01 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2566/19 пров. № А/857/9924/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.,
за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М.,
представник позивача: Гонта М.С.
представник відповідача : Мудрий О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 500/2566/19 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
суддя в 1-й інстанції - Осташ А.В.,
час ухвалення рішення - 15 год. 16 хв.,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 02.07.2020,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Тернопільській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.01.2019 №00000091306 та №00000101306.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не погоджується з висновками проведеної податковим органом перевірки, оскільки така проводилась без врахування пояснень і зауважень суб'єкта перевірки, а викладені в акті висновки суперечать наявній у позивача первинній документації. Зокрема, вказував, що перевіркою не встановлено фактів відображення в Книзі обліку доходів і витрат фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрат, які документально не підтвердженні та не встановлено фактів здійснення нею будь-якої господарської діяльності, доходів від якої не відображенні в Книзі, тому висновок контролюючого органу про порушення п. 177.10 ст. 177 ПК України та вимог Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат є помилковим. А відтак вважає, що зазначені податкові повідомленням-рішенням були прийняті відповідачем протиправно без належних підстав. Також зазначено, що з метою встановлення правильності визначення чистого оподаткованого доходу від здійснення господарської діяльності за період 2015-2017 роках ФОП ОСОБА_1 укладено договір на надання консультаційних послуг з ТзОВ «Аудиторська фірма «Профвізіо-Аудит». Відповідно до Звіту про фактичні результати правильності визначеного чистого оподаткованого доходу від здійснення господарської діяльності встановлено, що отриманні доходи від здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 співпадають з даними в Книзі обліку доходів і витрат та наданими первинними документами.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачем Головним управлінням ДПС у Тернопільській області не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу, які свідчили б про те, що ФОП ОСОБА_1 отримувала протягом 2015-2017 років будь-які доходи від будь-якої господарської діяльності, крім тих, які обліковані в книзі обліку доходів та витрат, а відтак висновки актів перевірок контролюючого органу є протиправними, та як наслідок, протиправними є оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року в справі №500/2566/19 залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано всі обставини справи.
Представником Головного управління ДПС у Тернопільській області, 16.11.2020 подано клопотання у якому зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби CОVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби CОVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - CОVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 року на території, зокрема, Тернопільської області карантин. Також, вказано, що станом на сьогодні обмежені регулярні перевезення пасажирів, зокрема, залізничним транспортом та у міжобласному сполученні, що, враховуючи значну віддаленість міст знаходження відповідача та Восьмого апеляційного адміністративного суду, не дає змоги забезпечити участь представника Головного управління ДПС у Тернопільській області у судовому засіданні 17.11.2020. Відтак, з метою недопущення розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров'я людей, зокрема учасників справи та працівників суду, просило відкласти розгляд справи №500/2566/19.
Також, 17.11.2020 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника позивача у якому зазначає, що не зможе бути присутнім на засіданні 17.11.2020 за станом здоров'я, тому просив судове засідання 17.11.2020 не проводити, а розгляд справи відкласти на іншу дату.
Суд апеляційної інстанції визнав підстави, викладені у поданих клопотаннях, поважними, розгляд справи було відкладено на 01.12 2020.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) згідно інформації, яка міститься у інформаційній системі «Податковий блок. Облік платників податків», а саме: розділ «Реєстраційні дані», зареєстрована як фізична особа-підприємець станом на 02.09.2010 за кодами ВЕД: 50.30.3 - «Посередництво в торгівлі автомобільними деталями та приладдям»; 52.48.9 - «Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань»; 01.30.0 - «Змішане сільське господарство» (основна) та взята на облік Тернопільською ДПІ станом на 06.09.2010 за номером 37727 з присвоєнням стану платника податків «о» - платник податків за основним місцем обліку”.
Працівниками Головного управління ДФС у Тернопільській області на підставі наказу №671 від 22.03.2018 проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 по 31.12.2017, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.
За результатами зазначеної перевірки податковим органом складено акт від 16.10.2018 №2291/19-00-13-02/ НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 52-62).
Не погоджуючись із висновками даного акту перевірки позивачем було направлено до ГУ ДФС у Тернопільській області письмові заперечення (т.1, а.с 49-51).
За результатами розгляду заперечень, постійною комісією з розгляду спірних питань ГУ ДФС у Тернопільській області з метою обґрунтованого розгляду прийнято рішення про необхідність призначення позапланової документальної виїзної перевірки відповідно до вимог пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, про що ФОП ОСОБА_1 було повідомлено листом від 15.11.2018 №3649/6/19-00-13-02-13/23728 (т. 1, а. с. 48).
Так, у період з 19.11.2018 по 23.11.2018 працівниками контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань, що стали предметом оскарження у запереченні на акт документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 30.11.2018 №2517/19-00-13-02/ НОМЕР_1 , встановлено порушення: - п.177.10 ст.177 ПК України № 2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, а саме: неналежне ведення книги обліку доходів та витрат у 2015-2017; п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 151445,00 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 52590,48 грн за 2016 рік в сумі 31443,23 грн та за 2017 рік в сумі 67411,29 грн; п.п. 1.2 п. 16 1 Підрозділу 10. Інших перехідних положень ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями, а саме: занижено податкові зобов'язання з військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою всього в сумі 12765,31 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 4527,44 грн за 2016 рік в сумі 2620,27 грн та за 2017 рік в сумі 5617,60 грн; ч.4 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ, а саме: звіт про суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік- звіт не подано; за 2012 рік- звіт не подано; за 2013 рік- звіт не подано; за 2014 рік - звіт не подано; пункт 1 частини 2 статті 6, пункти 2,3 частини 1, частину 3,4,5 статті 7, частину 11 статті 8, частину 1,2,3 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ із змінами та доповненнями, внаслідок чого було донараховано 205792,11 грн. єдиного внеску, в тому числі: за 2013 рік в сумі - 1218,76 грн; за 2014 рік в сумі 2535,90 грн; за 2015 рік в сумі 88643,214 за 2016 рік в сумі 38232,62 грн; за 2017 рік в сумі 75161,71 грн; п.1. ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1996 із змінами та доповненнями, а саме, відсутність проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи (т.1, а.с.37-47)
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДФС у Тернопільській області прийняті податкові повідомлення рішення від 02.01.2019: №00000091306 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 189 336,25 грн.; №00000101306 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на суму 15 956,64 грн. .
Позивачем було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 02.01.2019 до ДФС України (а. с. 25-27), однак за результатом адміністративного оскарження ДФС України прийняло рішення №9372/6/99-99-11-05-02-75 від 26.02.2019, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення рішення без змін (т. 1, а. с. 23-24).
Не погоджуючись з прийнятими ГУ ДПС у Тернопільській області податковими повідомленнями-рішеннями №00000091306 та №00000101306 від 02.01.2019 та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.01.2019 №00000091306 та №00000101306 від 02.01.2019 прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Згідно з ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
Не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів з 01.01.2017 (пункти 177.1-177.3).
Пунктом 177.4 статті 177 ПК України визначено перелік витрат, які безпосередньо пов'язані з отриманням доходів.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що до складу валових витрат повинні бути включені тільки ті витрати, які безпосередньо пов'язані з одержанням доходу протягом періоду, що перевіряється.
Як встановлено, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 Кодексу та сплачувала до бюджету самостійно розраховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, встановлено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, для цілей оподаткування платники зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, зокрема, на підставі первинних документів, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених такими документами. Обов'язок зі збереження цих документів, а також документів, пов'язаних із виконанням: вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі відповідно до п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 та п. 44.3 ст.44 цього Кодексу покладено на платників, які зобов'язані забезпечити зберігання документів не менш як 1095 днів з дня податкової звітності, для складення якої використовуються такі документи.
Декларації про майновий стан та доходи за 2015-2017 роки до Тернопільської ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області подані своєчасно у встановлений законодавством термін.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Також, згідно пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Поряд з цим, обов'язки стосовно ведення обліку результатів своєї діяльності відповідно до вимог законодавства, а також своєчасного надання податкових декларацій, інших необхідних відомостей для нарахування податків (обов'язкових платежів), сплати податків (обов'язкових платежів) в порядку і в розмірах, встановлених законом, визначено також п.6 ст.128 Господарського кодексу України.
Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів України від 16.09.2013 №481 (далі - Порядок)
Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п.5 Порядку).
Відповідно до п.6 Порядку записи заносять до Книги обліку доходів і витрат в такому порядку:1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок, в касу платника податків та/або отримано готівкою; 3) у графі з вказується сума повернутих коштів за товар (роботи,послуги) та або повернутої передплати; 4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності та сумою повернутих коштів за товар (роботи/послуги); 5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг; 6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками робочого дня; 7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих працівників, понесені у звітному місяці; 8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7; 9) у графі 9 зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період та сумою понесених витрат від провадження господарської діяльності.
Однак, слід вказати, що платником у графі 2 не відображені суми доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, зокрема суми коштів, що відображені в додатку Ф4 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017рік.
Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, відображених в додатку Ф4 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, встановлено їх заниження всього в сумі 847 710,33 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 298 518,56 грн., за 2016 рік в сумі 174 684,63 грн. та за 2017 рік в сумі 374 507,14 грн..
Контролюючий орган, з врахуванням документів наданих для проведення перевірки (товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), документи що підтверджують оплату наданих послуг, тощо), встановив, що документально підтверджено витрати, пов'язані з господарською діяльністю: у 2015 році становили 236 285,44 гри., в тому числі інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг ( оплата за зберігання, скасування, очистку продукції переробки, тощо) 236 285,44 грн. (оплата здійснювалась у готівковій формі); у 2016 році становили 225 715,37 грн., в тому числі інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг ( оплата за зберігання, скасування, очистку продукції переробки, тощо) 225 715,37 грн. (оплата здійснювалась у готівковій формі); у 2017 році становили 104 955,86 грн., в тому числі інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг ( оплата за зберігання, скасування, очистку, продукції переробки, тощо) 104 955,86 грн. (оплата здійснювалась у готівковій формі).
Згідно з п. 177.1 ст.177 ПК України доходи фізичної особи - підприємця, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Відповідно до пп. 177.5.3 п.177-5 ст. 177 ПК України у остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в додатку Ф4 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015, додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, встановлено його заниження всього в сумі 847 710,33 грн. в тому числі за 2015 рік в сумі 298 518,56 грн., за 2016 рік в сумі 174 684,63 грн. та за 2017 рік в сумі 374 507,14 грн..
Також, перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, що підлягає сплаті до бюджету фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 встановлено заниження всього в сумі 151 445,00 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 52 590,48 грн., за 2016 рік в сумі 31 443,23 грн. та за 2017 рік в сумі 67 411,29 грн..
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем 08.10.2018 було надано до відповідача пояснення, згідно яких відхилення даних доходу та витрат, відображених у деклараціях про одержані доходи від підприємницької діяльності за 2015-2017 роки, виникло по причині проведення неправильного підрахунку. Це призвело до розбіжностей між фактичними доходами і витратами та задекларованими у зазначених деклараціях (т.1, а.с.51).
Також, позивач подала заперечення на акт перевірки від 16.10.2018 на підставі якого відповідачем з метою обґрунтованого розгляду заперечення на акт перевірки проведено позапланову документальну виїзну перевірку відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 ПК України.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим пункту 46.2 статті 46 цього Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до пояснень свідка - ОСОБА_2 , який проводив безпосередньо перевірку ФОП ОСОБА_1 , в ході проведення позапланової перевірки платником не надано контролюючому органу будь-яких документів згідно з вимогами ст. 44 ПК України, для підтвердження обставин, викладених у запереченнях на акт документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 16.10.2018 №2291/19-00-13-02/ НОМЕР_1 то відповідно до вимог п. 44.6 зазначеної статті вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Також, як встановлено судом першої інстанції, позивач не подавав уточнюючі розрахунки до відповідача, а також не надав під час розгляду справи жодних доказів, якими би спростовувалися зазначені вище факти, зафіксовані контролюючим органом у акті перевірки.
Відносно наданого позивачем звіту про фактичні результати аналізу правильності визначення чистого оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках від здійснення підприємницької діяльності, слід вказати, що такий не заслуговує на увагу, оскільки у звіті встановлено, що отриманні доходи від здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 співпадають з даними в Книзі обліку доходів і витрат та наданими первинними документами. Поряд з цим, контролюючим органом не заперечується зазначеного, а вказується на те, що містяться відхилення між фактичними доходами і витратами та відображеними у деклараціях про одержанні доходи від підприємницької діяльності за 2015-2017 роки. Таким даним у звіті не надавалося належної оцінки. У звіті також зазначено, що вони не висловлюють впевненості стосовно стану фінансової звітності на 31.12.2015, 31.12.2016 та 31.12.2017.
Відтак, з вказаного слідує про порушення позивачем п. 177.10. ст. 177 ПК України та вимог Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат.
Крім цього, пунктом 16-1 Підрозділу 10. Інших перехідних положень ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Згідно з пп.1.1 - 1.3 цього пункту платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, сума чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік становить 302 414,56 грн., за 2016 рік - 178 284,63 грн. та за 2017 рік - 380 044,14 грн., внаслідок порушень описаних вище.
Отже, ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов'язання з військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою всього в сумі 12 765,31 грн. в тому числі за 2015рік в сумі 4 527,44 грн., за 2016 рік в сумі 2 620,27 грн. та за 2017рік в сумі 5617,60 грн..
Враховуючи встановленні обставини справи та вищенаведені законодавчі норми апеляційний суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення від 02.01.2019 №00000091306 та №00000101306 є правомірними, а тому скасуванню не підлягають.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 500/2566/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. П. Сеник
Р. Б. Хобор
У зв'язку із проходженням підготовки в Національній школі суддів України члена колегії Хобор Р.Б. з 07.12.2020 по 11.12.2020 включно, повне судове рішення складено 14 грудня 2020 року.