, що відповідач під час прийняття рішення щодо відведення та передачі у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності повинно приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування, яка базується на принципі колегіальності. При цьому, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад» (далі - Розпорядження №60-р), Держгеокадастру доручено розпочати з 01.02.2018 передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність. Отже, до передачі земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення при передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами та після прийняття ними рішення. Враховуючи, вказане та з урахуванням прийнятого Урядом рішення щодо питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаної територіальної громади Головне управління не може одноосібно приймати рішення щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення у власність громадян без погодження з Холмківською об'єднаною територіальною громадою (далі - ОТГ).
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідач просив проводити розгляд справи у відсутності його представника.
Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підстави, які наведені у Наказі №1743-сг, законом не передбачені, а відтак оскаржуваний Наказ є протиправним та підлягає скасуванню, що відповідно дає підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
В іншій частині щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління з клопотанням про надання дозволу на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 01.03) площею 0,1800 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані за межами населених пунктів на території Сільської ради (а.с.29).
11.01.2020 наказом Головного управління «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» №321-СГ, відповідно до статей 15-1, 33, 79-1, 116, 118, 121, 122, 186-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК), «Положення про Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області», затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (зі змінами) (далі - Положення), та розглянувши клопотання громадянки ОСОБА_1 , останній надано, дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2124887400:10:011:0228) площею 0,18 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель - 01.03), що розташована за межами населених пунктів на території Холмківської Сільської ради. Рекомендовано подати погоджений в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на затвердження до Головного управління, долучивши витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який є підтвердженням внесення до Державного земельного кадастру відповідних відомостей, та позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній землевпорядній експертизі, (а.с.30).
На виконання зазначеного рішення позивач замовила та розробила проект землеустрою щодо відведення Земельної ділянки державної власності за кадастровим № 2124887400:10:011:0228 із зміною цільового призначення із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у землі для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів, на території Сільської ради, на підставі договору від 26.12.2019 №510 (далі - Проект землеустрою; а.с.21-89).
26.02.2020, позивач звернулася до відповідача із клопотанням №184959, в якому просила затвердити Проект землеустрою. Одночасно повідомила, що земельну ділянку для особистого селянського господарства безоплатно у власність не отримувала (а.с.13).
10.03.2020, Наказом №1743-сг, відповідно до статей 15-1, 33, 91, 103, 116, 118, 121, 122, 186, 198 ЗК, Розпорядження №60-р, розглянувши Проект землеустрою, відмовлено ОСОБА_1 , у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення та передачі Земельної ділянки у власність (а.с.12).
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
У відповідності до частин першої, другої та пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 118 ЗК визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Згідно з частинами восьмою-дев'ятою статті 118 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
При цьому, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише, відповідно до частини шостої статті 186-1 ЗК невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації та у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК, норми ЗК не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.
Відповідно до Положення Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК, на території Закарпатської області.
Оскільки спірна Земельна ділянка належать до земель державної власності, саме до компетенції Головного управління відноситься розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
З матеріалів справи видно, що Проект землеустрою погоджено висновком Головного управління від 30.01.2020 №1572/82-20, в якому зазначено, що Проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам (а.с.67-68).
Однак, Головне управління відмовляючи позивачу у затвердженні Проекту та передачі Земельної ділянки у власність, посилається на Розпорядження №60-р, відповідно до якого відповідач має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціону) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Однак, не отримання такого погодження не може бути підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою, оскільки це суперечитиме статті 118 ЗК.
Крім того, відповідно до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» розпорядження є актом КМУ, який видається з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, а тому посилання на такі документи як на підставу для унормування порядку отримання позиції органу місцевого самоврядування щодо проекту землеустрою є необґрунтованими.
Положення ЗК забороняє вимагати інших погоджень проекту землеустрою, ніж встановлені відповідними статтями ЗК, відтак відповідачем протиправно відмовлено в затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача затвердити Проект землеустрою відповідно до поданого клопотання, яке розглянути повторно, то суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відмови у задоволенні цієї вимоги шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання від 26.02.2020 про затвердження Проекту землеустрою та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства, оскільки Головним управлінням рішення про відмову позивачу у затвердженні Проекту землеустрою було прийнято без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ЗК.
При цьому, при повторному розгляді клопотання позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити таке клопотання, з урахуванням встановлених судом обставин, а також правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.
Щодо покликань апелянта про те, що діяльність відповідача, зокрема в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки, є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в межах розглядуваної справи суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання Головного управління затвердити Проект землеустрою та передати у власність Земельну ділянку (в частині відмовлених позовних вимог рішення суду не оскаржується), тому стверджувати про втручання суду в дискреційні повноваження Головного управління немає підстав.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено та підписано 14 грудня 2020 року у зв'язку з перебуванням судді-доповідача на курсах з підвищення кваліфікації у період з 07.12.2020 по 11.12.2020.