02 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/1257/20 пров. № А/857/7446/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,
за участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ТЕХ" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року, прийняте суддею Андрусенко О.О., в м.Луцьк, за правилами спрощеного позовного провадження, у справі № 140/1257/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ТЕХ" до управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ТЕХ" звернулося в суд з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Волинській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №157999 від 02.01.2020 року, якою на позивача накладено штраф у сумі 17000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою габаритно-вагового контролю праціниками управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області було зупинено автомобіль DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . За результатами здійсненої перевірки складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, яким встановлено порушення позивачем абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", a саме перевищення габаритно-вагових норм в розмірі 15,45%.
Зі змісту акту неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку, тощо. Документа (чека або талона зважування, квитанції, тощо), на підставі якого було визначено вагу транспортних засобів, a також документів, які підтверджують проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) зважувального обладнання, яке використовувалось для визначення вагових параметрів транспортного засобу позивача відповідачем не надано. 3а результатами габаритно-вагового контролю автомобіля та причепа відповідачем встановлено, що під час зважування повна маса транспортного засобу склала 39,4 т, при нормативно допустимих 40, осьові навантаження: 5,95 т, 8,05 т, 8,8 т, 8,6 т та 8 т.
Позивач вказує, що загальна фактична вага транспортного засобу, щодо якого був проведений габаритно-ваговий контроль, не перевищувала нормативно допустимої ваги 40 тон. Крім того, вказаний транспортний засіб був навантажений сипучим вантажем та зв'язку з чим він не міг бути розподілений рівномірно через специфіку його транспортування; не може бути сталим по навантаженню на осі транспортного засобу. Також, законодавчо не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.
Крім того, інспекторами управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області не з'ясовано у водія причини перевантаження на другу вісь (якщо такі мали місце), не видано довідку про здійснення габаритно-вагового контролю, не запропоновано водієві привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами, подальший рух транспортного засобу не заборонено. Довідка про результати здійснення контролю із зазначенням часу і місця не видавались, внаслідок чого ставлять під сумнів об'єктивність проведеного габаритно-вагового контролю та достовірність його результатів.
Під час здійснення перевірки відповідачем порушено вимоги п.п. 12, 13 Порядку №879, a саме: водію не надано документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, a також протокол, свідоцтво про метрологічну реєстрації в ДП "Укрметртестстандарт" на предмет відповідності технічних характеристик ваг, що є порушенням зазначеного Порядку.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ТЕХ" подало апеляційну скаргу, з підстав помилкового застосування норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування обставин справи.
Обгрунтування апеляційної скарги аналогічні фабулі позовної заяви.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Оскільки в судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 05.11.2019 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на перехресті автомобільних доріг М-18 та Р-37 проводилась рейдова перевірка транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки Langendorf, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , відповідно до направлення на проведення перевірки №007471 від 04.11.2019 головним спеціалістом відділу державного нагляду та контролю за безпекою на транспорті Головахою В.В. та старшим державним інспектором цього ж відділу Прасоловим П.В., про що складено акт від 05.11.2019 №0016382 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
В акті зафіксовано, що під час надання послуг перевезення вантажу щебнево-піщана гранітна суміш згідно ТТН від 05.11.2019 №6196 встановлено перевищення вагових обмежень: повна маса 39,4 т при допустимих 40,0 т; навантаження на одиничну вісь 5,95 т при допустимих 11,0 т, навантаження на задню одиночну вісь - 8,05 т при нормі 11т; навантаження на строєну вісь напівпричіпа марки Langendorf, номерний знак НОМЕР_2 , 25,4 т (8,8 + 8,6 + 8) при нормативно допустимому - 22 т.
Про дані результати габаритно-вагового контролю свідчить квитанція про зважування №21496 від 05.11.2019.
У квитанції про зважування вказано, що ваговий контроль проводився ДП "Запорізький облавтодор ППГBK 2" вимірювальним пристроєм №AS 09.224.
Також, в матеріалах справи наявне свідоцтво про повірку даного засобу вимірювальної техніки №34-00/2529, яке чинне до 12.07.2020.
Результати здійснення габаритно-вагового контролю зафіксовано у відповідній довідці від 05.11.2019 №0009882 (а.с.38).
Разом з тим, складено акт від 05.11.2019 №185222 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки автомобіля марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки Langendorf, номерний знак НОМЕР_2 , порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення склало 15,45%.
Також, складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 05.11.2019 №0016382, відповідно до якого позивачу нараховано до сплати 251,10 євро.
За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем 02.01.2020 винесено постанову №157999 про застосування до перевізника ТзОВ "СПЕЦ ТЕХ" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Позивач в адміністративному порядку оскаржив постанову від 02.01.2020 №157999 до Державної служби України з безпеки на транспорті, яка вказану постанову залишила без змін, а скаргу - без задоволення.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виявлені в ході рейдової перевірки порушення ТзОВ "СПЕЦ ТЕХ" вимог законодавства про автомобільний транспорт, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, винесена 02.01.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області постанова №157999 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн є законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ХІІ) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Згідно пункту 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567).
Пунктом 4 Порядку №1567 передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За приписами пункту 13 - 15 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відтак, Управлінню Укртрансбезпеки в Запорізькій області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» (далі - Закон №2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
За змістом абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктами 3, 4 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок, затверджений спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207).
Пунктом 4 Порядку №1007/1207 врегульовано, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг.
Пунктами 16, 18 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18 січня 2001 року, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до вимог пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Таким чином, дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки Langendorf, номерний знак НОМЕР_2 , який відбувався 05.11.2019, було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом становила 37,9 т при нормі 40 т; навантаження на передню одиночну вісь тягача марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , становило 5,95 т при нормі 11 т; навантаження на задню одиночну вісь тягача марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , становило 8,05 т при нормі 11 т. Водночас навантаження на строєну вісь напівпричепа марки Langendorf, номерний знак НОМЕР_2 становило 25,4 т (8,8 + 8,6 + 8,0) при нормативно допустимому - 22 т, що підтверджується квитанцією зважування транспортного засобу, довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0009882 та актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0016382.
05.11.2019 орендований позивачем транспортний засіб рухався автомобільними дорогами з перевищенням встановлених вагових обмежень, при цьому у водія даного транспортного засобу був відсутній дозвіл, який дає право на рух вказаним автомобілем.
Апеляційний суд вважає, що позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а саме, перевищення на 15,45 % навантаження на строєну вісь напівпричепа марки Langendorf, номерний знак НОМЕР_2 , яке становило 25,4 т при нормативно допустимому - 22 т), а, відтак, відповідач правомірно, на підставі матеріалів рейдової перевірки, застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн згідно з оскаржуваною постановою від 02.01.2020 №157999, відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.
Судова колегія апеляційного суду не бере до уваги твердження апелянта про те, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю не видалась, що ставить під сумнів об'єктивність проведеного габаритно-вагового контролю та достовірність його результатів, оскільки в матеріалах справи наявна дана довідка із зазначенням часу і місяця проведеного контролю.
Водій ОСОБА_1 відмовився від підписання акту перевірки №185222 від 05.11.2019, разом з тим акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів водій ОСОБА_1 підписав.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
Пункт 12, 13 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Згідно пунктів 1 - 3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво" у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.
З матеріалів справи вбачається, що вага автомобільна підкладна моделі AS у складі вимірювальний прилад №09-224, вантажоприймальні платформи №09-460 та №09-488, виробник "ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD STI" Туреччина відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 та пройшла щорічну повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 12.07.2019 № 34-00/2529 зі строком дії до 12.07.2020, яке видане Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів".
Вищевикладеним підтверджується, що габаритно-ваговий контроль тpaнcпopтного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіпу марки Langendorf, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 під час проведення рейдової перевірки здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво та є придатними до застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №819/1381/16.
Відповідно до пункту 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Відтак, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі 2 відсотки, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися.
Згідно пункту 8.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.
Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.
Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.
Посилання позивача на специфіку вантажу і що за рахунок саме його пересипання мало місце перевищення встановлено допустимого осьового навантаження не виключає відповідальності перевізника за виявлені порушення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ТЕХ" - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 140/1257/20, - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді В. Я. Качмар
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 14.12.20