01 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/569/20 пров. № А/857/11700/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №500/569/20 (суддя Мартиць О.І., час ухвалення 16 год. 01 хв., м. Тернопіль, повне судове рішення складено 17 серпня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив: а) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену згідно з рішенням №4 Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 18.12.2019 року щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди навчання в професійно-технічному училищі з 01.09.1979 по 25.08.1980, роботи на посаді причепщика з 28.08.1980 по 19.10.1982, служби в армії з 20.10.1982 по 10.12.1984, роботи на посаді тракторист (механізатор) з 09.01.1985 по 30.12.1985, з 07.02.1986 по 14.01.1988, з 01.03.2000 по 16.02.2004, з 17.02.2004 по 03.01.2007, за винятком підтвердженого пільгового стажу з 08.02.1989 по 29.02.2000;
б) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 06 серпня 2019 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди з 01.09.1979 по 25.08.1980 (навчання в ПТУ №2), роботи на посаді причепщика з 28.08.1980 по 19.10.1982, з 20.10.1982 по 10.12.1984 (служба в армії), роботи на посаді тракторист (механізатор) з 09.01.1985 по 30.12.1985, з 07.02.1986 по 14.01.1988, з 01.03.2000 по 16.02.2004 з 17.02.2004 по 03.01.2007.
Рішенням від 12 серпня 2020 року Тернопільський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково.
Визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену згідно з рішенням №4 Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 18.12.2019 щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди: служби в армії з 20.10.1982 по 10.12.1984, роботи на посаді тракториста з 09.01.1985 по 30.12.1985, з 07.02.1986 по 14.01.1988.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди: служби в армії з 20.10.1982 по 10.12.1984, роботи на посаді тракториста з 09.01.1985 по 30.12.1985, з 07.02.1986 по 14.01.1988.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Також суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. згідно квитанції №47968577 від 21 лютого 2020 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги, оскільки вважають, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Позивач не погоджується із рішенням суду в частині не зарахування відповідних періодів навчання, роботи на посаді механізатора та причепщика. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що навчання в професійно-технічному училищі підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищувала трьох місяців, як це передбачено Законом України «Про професійно - технічну освіту». Вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що позивач влаштувався на роботу не за набутою професією, оскільки відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, зараховуються й інші роботи, зокрема, на причепних установках та агрегатах.
На наведені вище норми роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7 покликається позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для зарахування до пільгового стажу роботи на посаді причепщика.
Помилковими вважає також висновки суду стосовно не включення до пільгового стажу роботу механізатором, так як попри відсутність професії «механізатор» у класифікаторі професій ДК 003:2010, чинного на теперішній час, термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста.
З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині зарахування до пільгового стажу періоду служби в армії, а також вважає правильним не зарахування періодів роботи з 29.02.2000 по 03.01.2007 на посаді механізатора.
Так, відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що да право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи те, що ОСОБА_1 працював причепщиком, а дана робота не дає право на пенсію на пільгових умовах, тому служба в армії не може бути зарахована до пільгового стажу.
Щодо роботи механізатором, то така, на переконання пенсійного органу, не відноситься до посад, які дають право на пенсію на пільгових умовах.
З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Учасники справи викликалися в судове засідання, проте у зв'язку з їх неявкою фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 05.11.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, так як досягнув віку 55 років, має загальний стаж роботи не менше 27 років 6 місяців і 20 років спеціального стажу.
Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 18.12.2019 №4 підтверджено ОСОБА_1 період роботи з 08.02.1989 по 29.02.2000 (в тому числі роки, в яких не відпрацьовано встановленого мінімуму трудової участі в господарстві за фактичною тривалістю) як пільговий стаж для призначення пенсії згідно підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як зазначено у рішенні відповідача про відмову в призначенні пенсії, згідно записів вкладки трудової книжки (дата заповнення 28.08.1980, титульна сторінка завірена печаткою КПГ ім. П. Безпалька) ОСОБА_1 з 28.08.1980 по 19.10.1982 працював прицепщиком, з 09.01.1985 по 30.12.1985 - трактористом в колгоспі ім. П.Безпалька. Записи про періоди роботи завірені печаткою КПГ ім. П.Безпалька.
В записах трудової книжки (дата заповнення 14.01.1988, титульна сторінка завірена печаткою колгоспу імені Калініна) заявник 13.02.1988 прийнятий на роботу механізатором в колгосп ім. П.Безпалька, з 08.02.1989 переведений на роботу в колгосп "Колос" та з 29.02.2000 року звільнений з КСП Колос" у зв'язку із реструктуризацією.
Трудові книжки не містять записи про виконання трудової участі за періоди роботи в господарствах.
Згідно довідки архівного відділу Чортківської РДА від 06.12.2019 №1018 у 1975 році відповідно до протоколу від 18.01.1975 №2 об'єднаних зборів уповноважених колгоспів ім. П.Безпалька (с. Росохач) та ім. Димитрова (с. Ягільниця) об'єднано колгосп ім. П.Безпалька із колгоспом ім. Димитрова в один колгосп з центральною садибою в с. Росохач. Колгоспу, який утворився в результаті об'єднання залишили назву колгосп ім. П.Безпалька.
У лютому 1989 року на базі бригади №2 с. Ягільниця колгоспу ім. П.Безпалька утворено колгосп "Колос" з центральною садибою в с. Ягільниця (протокол уповноважених колгоспників колгоспу "Колос" від 08.02.1989 №1), який у 1998 році перереєстровано в КСП "Колос" яке за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ліквідоване 09.01.2007.
Документи ліквідованого КСП "Колос" знаходяться на збереженні в Ягільницькій сільській раді.
Факт роботи заявника в колгоспі ім. П.Безпалька, колгоспі "Колос" та в КСП "Колос" з 28.08.1980 по 19.10.1982 прицепщиком та з 09.01.1985 по 30.12.1985, з 13.02.1988 по 29.02.2000 трактористом, підтверджено довідкою від 14.08.2019 №498, виданою Ягільницькою сільською радою на підставі книг обліку трудового стажу.
В представленій на розгляд комісії копії книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника зазначено прізвище заявника (рік народження не зазначено) та відомості про роботу трактористом з 1981 по 1982, у 1985 та з 1988 по 1999. Записи не завірені печаткою господарства для підтвердження достовірності даних.
Проведено перевірку первинних документів (книг обліку трудового стажу і заробітку колгоспника та книг обліку розрахунків по оплаті праці). За результатами перевірки встановлено, що у книзі обліку трудового стажу під назвою "Книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспника", яка пронумерована, на сторінці 137 є записи про роботу заявника у 1980 прицепщиком та з 1981 по 1982, у 1985, з 1988 по 1999 - трактористом. Внесені записи не завірені печаткою для підтвердження достовірності зазначених даних.
Нарахування заробітної плати за весь період роботи проведено в книгах по оплаті праці, на титульних сторінках яких зазначено: "Колгосп ім. Безпалька" -1980, 1981, 1982, 1985; "Тракторна бригада, колгосп ім. Безпалька" - 1988; "Трактористи, колгосп ім. Безпалька, колгосп "Колос" -1989; "Механізатори, шофери, електрики, колгосп "Колос" -1990; "Механізатори, колгосп "Колос" - 1991, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1999; "Механізатори, електрики, колгосп "Колос" - 1992; "без назви" - 1998, 1999, 2000;
У книгах по оплаті праці займана посада не зазначена.
В ході перевірки інших документів, які б підтверджували факт роботи на посаді тракториста не представлено. Протоколи засідання правління та членів колгоспу відсутні.
В індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 за період роботи в КСП "Колос" у 1999 і 2 місяці 2000 є відмітка про спец стаж.
За таких обставин Комісія прийняла рішення підтвердити ОСОБА_1 період роботи з 08.02.1989 по 29.02.2000 (в тому числі роки, в яких не відпрацьовано встановленого мінімуму трудової участі в господарстві за фактичною тривалістю) як пільговий стаж для призначення пенсії згідно підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись із вказаним рішенням та вважаючи порушеним своє право на соціальний захист, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до чинного законодавства та доказів у справі, підлягають зарахуванню лише служба в армії та період роботи трактористом з 09.01.1985 по 30.12.1985, з 97.02.1986 по 14.01.1988. Інші періоди роботи, а саме - причепщиком та механізатором до такого стажу не зараховуються.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) "Про пенсійне забезпечення" та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.
Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Таким чином, умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 05.11.2019 є досягнення віку 55 років, наявність страхового стажу 27 років 6 місяців, а також стажу виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років.
Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, надалі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Матеріалами справи підтверджується, що не всю трудову діяльність позивача відповідач зарахував до спеціального стажу на посаді тракториста, що вплинуло на можливість призначення йому пенсії на пільгових умовах. За розрахунком відповідача підтверджено період роботи як пільговий лише з 08.02.1989 по 29.02.2000, що становить 11 років 0 місяців 22 дні.
Суд першої ретельно дослідив копію трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 14.01.1988 (разом із вкладкою НОМЕР_4 від 28.08.1980) та встановив, що позивач навчався в СПТУ №2 смт. Товсте Тернопільської області з 01.09.1979 по 25.08.1980, що також підтверджується атестатом НОМЕР_3 від 25.08.1980 (присвоєно кваліфікацію тракторист - машиніст ІІІ кл.)
запис №1 (вкладки НОМЕР_4 від 28.08.1980) - 28.08.1980 прийнятий в колгосп ім. П.Безпалька прицепщиком (наказ №9 від 28.08.1980),
запис №2 (вкладки НОМЕР_4 від 28.08.1980) - 19.10.1982 звільнений з роботи в зв'язку з призовом в ряди Радянської армії (наказ №5 від 19.10.1982),
Факт служби в рядах Радянської армії з 20.10.1982 по 10.12.1984 підтверджується записом 33 в трудовій книжці і копією військового білета НОМЕР_1 з 30.10.1982 по 10.12.1984
запис №4 (вкладки НОМЕР_4 від 28.08.1980) - 09.01.1985 прийнятий на роботу трактористом (протокол №1 від 09.01.1985)
запис №5 (вкладки НОМЕР_4 від 28.08.1980) - 30.12.1985 звільнений з роботи за власним бажанням (протокол №12 від 30.12.1985)
По трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 14.01.1988:
запис №1 - 07.02.1986 прийнятий в члени колгоспу ім. Калініна на посаду тракториста (протокол №2 від 07.02.1986)
запис №2 - 14.01.1988 звільнений з членів колгоспу ім. Калініна Чугівського району Полтавської області згідно поданої заяви переміна місця проживання (протокол №1 від 14.01.1988)
запис №3 - 13.02.1988 прийнятий в колгосп ім. Безпалька механізатором (протокол №1 від 20.02.1988)
запис №4 - 08.02.1989 переведений на роботу в колгосп "Колос"
запис №5 - 29.02.2000 звільнений з КСП "Колос" згідно реструктуризації ст.5 ст.36 КЗпП і прийнятий на роботу в ПАП "Ягільниця" механізатором (наказ №2 від 29.02.2000)
запис №6 - 16.02.2004 звільнений з ПАП "Ягільниця" у зв'язку з переводом на роботу в ПАП "Колос" ст.36 п.5 КЗпП України (наказ №12 від 16.02.2004)
запис №7 - 17.02.2004 прийнятий на роботу в ПАП "Колос" механізатором (наказ №3 від 17.02.2004)
запис №8 - 03.01.2007 звільнений з роботи за власним бажанням ст.38 КЗпП України (наказ №1 від 03.01.2007).
На підставі наведених записів суд першої інстанції підставно не зарахував до стажу роботи, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах, період навчання в професійно-технічному училищі з 01.09.1979 по 25.08.1980.
Так, відповідно до пункту "д" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" за час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 навчався в СПТУ №2 смт. Товсте Тернопільської області з 01.09.1979 по 25.08.1980 і йому видано атестат НОМЕР_3 від 25.08.1980 про присвоєння кваліфікації тракториста - машиніста ІІІ кл., проте на роботу в колгосп ім. П.Безпалька він був прийнятий 28.08.1980 причепщиком, а не трактористом - машиністом.
Отже, в даному випадку у відповідача були відсутні підстави для врахування періоду навчання до стажу роботи, що дає право на пільги.
Зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоду служби в армії з 20.10.1982 по 10.12.1984, колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У відповідності до статті 2 Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України, щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби", час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Матеріалами справи підтверджується, що на момент призову на строкову військову службу позивач працював причепщиком в колгосп ім. П.Безпалька.
При цьому колегія суддів погоджується з апелянтом - пенсійним органом, що виконання такої роботи не відноситься стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Так, колегія суддів бере до уваги лист Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7, в якому роз'яснено порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам. Зокрема, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах.
Зі змісту наведеного роз'яснення слід дійти висновку, що для зарахування до пільгового стажу роботи на причіпних установках особа повинна працювати на посаді тракториста-машиніста, відпрацювати повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, а лише у міжсезонний період виконувати роботи причепщика.
Оскільки позивач в період призову на військову службу працював на посаді причепщика, а не тракториста - машиніста з виконанням окремих робіт на причіпних установках, строкова військова служба не підлягає включенню до пільгового трудового стажу.
З наведених підстав не підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах і період роботи позивача причепщиком з 28.08.1980 по 19.10.1982.
Натомість колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на посаді тракториста з 09.01.1985 по 30.12.1985, з 07.02.1986 по 14.01.1988 з тих підстав, що відомості трудової книжки позивача про роботу у спірний період містять повні відомості про роботу із зазначенням його професії тракторист, а доводи пенсійного органу, покладені в основу рішення №4 Комісії, щодо відсутності у книзі обліку трудового стажу печатки на відповідній сторінці, що не підтверджує достовірності записів щодо позивача, не є визначальними та переконливими.
Щодо записів трудової книжки про роботу позивача в період з 01.03.2000 по 16.02.2004, з 17.02.2004 по 03.01.2007 за професією механізатор, колегія суддів зазначає наступне.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні вимог про зарахування вказаного вище періоду роботи до пільгового стажу керувався тим, що вказана посада не відноситься до посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому вказані періоди не підлягають зарахуванню до пільгового стажу.
Колегія суддів погоджується, що відповідно до «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеного в дію з 01.01.1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, чинного на теперішній час, професія «механізатор» відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.
Поряд з цим, бере до уваги висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 20.02.2020 у справі №182/6635/16-а, де Суд не відступив від висновку Верховного Суду у справі № 681/813/17 (постанова від 27.02.2018) та вказав на помилковість позиції суду апеляційної інстанції щодо неможливості зарахування спірного періоду до пільгового стажу позивача у зв'язку з тим, що у трудовій книжці позивача вказана посада механізатор.
Адже термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.
Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства «тракторист-машиніст» було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.
Враховуючи наведені висновки та обставини справи, колегія суддів вважає, що спірний період роботи позивача механізатором з 01.03.2000 по 16.02.2004, з 17.02.2004 по 03.01.2007 повинен бути зарахований до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Підсумовуючи наведені вище висновки, з врахуванням періодів роботи позивача, які були враховані пенсійним органом, а також тих, які, за висновками судів неправомірно не були зараховані до пільгового стажу, позивач набув достатнього загального та спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 06 серпня 2019 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку (п. 1 ч. 1 ст. 45 Закон № 1058-IV).
Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому помилився у визначенні періодів, які підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову у відповідній частині позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 317, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити частково.
Скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №500/569/20 та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену згідно з рішенням №4 Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 18.12.2019 щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди: роботи на посаді тракториста з 09.01.1985 по 30.12.1985, з 07.02.1986 по 14.01.1988, роботи на посаді механізатора з 01.03.2000 по 16.02.2004, з 17.02.2004 по 30.01.2007.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди: роботи на посаді тракториста з 09.01.1985 по 30.12.1985, з 07.02.1986 по 14.01.1988, роботи на посаді механізатора з 01.03.2000 по 16.02.2004, з 17.02.2004 по 30.01.2007 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 06 серпня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) гривня 40 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
У зв'язку з перебуванням судді Довгополова О.М. у відпустці з 9 по 11 грудня включно постанова в повному обсязі складена 14 грудня 2019 року.