02 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/94/20 пров. № А/857/9582/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Львівський завод Автонавантажувач” на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Хома О.П., м. Львів) у справі № 380/94/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Публічного акціонерного товариства “Львівський завод Автонавантажувач” про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-
04 січня 2020 року Головне управління ДПС у Львівській області звернулося з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства “Львівський завод Автонавантажувач” в якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) до Публічного акціонерного товариства “Львівський завод Автонавантажувач” (вул. Залізнична, 7, м. Львів, 79039, код ЄДРПОУ 05808758) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - задоволено повністю.
Надано дозвіл Головному управлінню ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства “Львівський завод Автонавантажувач” (вул. Залізнична, 7, м. Львів, 79039, код ЄДРПОУ 05808758) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апелянт Публічне акціонерне товариство “Львівський завод Автонавантажувач” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області про наявність заборгованості від 01.10.2019 №929/9/54-08, станом на 30.09.2019 сума податкового боргу ПАТ “Львівський завод Автонавантажувач” становить 1 097 145 грн 77 к., а саме:
- податок на прибуток (11020100) - 118 грн 61 к., у тому числі: штрафні санкції - 18 грн 61 к;
- земельний прибуток (18010500) - 46 054 грн 93 к., у тому числі: основний платіж - 45 826 грн 17 к., штрафні санкції 228 грн 76 к;
- податок з доходів фізичних осіб (11010100) - 34 662 грн 66 к., у тому числі: основний платіж - 34 464 грн 35 к., пеня 198 грн 31 к;
- частина чистого прибутку (210110100) - 999 057 грн 57 к., у тому числі: основний платіж за актом документальної перевірки - 856 373 грн 88 к., штрафні санкції - 133 438 грн 56 к., пеня - 9 245 грн 13 к;
- податок на додану вартість (14010100) - 17 252 грн, у тому числі: пеня - 17 252 грн.
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Львівській області про наявність заборгованості від 23.06.2020 №27609/10/54.08, станом на 19.06.2020 сума податкового боргу ПАТ “Львівський завод Автонавантажувач” становить 1 235 661 грн 49 к., а саме:
- податок на прибуток підприємств, що перебувають в державній власності (11020100) - 118 грн 61 к;
- частина прибутку (доходу) господарських організацій (210110100) - 999 057 грн 57 к., у тому числі: основний платіж за актом документальної перевірки - 856 373 грн 88 к., штрафні санкції - 133 438 грн 56 к., пеня - 9 245 грн 13 к;
- земельний податок з юридичних осіб (18010500) (1303) - 46 054 грн 93 к., у тому числі: основний платіж - 45 826 грн 17 к., штрафні санкції 228 грн 76 к;
- податок на доходи фізичних осіб, що сплачують податкові агенти із доходів платника у вигляді з/п (11010100) - 34 662 грн 66 к., у тому числі: основний платіж - 34 464 грн 35 к., пеня 198 грн 31 к.;
- орендна плата з юридичних осіб (18010600) (1307) - 24 351 грн 28 к., у тому числі: штрафні санкції - 17 730 грн 60 к., пеня - 6 620 грн 68 к.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2013 у справі №2а-12397/10/1370 задоволено позов ДПІ у Залізничному районі м. Львова до ВАТ “Львівський завод Автонавантажувач” та стягнуто податковий борг в сумі 753 123 грн 16 к.
Податковим керуючим 25.02.2013 здійснено опис майна ПАТ “Львівський завод Автонавантажувач”, оформлений актами №12/10/10-0034 на суму 140 013 грн. та №15 на суму 115 162 грн.
Вказані обтяження зареєстровано в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.09.2013 за №6109347 та за №6114084.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 у справі №813/2715/13-а задоволено позов ДПІ у Залізничному районі м. Львова до ВАТ “Львівський завод Автонавантажувач” та стягнуто податковий борг в сумі 11 987 грн 07 к.
ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області 04.01.2016 прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №2/1303-2300.
Податковим керуючим 04.01.2016 здійснено опис майна ПАТ “Львівський завод Автонавантажувач”, оформлений актом №1/1303-2300 на загальну суму 237 101 грн 48 к.
Вказане обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.02.2016 №28372537.
На виконання вказаних вище рішень суду ГУ ДФС у Львівській області скеровано ряд інкасових доручень, а саме від 16.02.2018: №110, №111, №119, №123, №124; від 23.06.2018: №671, №672, № 673, №674, №675, №678, №679, №680, №681, №682, №686, №693, №697, №698, №699, №700, №701, №702, №703, №704, №705, №706, №707, №708, №709, №710, №711, №713, №714, №715, №716, №717, №718, №719, №720, №721, №722, №723, №724, №725, №726; від 28.02.2020: №144, №145, №146, №147, №148, №149, №150, №151, №152, №153, №154, №155, №156, №157, №158, №159, №160, №161, №162, №163, №164, №165, №166, №167, №168, №169, №170, №171, №172, №173, №174, №175; від 02.03.2020: №182, №183, №184, №185 до банківських установ щодо списання суми заборгованості з рахунків боржника. Вказані інкасові доручення повернуті без виконання, сума заборгованості не сплачена.
Відповідно до відміток банку на інкасових дорученнях від 23.06.2018: №671, №672, №673, №675, №678, №679, №680, №682, №686, №697, №698, №699, №701, №702, №703, №704, №706, №707, №708, №709, №711, №712, №713, №714, №716, №718, №717, №719,№721, №722, №724, №725, №726; від 28.02.2020: №144, №146, №147, №148, №152, №160, №164, №168, №170, №172; від 02.03.2020: №182, №183 такі повернуті у зв'язку із накладенням арешту на кошти іншим виконавчим документом та відсутністю на рахунку інших (крім арештованих) коштів.
Вжиті контролюючим органом заходи стягнення не призвели до погашення податкового боргу відповідача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно з абзацом 1 підпункту 87.1, підпунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов'язку зі сплати грошових зобов'язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.
Відповідно до абзацу 1 пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому.
Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Реєстрація податкової застави (обтяжень) здійснюється у відповідності до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 №1952-IV, Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно” від 26.10.2011 №1141.
Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, слід зазначити, що у разі наявності у платника податків непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу та складеного акта опису ліквідного майна, яка підлягає реєстрації у відповідному державному реєстрі.
Чинне законодавство України не містить будь-якого обмеження щодо терміну дії податкової застави (обтяження) щодо нерухомого майна.
Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
Судовими рішеннями від 06.02.2013 у справі №2а-12397/10/1370 та від 07.06.2013 у справі №813/2715/13-а встановлено, що контролюючим органом 02.04.2008 надіслано ПАТ “Львівський завод Автонавантажувач” першу податкову вимогу форми та 07.05.2008 надіслано другу податкову вимогу.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом першої інстанції встановлено, що з часу направлення другої податкової вимоги сума податкового боргу ПАТ “Львівський завод Автонавантажувач” змінювалася, але такий не був погашений в повному обсязі. Тому контролюючим органом в подальшому податкова вимога додатково не надсилалася.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Обов'язковими передумовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин є підставою для звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Податковим кодексом встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а у разі їх недостатності для погашення податкового боргу чи відсутності, здійснюється звернення на майно платника, що перебуває у податковій заставі.
Саме така правова позиція в подібних правовідносинах сформована Верховним Судом в постанові від 02.04.2019 у справі № 809/1941/14, яка відповідно до пункту 5 частини другої статті 242 КАС України врахована судом при ухваленні даного рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи містяться докази, які підтверджують наявність податкового боргу ПАТ “Львівський завод Автонавантажувач” у розмірі 1 235 661 грн 49 к. та покрокове вжиття відповідачем передбачених Податковим кодексом заходів, що є необхідною передумовою вчинення контролюючим органом дій, спрямованих на погашення податкового боргу ПАТ “Львівський завод Автонавантажувач” за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Львівський завод Автонавантажувач” залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі № 380/94/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 14 грудня 2020 року.