14 грудня 2020 року Справа № 280/6440/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач), в якому позивач просить:
-визнати протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплати позивачу, пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25 квітня 2019 року.
-зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за період з 25 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачу в повному обсязі за липень 2019 року;
-зобов'язати відповідача виплатити позивачу заборгованість з виплати нарахованої пенсії за липень 2019 року в розмірі 6429,17 грн.
-зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів з липня 2019 року по дату виплати заборгованості пенсії у відповідному місяці.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та одержує пенсію, обчислену відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до військового квитка з 07.07.1987 по 24.09.1987 виконував роботи з ліквідації аварії Чорнобильської АЕС у 30-кілометровій зоні, де виконував свої військові обов'язки. Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», що міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. У зв'язку із прийняттям такого рішення позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Так позивачу повідомлено, що управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2019 у відповідності до постанови КМУ від 26.06.2019 № 543, окрім того, відповідач з посиланням на Постанову КМУ №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено те, що участь позивача у ліквідації проходила не під час дійсної строкової служби а тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року. Разом з тим, позивач зазначає, що з 01.07.2019 ним не отримано пенсії виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 21.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
На виконання ухвали від 21.09.2020 відповідачем надано копії пенсійної справи ОСОБА_1 (вх. 48474 від 13.10.2020).
Відповідачем 16.10.2020 подано відзив на позовну заяву (вх.№49199), де зазначено, що позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 543 від 26.06.2019 , що набрала чинності 01.07.2019 позивачу з 01.07.2019 проведено перерахунок пенсії по інвалідності виходячи з 5 кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Підстави для проведення перерахунку з 25.04.2019 по 30.06.2019 відсутні. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 № 637 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 788) встановлено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Отже, нарахована сума пенсії в розмірі 6429,17 грн. буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України №796-XII (а.с.46-48).
Згідно військового квитка серії НОМЕР_1 позивач з 07.07.1987 по 24.09.1987 виконував роботи по ліквідації аварії в 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС(а.с.27-29).
У відповідності до копії посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 12.12.2019, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії (а.с.31).
У зв'язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо перерахунку розміру пенсії відповідно до ст.59 Закону №796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с.71).
Листом від 06.05.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь, за змістом якої зазначено, що з 01.07.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії, а саме виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с.44).
Листом від 06.05.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь, що управлінням прийнято рішення № 80 від 25.06.2020 про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу в п'ятикратному розмірі заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 , оскільки ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон 796) визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Постановою № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено порядок обчислення пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань , військових навчань із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами інвалідністю. За матеріалами пенсійної справи позивача час проходження дійсної строкової служби відбувалось з 14.05.1977 по 11.05.1979, а участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вын приймали у період з 01.08.1987 по 15.08.1987 (а.с.42)
Не погодившись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та вважаючи, що з 25.04.2019 у відповідності до ст.59 №796-XII має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та наведених заперечень, оцінюючи обґрунтованість наведених учасниками справи аргументів на підставі поданих сторонами письмових доказів, суд виходить з такого.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом №796-ХІІ.
Статтею 59 Закону №796-ХІІ регулюються питання призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Статтею 59 Закону №796-XII (у редакції чинній до 01.10.2017 року) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону (ч.2 ст.59 Закону №796-XII).
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження (ч.3 ст.59 Закону №796-XII).
Таким чином, ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017 року, було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII (далі - Закон №2148-VIII) статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено в наступній редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Закон №2148-VIІІ в частині внесених змін набрав чинності з 01.10.2017 року.
Таким чином, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 (далі - Порядок №1210).
Приписами пункту 9-1 Порядку №1210 (в редакції на час відмови позивачу у перерахунку пенсії) визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ особа має відповідати наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Тобто, лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.
Відповідач не заперечує той факт, що позивач у період з 01.08.1987 по 15.08.1987 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак зазначає, що строкову військову службу позивач проходив в період з 15.14.05.1977 по 11.05.1979.
Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження ним дійсної строкової служби.
Так, при вирішенні даної справи суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25.04.2019 року № 1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч.3 ст. 59 Закону №796-XII.
У Рішенні Конституційний Суд України наголосив, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за ч.3 ст. 59 Закону та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Зважаючи на викладене, словосполучення «дійсної строкової» норми ч.3 ст.59 Закону №796-XII втратило чинність з 25.04.2019 року.
Отже, позивач набув право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі від мінімальної заробітної плати згідно з ч.3 ст.59 Зaкoну №796-XII саме з 25.04.2019.
В той же час, відомо, що на виконання Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року та постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова № 543), відповідачем самостійно проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.07.2019.
Пунктом 2 Постанови №543 абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210, викладено в такій редакції: «За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою».
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що право на перерахунок пенсії з розміру, встановленого ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ, виникло у позивача не у зв'язку з прийняттям Постанови №543, а на підставі ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №3-14/2019, саме з 25.04.2019.
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 01.07.2019 року, абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210 викладено в такій редакції: «9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою.»
Суд звертає увагу, що вказаний Порядок №1210 не є самостійною підставою для призначення/перерахунку пенсій відповідно до Закону №796-XII, оскільки прийнятий Кабінетом Міністрів України на виконання норм Закону №796-XII та встановлює механізм реалізації окремих його положень.
Отже факт набуття чинності вказаною Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» жодним чином не впливає на право позивача отримувати з 25.04.2019 пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року на підставі частини 3 статті 59 Закону №796-XII, у зв'язку з чим відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача з 25.04.2019 є протиправною.
З урахуванням того, що пенсія позивача фактично перерахована органом Пенсійного фонду самостійно у відповідності до частини 3 статті 59 Закону №796-XII із 01.07.2019, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме: перерахунок та виплата мають бути здійснені за період з 25.04.2019 по 30.06.2019.
Щодо відсутності в рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 1-р(ІІ)/2019 порядку його виконання суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.97 Закону України «Про Конституційний Суд України» суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
Отже, встановлення порядку та строків виконання рішення Конституційного Суду є правом Суду і відсутність такого порядку в рішенні не є підставою для його невиконання.
Таким чином, із урахуванням встановленого судом факту перерахунку позивачу пенсії із 01.07.2019, вимога позивача щодо здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до ч.3 статті 59 Закону №796-XII з 25.04.2019 по 30.06.2019 також підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачу в повному обсязі за липень 2019, зобов'язати її виплатити та нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів з липня 2019 року по дату виплати заборгованості пенсії у відповідному місяці суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що ч.3 ст.59 Закону №796-XII, як і сам Закон у цілому, не містить порядку розрахунку пенсії, а лише вказує на те, що такий обрахунок обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що термін «обчислюється» не є тотожним терміну «виплачується».
Частина 3 статті 59 Закону №796-XII не передбачає виплати пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, а лише передбачає, що пенсія обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, проте, для обрахунку пенсії береться не лише один показник мінімальної заробітної плати.
Відповідно до положень статті 54 Закону №796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Відтак, законодавець в питаннях визначення умов, порядку призначення та мінімальних розмірів пенсій по інвалідності, в тому числі призначених відповідно до ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на законодавчому рівні делегував повноваження Кабінету Міністрів України.
Так, позивачу, що сторонами не оспорюється, в липні 2019 року проведено перерахунок пенсії з 01.07.2019 відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Розмір пенсії після перерахунку склав 10417,37 грн., з них фактично виплачено 3988,20 грн., а 6429, 17 грн нараховано, але не виплачено.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 № 637 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 788) встановлено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведене, в цій частині у здоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Враховую викладене, для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд вважає, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, після 25.04.2019 з фактичної дати звернення позивача з відповідним зверненням по 30.06.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (а.с.31). Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 263 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у проведенні перерахунку та виплати позивачу, пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за період з 25 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.В. Стрельнікова