02 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1644/20 пров. № А/857/8833/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Большакової О.О., Качмара В.Я.
за участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, прийняте суддею Крутько О.В., в м.Львові, о 14 годині 15 хвилині, повний текст складено 24 червня 2020 року, у справі № 380/1644/20 за адміністративним позовом приватного підприємства "Лемар Агро" до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
приватне підприємство "Лемар Агро" з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про визначення коду товару від 22.08.2019 № КТ-UA 209000-0284-2019.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідачем протиправно прийнято рішення про визначення коду товару, оскільки технічні характеристики та властивості ввезеного на територію України товару (“оксид цинку (zinc oxide - ZnO) зі вмістом основної речовини 72%. CAS № 1314-13-2. Використовується у хімічній промисловості. Виробник: RUBAMIN LIMITED - NANDESARI, Індія”) не відповідають кваліфікаційним характеристикам визначеного митним органом коду 2309909690 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД). Задекларований позивачем товар не є результатом переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, а являється сполукою визначеного хімічного складу у вигляді порошку (з вмістом оксиду цинку 72,4 % згідно із сертифікатом формули виробника), яка використовується в промисловій сировині (зокрема, у гумово-технічній, лакофарбовій, скляній промисловості та у кормових добавках).
Вважає, що товар - оксид цинку необхідно класифікувати за кодом 2817000000, оскільки він відповідає групі 28 УКТЗУД “Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкоземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів”.
Рішення Львівської митниці ДФС про зміну коду товару з 2817000000 на 2309909690, тобто до харчових продуктів, а саме в групу УКТЗЕД “Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин” є неправомірним.
Зазначає, що по двох поставках відповідачу до митного контролю подавались експортні декларації країни відправлення, у яких контрагент позивача - продавець товару задекларував цей товар - оксид цинку за кодом 28170000. За цим же кодом продавець - АВ “Kauho Grudai” ввіз цей товар у Литву.
Компанія Rubamin Limited Індія являється виробником оксиду цинку для технічного використання та у сферах гумово-технічної промисловості, лакофарбової, скляної, в якості сировини для виготовлення інших цинкових сполук та як кормова домішка. Хімічний склад та хімічна формула оксиду цинку не залежить від кінцевого застосування та залишається однаковою за будь-яких умов. При цьому, наявність в готовому продукті в малих кількостях інших компонентів таких як оксид заліза, мідь, марганець, кремній, алюміній, кальцій, миш'як, ртуть свідчить тільки про те, що вони наявні у сировині, яка використовується у виробництві оксиду цинку. Такі компоненти не були окремо додані та не виконують жодної функціональної ролі у готовому продукті.
Також, крім поставок рибного борошна, позивач займається також постачанням технічної групи товарів, до якої в тому числі відноситься і оксид цинку, який використовується як промислова сировина, а також оптовою торгівлею металами та металевими рудами.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, позов задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Галицька митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального права та неповного з'ясування обставин справи, які мають значення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що на запит Львівської митниці ДФС з приводу того, чи може класифікуватись товар “оксид цинку, виробник: RUBAMIN LIMITED - NANDESARI, Індія” у товарній під категорії 2309909690 згідно з УКТЗЕД, Державна фіскальна служба листом від 19.08.2019 № 26775/7/99-99-19-03-03-17 повідомила, що товар, який розглядається як оксид цинку, який за ступенем очищення не відповідає оксиду цинку, описаному у пункті “А” пояснень до товарної позиції 2817.
У митній декларації ІМ 40 ДЕ від 15.07.2019 № UA209120/2019/019706, крім товару “оксид цинку (zinc oxide - ZnO) зі вмістом основної речовини 72%. CAS № 1314-13-2” (товар № 1), задекларовані також товари “L-Lysine кормовий” (товар 2) та “L-Threonine кормовий” (товар 3). За інформацією, розміщеною на сайті ПП “Лемар-Агро”, яке є одержувачем товару це підприємство здійснює поставки рибного борошна та інших кормових добавок, що використовуються у виробництві комбікормів для потреб тваринництва та птахівництва.
З врахуванням викладеного, для класифікації товару розглядалась товарна позиція 2309.
Крім того, у листі міститься покликання на класифікацію згідно УКТЗЕД подібного товару у 2015 році - “Zinc Oxide Zn - 72% Feed Grade” виробництва Arcop Sp.z.o.o (Польща) у товарній позиції 2309 та підтримання позиції ДФС щодо класифікації товару Директорату з тарифу та торгівлі Всесвітньої митної організації.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що в апеляційній скарзі не наведено доказів як таких, а лише процитовано лист ДФС, що само по собі не може слугувати підставою для скасування рішення суду. Просить залишити без змін рішення суду.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який просить задоволити апеляційну скаргу, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ПП «Лемар-Агро» здійснює поставки рибного борошна та інших кормових добавок, що використовуються у виробництві комбікормів для потреб тваринництва та птахівництва. Зокрема, підприємство займається також постачанням технічної групи товарів, до якої в тому числі відноситься і оксид цинку, який використовується як промислова сировина. Позивач займається також оптовою торгівлею металами та металевими рудами.
15.07.2019 позивач з метою митного оформлення подав до Львівської митниці ДФС України електронну митну декларацію № UA209120/2019/019706, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар - “оксид цинку (zinc oxide - ZnO) зі вмістом основної речовини 72%. CAS № 1314-13-2. Використовується у хімічній промисловості. Виробник: RUBAMIN LIMITED - NANDESARI, Індія”.
У поданій електронній декларації позивачем задекларовано імпортований товар - оксид цинку, у графі 33 за кодом УКТ ЗЕД 2817000000. Опис товару: оксид цинку (хімічна формула ZnO), CAS № 1314-13-2 - 5000 кг. Склад продукту: цинк Zn - 72,411%; зола нерозчинна в воді - 2,74%, вологість - 0,178% в перерахунку на сухий безводний продукт. Являє собою мікро-гранульований сипучий продукт у формі сухого порошку для технічних цілей.
Разом з митною декларацією ПП “Лемар Агро” подало документи, зазначені в гр.44 декларації.
Відповідачем було взято проби для проведення дослідження для визначення компонентів хімічного складу даного товару та однозначної класифікації відповідно до УКТЗЕД.
У відповідності до ст. 260 МК України підприємством було подано, а відповідачем оформлено тимчасову митну декларацію № UA 209120/2019/019809, де імпортований товар задекларовано за кодом 2309909690 УКТЗЕД. Також декларант подав, а Львівська митниця ДФС оформила тимчасову митну декларацію № UA209120/2019/021231 від 06.08.2019 щодо аналогічного товару, у якій імпортований товар задекларовано за кодом 2309909690 УКТЗЕД.
Відділом класифікації товарів Львівської митниці ДФС прийнято рішення про визначення коду товару № КТ- UA209000-0284-2019 від 22.08.2019, яким імпортований товар - “оксид цинку (zinc oxide) - 72% - дрібнодисперсний порошкоподібна речовина коричневого кольору, без запаху та сторонніх включень. Виробник: RUBAMIN LIMITED - NANDESARI, Індія” віднесено до коду 2309909690 УКТЗЕД.
Львівська митниця винесла картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209120/2019/00153.
На підставі вищевказаного рішення про визначення коду товару позивачем подано, а митницею оформлено додаткові декларації №№ UА 209120/2019/023431 та UА209120/2019/023432. Імпортований товар заявлено за кодом 2309909690 згідно УКТЗЕД.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на порушення позивачем правил класифікації товарів в частині неправильності визначення коду імпортованого товару.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч.1, 2 ст.69 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених органом доходів і зборів. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами (ч.2 ст.357 МК України).
Законом України “Про Митний тариф України” (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено Митний тариф України (групи 01-72; групи 73-97).
Митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.
Наказ ДФС України від 09.06.2015 №401 «Про затвердження Пояснень до УКТ ЗЕД».
Група 23 Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин
До товарної позиції 2309 включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.
Група 28 Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкісноземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів
Якщо у контексті не обумовлено інше, до товарних позицій цієї групи включаються лише: (a) окремі хімічні елементи та окремі сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішки;
(b) водні розчини продуктів, зазначених у пункті (a);
(c) продукти, зазначені у пункті (a), розчинені в інших розчинниках за умови, що розчинення є звичайною і необхідною умовою для їх збереження або транспортування і при цьому зберігаються властивості цих продуктів, що не допускає їх використання в інших цілях, що відрізняються від традиційних;
(d) продукти, зазначені у пунктах (a), (b) або (c), із доданням стабілізуючої речовини (включаючи агент, що запобігає злежуванню), необхідної для їх збереження або транспортування;
(e) продукти, зазначені у пунктах (a), (b), (c) або (d), із доданням протипилового засобу або барвника для полегшення їх ідентифікації або з міркувань безпеки за умови, що ці домішки не роблять продукт придатним для нетрадиційного використання.
Пояснення до товарної позиції 2817: 281700 00 00 Оксид цинку; пероксид цинку
(А) Оксид цинку (цинкові білила, цинковий блиск) (ZnО) одержують дією струменя повітря на нагрітий до червоного жару цинк; замість цинку може бути використана суміш цинкових руд, збагачених киснем (випалений сфалерит, каламін - товарна позиція 2608) та вуглецю. Проникаючи в порожнини речовини, гази утворюють області хімічно чистих оксидів, серед яких найчистішим є цинковий блиск. Оксид цинку являє собою білий шаруватий порошок, який під час нагрівання жовтіє.
Оксид цинку використовується як компонент фарб замість свинцевого білила, для виробництва косметичних засобів, сірників, лінолеуму чи керамічних глазурей посуду, як речовина-глушник, прискорювач вулканізації каучуків, каталізатора, у виробництві скла, для виготовлення протигазів або у медицині для лікування шкірних захворювань.
Таким чином, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Законодавством регламентовано повноваження митних органів здійснювати контроль правильності визначенням декларантом коду УКТ ЗЕД імпортованого товару з урахуванням нормативно-правових актів, якими визначені відповідні характеристики груп товарів і роз'яснені особливості їх інтерпретації.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до таких характеристик належать відомості про товар та його цільове призначення, що наведені в описі товаровиробником. З наведених правових положень також вбачається, що якщо імпортований товар містить ознаки одразу двох товарних позицій за УКТ ЗЕД, то перевага надається тій з них, в якій товар описується більш конкретно.
Товар, імпортований позивачем є хімічною речовиною, основним компонентом якої є оксид цинку (ZnО), та яка не містить ані тваринної, ані рослинної сировини, виготовляється промисловим хімічним шляхом, та за цільовим призначенням використовується у промисловості, і додатково може застосовуватися при виготовленні префіксів для кормових добавок тварин. Отже, такий товар як за основним компонентом, так і за способом виготовлення і основним цільовим призначенням найбільш повно відповідає коду УКТ ЗЕД 2817 00 00 00.
Посилання контролюючого органу на те, що імпортований товар за УКТ ЗЕД групи 2309 є безпідставними, оскільки, спірний товар створений виключно із хімічних компонентів, що відповідає коду УКТ ЗЕД групи 2817, і не містить ані рослинної, ані тваринної сировини, що є однією з основних характеристик для його віднесення до групи 2309.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.10.18 у справі № 826/2139/16.
Судом встановлено, що технічні характеристики та властивості ввезеного на територію України товару (“оксид цинку (zinc oxide - ZnO) зі вмістом основної речовини 72%. CAS № 1314-13-2. Використовується у хімічній промисловості. Виробник: RUBAMIN LIMITED - NANDESARI, Індія”) не відповідають кваліфікаційним характеристикам визначеного митним органом коду 2309909690 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Задекларований позивачем товар не є результатом переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, а являється сполукою визначеного хімічного складу у вигляді порошку (з вмістом оксиду цинку 72,4 % згідно із сертифікатом формули виробника), яка використовується в промисловій сировині (зокрема, у гумово-технічній, лакофарбовій, скляній промисловості та у кормових добавках).
Відповідно до висновку Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 31.07.2019 № 142005702-0277 проба товару, який був класифікований відповідачем, є дрібнодисперсним порошком коричневого кольору, без запаху та сторонніх включень. Вміст цинку становить 72,5 мас %. Розрахунковий вміст оксиду цинку становить 90,2 мас %. Результати досліджень наданої проби за визначеними фізико-хімічними показниками не протирічить її належності до оксиду цинку, як зазначено у гр.31 МД від 15.07.2019 UA209120/2019/019706.
Щодо покликання контролюючого органу на товари, які задекларовані разом з товаром “Оксид цинку (хімічна формула ZnO), CAS № 1314-13-2” (товар 1) - “L-Lysine кормовий” (товар 2) та “L-Threonine кормовий” (товар 3) як аргумент для правильності класифікації товару, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, і з таким погоджується колегія суддів, що класифікація товару не залежить від того, які ще додаткові товари імпортуються за цією митною декларацією.
Хімічний склад та хімічна формула оксиду цинку не залежить від кінцевого застосування та залишається однаковою за будь-яких умов.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що відповідач не дослідив інші види діяльності ПП “Лемар-Агро”. Разом з тим, у разі надання контролюючим органом доказів, як і свідчать, про порушення платником податків норм податкового, митного законодавства, платник податків має спростовувати ці доводи.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.77 КАС України).
Позивач здійснив декларування (визначив код УКТЗЕД) імпортованих товарів у відповідності до вимог митного законодавства, натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що підприємством при декларуванні невірно визначено код УКТЗЕД.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 380/1644/20, - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді О. О. Большакова
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 14.12.20