08 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2167/20 пров. № А/857/9771/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Стельмаха П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівського регіонального структурного підрозділу державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення одноразової грошової допомоги, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Гавдик З.В.,
справу розглянуто в порядку письмового провадження,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення: 20.07.2020 р.,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в якому із врахуванням заяви про уточнення позову просив стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України («Украерорух») на свою користь одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 35 повних календарних років служби в сумі 630332 грн 50 коп. (шістсот тридцять тисяч триста тридцять дві гривні п'ятдесят копійок).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України («Украерорух») на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 35 повних календарних років служби в сумі 630332,50 (шістсот тридцять тисяч триста тридцять дві гривні п'ятдесят копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 6303,33 грн сплаченого судового збору.
Рішення мотивоване тим, що оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, то виплата одноразової грошової допомоги зазначеним військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач за посередництвом Львівського регіонального структурного підрозділу подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що саме Міністерство оборони України взяло на себе зобов'язання забезпечити військовослужбовцю виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , підполковник Збройних Сил України, обіймав посаду провідного інженера з управління використання повітряного простору (старшого штурмана центру) центру організації повітряного руху служби аеронавігаційного обслуговування Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Згідно наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 05.12.2019 року №700 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) ч. 6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Вислуга років у Збройних Силах України на момент звільнення позивача складає 35 років 03 місяці.
Відповідно до наказу т.в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 17.01.2020 року №44/о, позивача звільнено із займаної посади 17.01.2020 року.
Згідно довідки від 16.01.2018 року за №1-23.2/382/20, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, підполковнику ОСОБА_1 не виплачувалась одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно абз. 1 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Із змісту абз. 4, 5 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
В п. 1 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Так, ч. 5 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, звільненим зі служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали.
Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до ДП «Украерорух», здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ».
При цьому фінансування витрат на утримання підрозділів системи має здійснюватись за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.
В п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ» передбачено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Із змісту ч. 2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, видатки на її виплату здійснюються за кодом «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неможливість стягнення з нього коштів у спірних правовідносинах та необхідність стягнення таких з Міністерства оборони України, оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух», здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, а тому виплата одноразової грошової допомоги зазначеним військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів такого підприємства.
Отже, Міністерство оборони України не здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до ДП «Украерорух», та не несе відповідних зобов'язань зі здійснення таких видатків.
Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відмова відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за станом здоров'я та посилання на необхідність звернення до Міністерства оборони України є безпідставною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Львівського регіонального структурного підрозділу державного підприємства обслуговування повітряного руху України залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 380/2167/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді В. В. Святецький
Л. Я. Гудим
Повне судове рішення складено 14.12.2020 року