02 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2734/20 пров. № А/857/10801/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Онишкевича Т. В., Хобор Р. Б.,
за участю секретаря судового засідання - Цар М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року, ухвалене головуючим суддею Сподарик Н. І. о 15:20 год у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Укртекстрейдинг» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,
08.04.2020 Приватне підприємство «Укртекстрейдинг» (далі - ПП «Укртекстрейдинг») звернулося в суд з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 26.03.2020 № UA209000/2020/600023/2 та картку відмови в митному оформленні товарів № UA209220/2020/00299.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Галицька митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує помилковістю висновку суду першої інстанції про неправомірність рішення митного органу про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформленні товарів, оскільки подані позивачем документи не підтверджували заявлену митну вартість товару, а тому у митного органу були підстави для її визначення за резервним методом. Вказує, що задекларована позивачем ціна товару сформована відповідно до ексклюзивних прав, однак, характер таких прав та їх вплив на ціну товару документально не підтверджено. Більше того, товаросупровідні документи не містили точних відомостей, що підтверджують маршрут перевезення товару, що унеможливило перевірити точність розрахунку вартості перевезення, незважаючи на те, що до фактурної вартості входить як безпосередньо ціна товару, так і витрати на його доставку. Вказує, що рішення про коригування митної вартості містить посилання на цінову базу Єдиної автоматизованої інформаційної системи із зазначенням номера і дати митної декларації, що відповідає Правилам заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598.
Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.
Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просили відмовити в її задоволенні.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.09.2018 між ПП «Укртекстрейдинг», як покупцем, та OPTIMUM SK, S.R.O., як продавцем, укладено міжнародний контракт № 2018/09/01, відповідно до якого продавець зобов'язувався продати покупцю на умовах EXW товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту. Всі витрати на доставку товару здійснюється за рахунок покупця і включаються у вартість товару.
На підставі вказаного контракту позивачем було ввезено на митну територію України придбаний товар - тканину.
25.03.2020 уповноваженою особою ПП «Укртекстрейдинг» подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA209220/2020/006337 на придбаний товар:
- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з'єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсового трикотажного полотна, з розрізаним вибивним ворсом, що виготовлений з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсового трикотажного полотна становить 710+-0,5% від загальної м (товар-1);
- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний) , без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з'єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар тканини, з ниток різних кольорів, дрібно візерункового переплетення. До складу тканини входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100%. Відсотковий вміст тканини становить 87,0+-0,5% від загальної м (товар-2);
- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з'єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар ворсової тканини з ниток різних кольорів, з розрізаним ворсом. Ворс виготовлено, з синтетичних волокон поліефіру 100%. Відсотковий вміст ворсової тканини становить 76,0+-0,5% (товар-3);
- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком , що складається з двох шарів, з'єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар вибивного трикотажного полотна основ'язаного переплетення. Трикотажне полотно виготовлено з синтетичних ниток поліефіру 100%. Відсотковий вміст вибивного трикотажного полотна становить 49,0+-0,5% (товар-4);
- текстильний матеріал у куску (не опуклий та не пишний), без покриття та просочення, що можна виявити неозброєним оком, що складається з двох шарів, з'єднаних між собою суцільним склеюванням: - шар пофарбованої тканини, підданої ворсуванню-начісуванню (не ворсова), складного переплетення. До складу тканини входять синтетичні комплексні текстуровані нитки поліефіру 100% (товар-5).
Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 16060,26 USD, 414,71 USD, 10205,98 USD, 4213,56 USD і 616,49 USD відповідно.
До вказаної митної декларації було додано пакувальний лист (Packing list) від 17.03.2020; рахунок-фактуру (інвойс) від 17.03.2020 №22/03/2020; автотранспортну накладну від 17.03.2020; сертифікат про походження товару від 17.03.2020 №PL/MF/AN0319823; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 10.09.2019 №KT-UA403000-0010-2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 23.09.2019 №KT-UA403 000-0011-2019; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 15.10.2019 № KT-UA403000-0013-2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 24.03.2020 №0583/03/2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 21.05.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 03.06.2019 №19-09/517; висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 23.01.2020 №19-09/79; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 -3021, 3023) цінова пропозиція від 21.05.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного 2018/09/01 від 01.09.2018 кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується; договір про надання послуг митного брокера від 03.04.2014 №7; договір (контракт) про перевезення від 10.10.2019 №2019/10-10; інші некласифіковані документи від 08.01.2020 №UA209220/2020/000039, від 30.10.2019 №UA403030/2019/019823, від 11.11.2019 №UA403030/2019/020800, від 12.11.2019 №UA403030/2019/020870, від 29.11.2019 №UA403030/2019/022435, від 29.11.2019 №UA403030/2019/022435; сертифікат якості від 24.09.2018.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості заявлених позивачем до декларування товарів за згаданою митною декларацією відповідно до частин третьої-четвертої статті 53 Митного кодексу України Галицька митниця Держмитслужби зобов'язала декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
На вимогу митниці ПП «Укртекстрейдинг» повідомило митний орган, що інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, крім поданих, немає.
Митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості від 26.03.2020 №UA209000/2020/600023/2, яким визначено вартість імпортованого товару за резервним методом визначення митної вартості товарів на рівні 3,7500 USD за одиницю першого товару; 2 товар - 1,2179 USD, 3 товар - 1.2876 USD, 4 товар - 3,76 USD, 5 товар - 1,0951 USD.
Вказане рішення обґрунтоване тим, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товару, який імпортується, у зв'язку з тим, що заявлена митна вартість є нижчою, ніж рівень вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також у зв'язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: в інвойсі вказано, що ціна товару сформована відповідно до ексклюзивних прав ПП «Укртекстрейдинг», проте характер таких прав та їх вплив на ціну товару документально декларантом не підтверджено, що дає підстави стверджувати про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості у зв'язку з обмеженнями, визначеними частиною першою статті 58 Митного кодексу України; умови поставки в рахунку-фактурі №22/03/2020 від 17.03.2020 - EXW Bratislava, в пакувальному листі від 17.03.2020 вказано - EXW Krajna Роlаnа, однак завантаження товару здійснено згідно з CMR від 17.03.2020 у Krajna Роlаnа; у сертифікаті якості в абзаці, де йдеться про елементи системи управління якістю підприємства зазначені характеристики тканини, що викликає сумнів щодо достовірності даного документу; також сертифікатом якості визначено ексклюзивне право компанії OPTIMUM SK. S.R.O. на товар, хоча відповідно до інвойсу власником ексклюзивних прав є ПП «Укртекстрейдинг»; у товаросупровідних документах (CMR, експортній митній декларації з Польщі) відсутнє посилання на дату складання рахунка-фактури, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такі документи з даною операцією; країною відправлення зазначена Словаччина, однак до митного оформлення не подано копії митної декларації країни відправлення. Висновки про вартісні характеристики від 23.01.2020 №19-09/79 та від 03.06.2019 №19-09/517 підготовлені ЛТПП не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вибрані для порівняння тканини мають невідомі характеристики або такі, що не відповідають заявленим до митного оформлення, та розрахунок вартості товару здійснюється на підставі документів, які до митного оформлення даної поставки відношення не мають. Видаткові накладні, представлені до митного оформлення неможливо ідентифікувати з партією товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, рахунки про здійснення платежі третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеним договором (угодою, контрактом), каталоги виробника товару. В результаті проведеної консультації з декларантом дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно з статтею 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно: товар №1 - ЕМД №UA100300/2020/404436 від 10.03.2020 на рівні 3,75 дол США/кг; товар №2 - ЕМД №UA807200/2020/4514 від 16.03.2020 на рівні 1,2179 дол США/м2 (3,51 дол США/кг); товар №3- ЕМД №500050/2020/200664 від 16.01.2020 на рівні 1,2876 дол США/м2 (5,01 дол США/кг); товар №4 - ЕМД №UA500080/2020/6287 від 18.03.2020 на рівні 3,76дол США/кг; товар №5-ЕМД №UA110150/2020/4228 від 16.03.2020 на рівні 1,0951 дол США/м2 (3,51 дол США/кг).
У зв'язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA 209220/2020/00299.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінювані товари, не містять жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, не доведено неможливості застосування ПП «Укртекстрейдинг» методу визначення митної вартості за ціною договору та підстав вимагати визначення митної вартості за іншим методом.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).
Частинами другою-шостою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частинами шостою та сьомою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
За приписами частини восьмої статті 57 Митного кодексу України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у правильності визначення декларантом митної вартості.
Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію України товару, до якої включено витрати на їх транспортування, позивачем надано, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс), автотранспортну накладну, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.
Слід зазначити, що подані позивачем документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору у розмірі 16060,26 USD (товар №1), 414,71 USD (товар № 2), 10205,98 USD (товар № 3), 4213,56 USD (товар № 4) і 616,49 USD (товар № 5) згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Апеляційний суд вважає, що зазначені відомості не ставили під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчили, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Слід зазначити, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17.
Натомість, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач за відсутності належного обґрунтування та підстав витребував у позивача додаткові документи, що свідчить про невідповідність таких дій вимогам статті 54 Митного кодексу України.
Також судом першої інстанції підставно відхилено покликання відповідача на відсутність митної декларації країни відправлення, оскільки вказаний документ є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлений відповідно до чинного законодавства цієї країни. Тому ненадання вказаного документу не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості.
Що стосується умов поставки імпортованого товару, то такі зазначені у зовнішньоекономічному контракті, специфікаціях, у інвойсі та інших документах, які були надані позивачем відповідачу для здійснення митного оформлення товару, та з яких можна було встановити відправку товару саме з Krajna-Polana, а зазначення в окремих документах Словацької Республіки (Bratislava) не вплинули на такий висновок, так як це є юридична адреса продавця.
Відсутність посилання у товаросупровідних документах (банківських платіжних документах, CMR, експортних митних деклараціях з Польщі) на дату складання рахунка-фактури жодним чином не впливають на митну вартість ввезеного позивачем товару, оскільки містять іншу інформацію, яка дозволяє ідентифікувати ці документи з відповідною операцією.
Щодо посилання відповідача на те, що у інвойсі зазначено ціну товару, сформовану відповідно до ексклюзивних прав ПП «Укртекстрейдинг», проте характер таких прав та їх вплив на ціну товару документально декларантом не підтверджено, що дає підстави стверджувати про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості у зв'язку з обмеженнями, визначеними частиною першою статті 58 Митного кодексу України, то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ексклюзивні права ПП «Укртекстрейдинг» не впливають на ціну товару відповідно до укладених договорів і не мають цифрової складової в ціні товару, та не потребують документального підтвердження.
Щодо посилання представника відповідача на те, що висновок про вартісні характеристики від 23.01.2020 № 19-09/79, підготовлений ЛТПП, не може бути прийнятий до уваги, оскільки вибрані для порівняння тканини мають невідомі характеристики або такі, що не відповідають заявленим до митного оформлення, та розрахунок вартості товару здійснюється на підставі документів, які до митного оформлення даної поставки відношення не мають, то слід зазначити, що вартісні характеристики товарів (тканин), викладені у вказаному висновку, повністю відповідають кодам в УКТ ЗЕД, заявленим до митного оформлення.
З огляду на викладене, позивачем подано митному органу всі належні та допустимі докази на підтвердження ціни придбаного автомобіля, що був у використанні.
Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.
Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.03.2020 № UA209000/2020/600023/2 зазначено про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з четвертим та п'ятим методами.
Слід зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 22.04.2019 № 815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Апеляційний суд вважає протиправним застосування митним органом при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості інформації щодо митної вартості товарів аналогічних тим, що ввезені позивачем, та при цьому враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, за резервним методом.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано в Україну. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
З огляду на викладене, слід погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару, а саме, заявлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про його митну вартість та відсутність у документах, поданих до митного оформлення, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі № 380/2734/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Т. В. Онишкевич
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 14.12.2020
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду