Рішення від 14.12.2020 по справі 280/4091/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 грудня 2020 року Справа № 280/4091/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу недоїмки № Ф-0013051305 від 29 травня 2019 року ЄСВ на загальну суму 115 960,67 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013111305 по податку на додану вартість на загальну суму 1965,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013101305 по податку на додану вартість на загальну суму 2267,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013041305 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 39 833,04 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013081305 з військового збору на загальну суму 3319,42 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013031305 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 510,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013071305 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 118 596,14 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013091305 з військового збору на загальну суму 9 883,01 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 29 травня 2019 року № 0013061305 на загальну суму 29082, 52 грн. ЄСВ.

28 серпня 2019 року провадження у справа відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а перше засідання призначено на 19 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 19 вересня 2019 року розгляд справи відкладено на 23 жовтня 2019 року.

23 жовтня 2019 року провадження у справі зупинено до 20 листопада 2019 року, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року провадження у справі поновлено.

20 листопада 2019 року провадження у справі зупинено до 15 січня 2020 року, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою суду від 15 січня 2020 року провадження у справі поновлено.

15 січня 2020 року адміністративну справу № 280/4091/19 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року провадження у справі зупинено до 23 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 23 березня 2020 року провадження у справі поновлено.

23 березня 2020 року підготовче засідання відкладено на 22 квітня 2020 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

22 квітня 2020 року провадження у справі відкладено до 10 червня 2020 року, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Протокольною ухвалою суду від 10 червня 2020 року підготовче засідання відкладено на 03 серпня 2020 року.

03 серпня 2020 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито, а розгляд справи призначено по суті на 31 серпня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 31 серпня 2020 року у розгляді справи оголошено перерву до 28 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року провадження у справі зупинено до 26 жовтня 2020 року.

26 жовтня 2020 року провадження у справі відкладено на 17 листопада 2020 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу суду.

17 листопада 2020 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 01 грудня 2020 року.

Позивачем позовні вимоги обґрунтовані тим, що суми ПДВ, що були віднесені позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, які були зареєстровані його контрагентами на підставі статті 201 ПК України, є правомірними. Вказує, що в акті не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в свою чергу податкові накладні відповідають вимогам, визначеним пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Зазначає, що усі господарські операції щодо постачання товарів та послуг, крім виключень, встановлених Податковим кодексом України, є об'єктом оподаткування податку на додану вартість. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. На думку позивача податкове законодавство дає право платнику податку на додану вартість на податковий кредит у разі придбання товарів та послуг, які будуть використовуватися ним в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Посилається на те, що інспектор не довів, що шини не можуть бути використанні в господарській діяльності. Наголошує на тому, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин. Наведені в акті перевірки висновки не відповідають дійсності, спростовуються даними обліку та змісту первинних документів платника податків. Однак, як зазначено вище, під час перевірки позивачем були надані оригінали всіх первинних документів за період, що перевірявся та надано повний доступ до даних бухгалтерського обліку.

Представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду подав клопотання, відповідно до якого просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області проти позову заперечив з підстав наданих у відзивах вх.№ 39079 від 19 вересня 2019 року, вх.№27514 від 15 червня 2020 року, відповідно до яких зазначено, що висновки акту № 258/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 09 квітня 2019 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в межах обставин, зазначених в запереченнях до акту документальної планової виїзної перевірки від 17 січня 2019 року № 20/08-01-13-05/ НОМЕР_1 » щодо заниження чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік в сумі - 267744,77 грн. та за 2017 року в сумі 259349,19 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 94876,91 грн., у тому числі за 2016 року - 48194,06 грн., за 2017 року - 46682,85 грн., військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 7906,41 грн., в т.ч. за 2016 року - 4016,17 грн., за 2017 року - 3890,24 грн., не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в результаті чого занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, у розмірі - 115960,67 грн., у т.ч. по періодах: за 2016 року на суму - 58903,85 грн., за 2017 року на суму - 57056,82 грн., заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 1572 грн., у тому числі за січень 2017 року на 1572 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2267 грн., в т.ч. в грудні 2017 року в сумі 2267 грн., заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23647,63 грн., у тому числі у 2016 року - 11373,10 грн., у 2017 року - 12274,53 грн., заниження військового збору на загальну суму 1970,64 грн., у тому числі у 2016 року - 947,76 грн., у 2017 року - 1022,88 грн. та не надання податкової звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за І-ІV квартал 2016 року, за І-ІІІ квартали 2017 року - відповідають чинному законодавству і суми , визначені у податкових повідомленнях - рішеннях від 29 травня 2019 року №№ 0013111305, 0013101305, 0013091305, 0013081305, 0013071305, 0013041305, 0013031305 - є вірними.

Розглядаючи матеріали справи судом встановлено наступні обставин.

17 січня 2019 року ГУ ДФС У Запорізькій області № 20/08-01-13-05/ НОМЕР_1 складено акт документальної планової виїзної перевірки «Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки фізичної особиНОМЕР_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року».

У зв'язку з надходженням на адресу Головного управління ДФС у Запорізькій області від ФОП ОСОБА_1 заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки від 17 січня 2019 року № 20/08-01-13-05/ НОМЕР_3 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75. підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 розділу II глави 8 Податкового кодексу України № 2755 - VI від 02 грудня 2010 року, пункту 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 22 березня 2019 року № 1145 головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу Сігаковим Андрієм Валентиновичем проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до першого примірника акту, що залишається в органах ДФС.

За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги:

- пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 527093,96 грн., в т.ч. за 2016 року - 267744,77 грн., за 2017 року - 259349,19 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 94876.91 грн.. у тому числі за 2016 року - 48194,06 грн., за 2017 року - 46682,85 грн.;

- підпункту 1,2, 1.3, 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX. пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 527093,96 грн., в т.ч. за 2016 року - 267744,77 грн., за 2017 року - 259349,19 грн., що призвело до заниження суми військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 7906.41 грн.. в т.ч. за 2016 року - 4016,17 грн., за 2017 року - 3890,24 грн. 2016 року;

- частими 1 статті 7 частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внаслідок не вірного визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиною внеску в результаті чого занижено належного до сплати в бюджет єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, у розмірі - 115960,67 грн., у т.ч. по періодах: за 2016 року на суму - 58901.85 грн., за 2017 року на суму - 57056.82 грн.;

- пунктів 198.1. 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 1572 грн., в т.ч. по періодах: в січні 2017 року на суму 1572 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2267,00 грн., в т.ч. в грудні 2017 року в сумі 2267,00 грн.;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23647,63 грн. у тому числі 2016 року - 11373,10 грн. у 2017 року - 12274,53 грн.;

- підпункту 1.2. 1.3. 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX. підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору па загальну суму 1970.64 грн., у тому числі у 2016 року - 947,76 грн., у 2017 року - 1022,88 грн.

- підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України в наслідок якого надано податкова звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1 ДФ) за I-IV квартал 2016 pоку за І-ІІІ квартали 2017 року.

За наслідками проведеної перевірки, податковим органом складено Акт перевірки №258/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 09 квітня 2019 pоку «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в межах обставин, зазначених в запереченнях до акту документальної планової виїзної перевірки від 17 січня 2019 року №20/08-01-13-05/ НОМЕР_1 ».

На підставі Акту перевірки №258/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 09 квітня 2019 pоку податковим органом стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винесено:

- вимогу про сплату боргу №0013051305 від 29 травня 2019 року на суму 115960,67 грн.;

- рішення №0013061305 від 29 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 29082,52 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0013091305 від 29 травня 2019 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з військового збору у сумі 7906,41 грн., та застосовано штрафні санкції у сумі 1976,60 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0013071305 від 29 травня 2019 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності за основним платежем у сумі 94876,91 грн., та штрафними санкціями 23 719,23 грн.

- податкове повідомлення-рішення №0013031305 від 29 травня 2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення №0013081305 від 29 травня 2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені за основним платежем у сумі 1970,64 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1348,78 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0013041305 від 29 травня 2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за основним платежем у сумі 23647,63 грн., та застосування штрафних санкцій у сумі 16185,41 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0013101305 від 29 травня 2019 року, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 2267,00 грн., з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів;

- податкове повідомлення-рішення №0013111305 від 29 травня 2019 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1572,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 393,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 подано скарги на ППР від 29 травня 2019 року №№ 0013071305, 0013031305, 0013041305, 0013101305, 0013111305, 0013091305, 0013081305, вимогу № Ф-0013051305 від 29 травня 2019 року, рішення № 0013061305 від 29 травня 2019 року та зазначено про не згоду з даними податковими повідомленнями - рішеннями.

Рішенням ДФС України від 19 липня 2019 року № 34382/6/99-99-11-05-02-25 скаргу на вимогу № Ф- 0013051305 від 29 травня 2019 року, рішення № 0013061305 від 29 травня 2019 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, розглянувши матеріали справи та перевіривши їх доказами, повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01 січня 2011 року.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Порядок оподаткування доходів отриманих фізичною особою - підприємцем, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначений статтею 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

В редакції на 2016 рік ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Об'єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2 статті 177 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 177.3 статті 177 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Отже, суд зазначає, що до податкової декларації за звітний період, включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Враховуючи наведене, фізична особа-підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, відображає у складі доходу виручку у грошовій і не грошовій формі, при цьому, до складу витрат має право включати витрати господарської діяльності, пов'язанні з отриманням зазначеного доходу, за умови, що ці витрати пов'язані із реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та підтверджені документально.

У пункті 171.2 статті 171 Податкового кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування у підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій і негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

Так, податковим органом в Акті перевірки зроблено висновок, що загальний оподатковуваний доход становить за 2016 року в сумі 2370256,00 грн., за 2017 рік в сумі 3178666,00 грн. Вказано, що ФОП ОСОБА_1 в порушення пунктів 177.1 статті 177 Податкового Кодексу занижено загальний оподатковуваний доход, задекларований в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, на загальну суму 19174,33 грн., у тому числі за 2017 р. на 19174,33 грн. Перевіряючий зазначає, що перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді проводилося придбання та включення до складу документально підтверджених витрат на придбання ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві (додаток Ф2) до податкової декларації про майновий стан і доходи) вартість дизельного пального на загальну суму 3888661,00 грн., у тому числі у 2016 році на 1783629,00 грн., у 2017 році на 2105032,00 грн. Роблячи такі висновки контролюючий орган посилався на те, що витрата ПММ визначається виходячи з установлених норм згідно наказу Міністерство транспорту та зв'язку України «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10 липня 1998 року № 43 із змінами та доповненнями.

Суд не погоджується з позицією ревізора, оскільки, відповідно до вимог пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Таким чином, вказаний наказ не може бути обов'язковим для визначення бази при обчисленні об'єкта оподаткування. Разом з тим, його положення щодо встановлення норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива, а також для планування потреби підприємств паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів.

У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 817/1429/16 судом зазначено про необґрунтованість висновків органу контролю щодо порушення платником податків вимог податкового законодавства внаслідок списання палива понад ліміти, визначені у нормах, оскільки зазначені норми не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, у зв'язку з чим не є нормативно-правовим актом у розумінні частини другої статті 117 Конституції України та не є джерелом права, яке застосовується судом згідно з статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, і має виключно рекомендаційний характер при плануванні витрат палива з метою його раціонального використання.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться облік. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації") для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

На підтвердження здійснення перевезень позивачем до суду надано, а судом досліджено:

Товарно-транспортна накладна № Зп-00000406 від 19 січня 2016 року, Відомості про вантаж до ТТН № Зп-00000406 від 19 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Зп-00000405 від 19 січня 2016 року, Відомості про вантаж до ТТН № Зп-00000405 від 19 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Зп-00000404 від 19 січня 2016 року, Відомості про вантаж до ТТН № Зп-00000404 від 19 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Зп-00000403 від 19 січня 2016 року, Відомості про вантаж до ТТН № 3п-00000403 від 19 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Зп-00000402 від 19 січня 2016 року, Відомості про вантаж до ТТН № Зп-00000402 від 19 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Зп-00000401 від 19 січня 2016 року, Відомості про вантаж до ТТН № Зн-00000401 від 19 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 29 від 01 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 20 від 25 січня 2015 року; Товарно-транспортна накладна № 190 від 29 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 19 від 23 січня 2015 року; Товарно-транспортна накладна № АТ-21/01-1 від 21 січня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № АТ-21/01-1 від 21 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 01/02/ від 01 лютого 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 01/02/ від 01 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 23 від 26 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 86 від 28 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна 327779 від 21 січня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 33 від 02 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 43 від 04 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 31 від 02 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0003580 від 9 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0003569 від 9 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 64 від 18 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 65 від 18 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 8 від 01 березня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 8 від 01 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 1902/16-2 від 19 лютого 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 1902/16-2 від 19 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв № 1010910607 від 22 лютого 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 1010910607 від 22 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв № 1010910609 від 22 лютого 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 1010910609 від 22 лютого 2016 року; Товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв № 1010910608 від 22 лютого 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 1010910608 від 22 лютого 2016 року; Міжнародну товарно-транспортну накладну № 042015; Товарно-транспортна накладна № 344089417 від 04 березня 2016 року, Відомості про вантаж до ТТН № 344089417 від 04 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 94 від 21 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 98 від 23 березня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042173; Товарно-транспортна накладна № 16687 08 березня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042392; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042199;Товарно-транспортна накладна № ЛФ 100067146 від 19 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № ЛФ 100067145 від 19 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № РНТ-000083 від 21 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 7 від 21 березня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 7 від 21 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АСРСР000495 від 18 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 83 від 15 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 99 від 23 березня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042152; Товарно-транспортна накладна № АГ1-0000366 31 березня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № АП-0000366 31 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АГ1-0000366 від 31 березня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 040213; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042043; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042019; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042043; Товарно-транспортна накладна № 301 від 30-31 березня 2016 року; Відомості при вантаж до ТТН № 301 від 30-31 березня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 01/04/16 від 01 квітня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН №01/04/16 від 01 квітня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042041; Товарно-транспортна накладна № ЕР-060228 від 09.04.2016; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042045; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042007; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042030; Товарно-транспортна накладна № 254 від 15 квітня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 254 від 15 квітня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042002; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042023; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042028; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042006; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042012; Товарно-транспортна накладна № 000397 віл 27 квітня 2016 року; Товарно-транспортна накладна №РФИД00000260 від 28 квітня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № РФФВ00003591 від 28 квітня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № РФФВ00003591 від 28 квітня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042038; Товарно-транспортна накладна № 210 від 25 травня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 06/05 від 06 травня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042022; Товарно-транспортна накладна №486 від 26 травня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042024; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042105; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042023; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042027; Міжнародна товарно-транспортна накладна №042184; Товарно-транспортна накладна № Р302 від 19 травня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № Р302 від 19 травня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042154; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042143; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042034; Товарно-транспортна накладна № 000085881 від 11 червня 2016 року, Відомості про вантаж до ТТН № 000085881 від 11 червня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042046; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042102; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042047; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042056; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042151; Міжнародна товарно-транспортна накладна №042345; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042068; Товарно-транспортна накладна № 651989 від 28 червня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 72 від 14 липня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 333586 від 12 липня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042182; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042183; Товарно-транспортна накладна № 541 від 25 липня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна №042007; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 1154; Товарно-транспортна накладна № 551 від 25 липня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 4225 від 16 липня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 4249 від 19 липня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 4249 від 19 липня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 5250; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042069; Товарно-транспортна накладна № 19836 від 29 липня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 19836 від 29 липня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042099; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042038; Товарно-транспортна накладна № 652015 від 2 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 652016 від 2 серпня 2016 року, Відомості про вантаж до ТТН № 160804/01596 від 04 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 160804/01596 від 04 серпня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 128 від 04 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 128 від 04 серпня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 0003083 від 10 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 0003083 від 10 серпня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № Ф-495 від 13 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна №Ф-495 від13 серпня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № Ф-495 від 13 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Ф-495 від 13 серпня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № Ф-495 від 13 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Ф-481 від 11 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Ф-481 від 11 серпня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № Ф-481 від 11 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 401 від 05 серпня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042346; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042091; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042150; Міжнародна товарно-транспортна накладна №042030; Товарно-транспортна накладна б/н від 07 серпня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042058; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042081; Товарно-транспортна накладна № 734758 від 27 серпня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042093; Товарно-транспортна накладна № 446 від 31 серпня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042083; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042066; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042062; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042095; Відомості про вантаж до ТТН № РТF01Ф-5956 від 31 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № РТF01Ф-5956 від 31 серпня 2016 року. Відомості про вантаж до ТТН №РТF01Ф-5954 від 31 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № РТF01Ф -5954 від 31 серпня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № РТF01Ф-5946 від 31 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № РТF01Ф -5946 від 31 серпня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН №РТF01Ф-5939 від 31 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна №РТF01Ф-5939 від 31 серпня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № РТF01Ф-5949 від 31 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № РТF01Ф-5949 від 31 серпня 2016 року; Товарно-транспортна накладна №022928 від 14 серпня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042085; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042092; Товарно-транспортна накладна № СУС-2393/Л819 від 14 вересня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Ф-648 від 05 вересня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № Ф-648 від 05 вересня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна №340135; Міжнародна товарно-транспортна накладна № без номеру; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 4286; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042072; Товарно-транспортна накладна № 2285 від 24 вересня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 2285 від 24 вересня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042004; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042070; Товарно-транспортна накладна № 501 від 19 вересня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № б/н; Товарно-транспортна накладна № 2424 віл 08 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 340134; Товарно-транспортна накладна № 340148; Товарно-транспортна накладна № 340147; Товарно-транспортна накладна № 3309 від 10 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Р30662 від 05 жовтня 2016 року, Відомості про вантаж до ТТН № Р30662 від 05 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Р30660 від 05 жовтня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № Р30660 від 05 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна №814 від 05 жовтня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 814 від 05 жовтня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042166; Товарно-транспортна накладна № 745048 від 08 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 69 від 19 жовтня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 69 віл 19 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 910 від 21 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 911 від 21 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 909 від 21 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 591 від 28 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 141; Товарно-транспортна накладна № 571 від 12 жовтня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 0043643; Міжнародна товарно-транспортна накладна №340129; Товарно-транспортна накладна № 47 від 26 листопада 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № 47 від 26 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 1192 віл 07 листопада 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042078; Товарно-транспортна накладна № 129 від 27 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Ф-924 від 28 жовтня 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № Ф-924 від 28 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0032834 від 25 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0032843 від 23 жовтня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0032843 від 25 жовтня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042063; Міжнародна товарно- транспортна накладна № 0311К; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340089; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340133; Товарно-транспортна накладна № АК-0035221 від 14 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0045798 від 14 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0035405 15 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0035428 від 15 листопада 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042398; Товарно-транспортна накладна № Р729 від 22 листопада 2016 року; Відомості про вантаж до ТТН № Р729 від 22 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Р728 від 22 листопада 2016 року; Відомості пpо вантаж до ТТН № Р728 від 22 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Р287 від 22 листопада 2016 року. Відомості про вантаж до ТТН № Р287 від 22 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 603 від 04 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 856628 від 02 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № НКТ00002770 від 29 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № НКТ00002772 від 29 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № НКТ00002777 від 29 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № НКТ00002774 від 29 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № НКТ00002779 від 29 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № Р14809 від 02 листопада 2016 року; Товарно-транспортна накладна № М-007780 від 01 грудня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340155; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 38; Міжнародна товарно-транспортна накладна №37; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042100; Товарно-транспортна накладна № АК-0037615 від 04 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0037898 від 06 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 197 від 08 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-003889874 від 14 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-003889873 від 14 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-003889875 від 14 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № б/н від 17 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна №б/н від 19 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 61732 від 26 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 3098 від 22 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № ОЛ-0001670 від 14 грудня 2016 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042149; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340153; Товарно-транспортна накладна № 437 від 27 грудня 2016 року; Міжнародна товарно- транспортна накладна №340088; Товарно-транспортна накладна № 3080 від 20. грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 61855 від 28 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № 61854 від 28 грудня 2016 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0000001 від 02 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0000002 від 02 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0000238 від 04 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0000239 від 04 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0000558 від 07 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № АК-0000339 від 07 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0000703 від 09 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0000702 від 09 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0000812 від 09 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0001167 від 11 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 64 від 13 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 64 від 13 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5179 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2880134 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2880133 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2880132 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна№ 2880136 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5178 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2880135 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5177 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5176 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2880131 від 15 січня 2017 року; Маршрутний лист № 2308845 від 21 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2889690 від 21 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5695 21 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5699 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2889694 від 21 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5697 від 21 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5696 від 21 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2889691 від 21 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5695 від 21 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5698 від 15 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2889692 від 21 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0003332 від 23 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0003333 від 23 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна №МК-0003613 від 24 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0003795 від 25 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0003794 від 25 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0003793 від 25 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0003983 від 26 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0003990 від 26 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 3271740-178 від 04 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 3271740-82 від 04 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0004186 від 27 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 3271740-164 від 04 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 134 від 30 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 4 від 5 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 021519 від 06 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2 від 01 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 000537 від 08 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 000536 від 08 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 79 від 18 січня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 9 від 13 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 7690 від 14 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2927050 від 14 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 7689 від 14 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2927060 від 14 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2927046 від 14 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2927061 від 14 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2927296 14 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 7688 від 14 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 9 від 13 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 183 від 07 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 02 від 02 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 3289958-178 від 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 3289958-164 віл 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 3289958-82 від 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 010 від 10 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 009 від 08 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2921604 від 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2921615 від 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2921595 від 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2921612 від 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2921602 від 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2921597 від 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2921594 від 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 2921598 від 11 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 6 від 09 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009443419 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009443418 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009443418 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009443418 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009449763 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009449763 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009449763 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009449763 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 0002418744 від 26 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 0002418744 від 26 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009443417 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009443417 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 5009443417 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 018 від 14 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 023 від 15 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 029 від 17 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 036 від 20 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 003 від 24 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 014 від 12 лютого 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042089; Товарно-транспортна накладна № 104 від 17 лютого 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042190; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340110; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340208; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340105; Товарно-транспортна накладна № 381 від 27 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 040 від 22 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 19 від 21 лютого 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0014070 від 18 березня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0014068 від 18 березня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340113; Товарно-транспортна накладна № МК-0015517 від 25 березня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № МК-0015518 від 25 березня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042011; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042377; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042377; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 0001477; Товарно-транспортна накладна № 60401 від 06 квітня 2017 року; ТТН на переміщення алкогольних напоїв № А3021673 від 22 квітня 2017 року; ТТН на переміщення алкогольних напоїв № А3021674 від 22 квітня 2017 року; ТТН на переміщення алкогольних напоїв № А3021675 від 22 квітня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 3021675 від 22 квітня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 3021673 від 22 квітня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340132; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042310; ТТН на переміщення алкогольних напоїв від 31 березня 2017 року; Відомості про вантаж до ТТН на переміщення алкогольних напоїв від 31 квітня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 0611282; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340111; Товарно-транспортна накладна № КВ100846772 від 24 квітня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340140; Товарно-транспортна накладна № КВ 100846790 від 24 квітня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340137; Розрахунок ДП від 22 квітня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 928 від 21 квітня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 2404171; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 2404171; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 11536; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 1092; Товарно-транспортна накладна № 20358 від 13 травня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 280417; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 2704171; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 0611362; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042084; Товарно-транспортна накладна № 1545 від 07 червня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340198; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042333; Товарно-транспортна накладна № 20970 від 13 червня 2017 року; Уніфікована митна квитанція МД-1 серія 20409Л № 0002245; Міжнародна товарно-транспортна накладна №340138; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340086; Товарно-транспортна накладна № 3118377 від 02 липня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 3118393 від 02 липня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340177; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340082; Товарно-транспортна накладна № 320 від 21 червня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 137 від 23 червня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 137 від 23 червня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 320 від 21 червня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 3165/17; Товарно-транспортна накладна № ИА-00001486 від 29 червня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 3505/17; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340085; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 6; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340176; Товарно-транспортна накладна № 77 від 20 липня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344797494 від 21 липня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344798130 від 21 липня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 393427; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 0790; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 4; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 514; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 395429; Товарно-транспортна накладна №344805555 віл 28 липня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344808371 від 28 липня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 8164; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340163; Товарно-транспортна накладна № 344816720 від 01 серпня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344804119 від 01 серпня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340198; Товарно-транспортна накладна № 344835932 від 11 серпня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344836943 від 11 серпня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 000313; Товарно-транспортна накладна № 344845075 від 17 серпня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344841169 від 17 серпня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 523 від 24 серпня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № Ф-473 від 14 серпня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344836587 від 16 серпня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344838804 від 16 серпня 2017 року; Міжнародна Товарно-транспортна накладна № 340168; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 000308; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340178; Міжнародна товарно-транспортна накладна №8/11; Товарно-транспортна накладна №344851945 від 23 серпня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344853418 від 23 серпня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340168; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 224282; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 224283; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 055284; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 0182544; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 0045732; Товарно-транспортна накладна № Ф-634 від 03 вересня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340130; Товарно-транспортна накладна № ЕП 108 від 03 жовтня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 395653; Товарно-транспортна накладна № 344900359 від 26 вересня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344905338 від 26 вересня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № ЕПО113 від 04 жовтня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № ЕП109від 03 жовтня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 055355; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 1517; Товарно-транспортна накладна № Р249 від 18 жовтня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № Р811 від 2 жовтня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 111017; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 0404088; Товарно-транспортна накладна № 344945411 від 23 жовтня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344943753 від 23 жовтня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 131017; Товарно-транспортна накладна № МК-0055150 від 16 жовтня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340120; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340090; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 395656; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 241017; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340152; Товарно-транспортна накладна № 344953804 від 03 жовтня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 344968803 від 13 жовтня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № еп0178 від 09 листопада 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 929 від 17 листопада 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 0000086; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 1028; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 8654; Товарно-транспортна накладна № 344981851 від 23 листопада 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340200; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340133; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 310133; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340114; Товарно-транспортна накладна № Р1027 від 05 грудня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340090; Міжнародна товарно-транспортна накладна № б/н; Товарно-транспортна накладна № 345024842 віл 20 грудня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 345023624 від 20 грудня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042128; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 042134; Товарно-транспортна накладна № 345023762 від 20 грудня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 345023611 від 20 грудня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № 4042 від 16 грудня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340123; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340156; Товарно-транспортна накладна № 0344 від 22 грудня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № б/н; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340115; Товарно-транспортна накладна № Р1103 від 27 грудня 2017 року; Товарно-транспортна накладна № П-00002620 від 08 грудня 2017 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна № 340143.

До товарно-транспортних накладних позивачем додано, а судом досліджено розрахунки витрати пального, а також фіскальні чеки з АЗС, як у національній валюті, так і в іноземній, які підтверджують використання пального у підприємницькій діяльності позивача на маршрутах.

Суд приймає ціну за пальне визначену у чеках, оскільки під час проведення перевірки ревізор не ставилося питання про дефектність первинних документів, або їх підробку.

Також судом досліджено: Акт№ ОУ-0000064 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 січня 2017 року; Акт№ ОУ-0000421 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23 травня 2017 року; Акт№ ОУ-0000388 здачі- приймання робіт (надання послуг) від 17 травня 2017 року; Акт№ ОУ-0000038 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19 січня 2017 року; Акт надання послуг № 3139 від 14 квітня 2017 року; Акт надання послуг № б/н (виконаних робіт) від 30 квітня 2017 року; Акт надання послуг № б/н (виконаних робіт) від 30 квітня 2017 року; Акт надання послуг № 1170 від 12 квітня 2017 року, DAF105, АР1868ЕА, ОЕ826377; Акт надання послуг № 239 від 11 квітня 2017 року; Акт 79062 передання-прийняття робіт від 25 жовтня 2017 року; згідно рахунку-фактури № 3429.2.13.102.17 від 24 травня 2017 року; Акт 79023 передання-прийняття робіт від 25 жовтня 2017 року згідно рахунку-фактури № 401.2.13.102.17 від 23 січня 2017 року; Акт 75449 передання-прийняття робіт від 24 квітня 2017 року згідно рахунку-фактури № 2242.2.13.102.17 від 05 квітня 2017 року; Видаткова накладна №322 від 30 червня 2016 року; Акт № РН-0000180 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 06 травня 2016 року; Акт 58893-16-02 здачі-прийняття виконаних послуг від 16 лютого 2016 року; Акт № 4202 від 30 червня 2016 року здачі-прийомки виконаних робіт; Акт 58893-20-04 здачі-приймання виконаних послуг від 20 квітня 2016 року; Акт 58893-21-03 здачі-приймання виконаних послуг від 21 червня 2016 року; Акт 58893-20-05 здачі-приймання виконаних послуг від 20 травня 2016 року; Акт 58893-17-06 здачі-приймання виконаних послуг від 17 червня 2016 року; Акт 58893-19-09 здачі-приймання виконаних послуг від 19 вересня 2016 року; Акт 58893-15-08 здачі-приймання виконаних послуг від 15 вересня 2016 року; Акт 58893-25-11 здачі-приймання виконаних послуг від 25 листопада 2016 року; Акт надання послуг № АсМ00025364 від 22 червня 2016 року м. Київ; Акт надання послуг № АсМ00041350 від 13 жовтня 2016 року м. Київ; Акт надання послуг №АсМ00030453 від 26 липня 2016 року м. Київ; Акт № 4871 від 31 грудня 2016 року здачі-прийомки виконаних робіт; Акт № 4551 від 30 вересня 2016 року здачі-прийомки виконаних робіт; Акт № 4535 від 31 серпня 2016 року здачі-прийомки виконаних робіт; Акт № 4318 від 31 липня 2016 року здачі-прийомки виконаних робіт; Акт № 4664 від 31 жовтня 2016 року здачі-прийомки виконаних робіт; Акт № 4781 від 30 листопада 2016 року здачі-прийомки виконаних робіт; Акт надання послуг № 127 від 21 січня 2016 року; Акт надання послуг № 302 від 21 січня 2016 року; Акт виконаних робіт, списання запасних частин та паливно-мастильних матеріалів № 5Т-РР1601308 від 20 травня 2016 року; Видаткова накладна № 372 від 20 липня 2016 року; Видаткова накладна № 357 від 13 липня 2016 року.

Так при проведенні перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що згідно наданої ФОП ОСОБА_1 до перевірки інформації підприємець мав дебіторську заборгованість по покупцям за надані послуги по перевезенню вантажів у 2016 та 2017 роках, а саме:

ПП «Вега Транс» 27 грудня 2016 року заборгованість у сумі 46000,00 грн.;

ТОВ «Оліс ЛТД» 15 грудня 2016 року заборгованість у сумі 500,00 грн.;

ТОВ «Замлер Україна» 19 грудня 2016 року заборгованість у сумі 16000,00 грн.;

ПП «Вега Транс» 26 грудня 2016 року заборгованість у сумі 26000,00 грн.;

ПАТ «Агропромислова компанія» 16 грудня 2016 року заборгованість у сумі 12724,00 грн.;

ТОВ «Вортекс плюс трейд Компані» 07 грудня 2017 року заборгованість у сумі 5000,00 грн.;

ТОВ з П БНХ «Україна» 22 грудня 2017 року заборгованість у сумі 15500,00 грн.;

ТОВ з П БНХ «Україна» 20 грудня 2017 року заборгованість у сумі 19500,00 грн.;

ТОВ з П БНХ «Україна» 08 грудня 2017 року заборгованість у сумі 19500,00 грн.;

ТОВ з П БНХ «Україна» 27 грудня 2017 року заборгованість у сумі 15500,00 грн.;

ТОВ «ВКХ Укрсілікат» 28 листопада 2017 року заборгованість у сумі 12000,00 грн.;

ТОВ «ПМК-2015» 14 грудня 2017 року заборгованість у сумі 10000,00 грн.;

ТОВ «Фреш Альтернатіва» 18 грудня 2017 року заборгованість у сумі 6610,00 грн..

Ревізором у Акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 включено до витрат вартість палива, витрати на відрядження, оплату за дороги та оплату митного збору (повний перелік витрат наведено в актах перевірок), по наданим контрагентам-заявникам послуг по перевезенню вантажів, але оплату за які ФОП ОСОБА_1 не отримав, на загальну суму 214223,00 грн., у тому числі у 2016 року на суму 72958,00 грн. у 2017 році на суму 141265,00 грн.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 21 квітня 2010 року зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою АДРЕСА_1 .

Види діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду).

Оскільки позивач, відповідно до виду своєї діяльності є «перевізником», то основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна ТТН.

У Розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених наказом Мінтрансу від 14 жовтня 1997 року, № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (надалі Правил) (які діяли на час виникнення спірних правовідносин у редакції до 2019 року) визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Згідно із підпунктами 11.1., 11.3., 11.4., 11.5., 11.6. Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Пунктом 47 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року за №401, передбачено, що вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетоварного характеру-акти заміру (зважування).Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Суд погоджується з тим, що у випадку який розглядається для віднесення до витрат, позивачу достатньо надати документи по їх понесенню. Прибуток у даному випадку може й неотримуватись у зв'язку з кредиторською заборгованістю контрагентів, перед позивачем.

Суд звертає увагу на те, що як товарно транспорті накладні, так і фіскальні чеки на пальне, яке придбавалася для виконання умов перевезення вантажів, так і докази ремонту автомобілів є доказами понесених витрат позивачем під час здійснення господарської діяльності.

Щодо посилань відповідача на те, що фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат суму коштів, витрачених нею під час особистого перебування у відрядженні, оскільки дані витрати не містяться в переліку витрат визначених пункту 177.4 статті 177 ПКУ.

Згідно аналізу статті 177 Податкового кодексу України, для віднесення фізичною особою-підприємцем витрат, до витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів та зменшення оподатковуваного доходу на суму таких витрату необхідно щоб такі витрати були:

- документально підтверджені;

- фактично понесені (оплачені);

- понесені в межах господарської діяльності та пов'язані із отриманням доходу від підприємницької діяльності.

В даному випадку суд звертає увагу на той факт, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 займається наданням послуг по перевезенню вантажу, як по внутрішньому сполученні країни, так і міжнародному сполученні. Вказаний вид господарської діяльності передбачає необхідність компенсації (виплати) добових та інших витрат водіям, залученим до здійснення перевезення вантажів у міжнародному сполученні,

Вказаний вид витрат (виплата добових, інших витрат згідно авансових звітів) є такими що безпосередньо пов'язаний із отриманням доходу від підприємницької діяльності, а відтак фізична особа-підприємець має право зменшити оподатковуваний дохід на суму таких документально підтверджених понесених витрат (які у відповідності до підпункту 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 є витратами, безпосередньо пов'язаними із отриманих доходом).

Таким чином, матеріалами справи спростовано твердження контролюючого органу про порушення позивачем пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 527093,96 грн., в т.ч. за 2016 року - 267744,77 грн., за 2017 року - 259349,19 грн., що призвело до заниження суми податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 94876,91 грн., у тому числі за 2016 року - 48194,06 грн., за 2017 року - 46682,85 грн.

Щодо донарахування контролюючим органом військового збору.

01 січня 2015 року Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, запроваджено військовий збір. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України.

Так, згідно із пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні: фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею163 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

У відповідності до підпункту 164.1.3. пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Тобто, нарахування військового збору здійснюється на загальний місячний (річний ) дохід.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.

Отже, ФОП ОСОБА_1 є платником військового збору, а об'єктом оподаткування є річний чистий оподатковуваний дохід від здійснення підприємницької діяльності.

Як вбачається з висновків Акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області позивачем занижено чистий оподатковуваний доход в сумі 527093,96 грн., в т.ч. за 2016 року - 267744,77 грн., за 2017 року - 259349,19 грн., що призвело до заниження суми військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 7906,41 грн., в т.ч. за 2016 рік - 4016,17 грн., за 2017 року - 3890,24 грн. 2016 року.

Однак, з урахуванням висновків суду, викладених вище, є необґрунтованими нарахування військового збору та пені за податковим повідомленнями-рішеннями №0013091305 від 29 травня 2019 року, №0013081305 від 29 травня 2019 року та як наслідок вказані рішення підлягають скасуванню.

Спеціальним Законом України, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (в редакції, чинній на час існування спірних відносин).

Відповідно до статті Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 6 вказаного Закону обов'язки, передбачені частиною 2 цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За змістом частини 11 статті 8 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з положеннями частини 7 статті 9 Закону Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за змістом Акту перевірки донарахування єдиного соціального внеску здійснено з посиланням на заниження позивачем оподатковуваного доходу отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за 2016-2017 роки та донарахованого нарахування на суму такого заниження ЄСВ.

На підставі наведеного, суд вважає, що оскільки висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблене відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірні вимога та рішення контролюючого органу про донарахування ЄСВ, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

В Акті перевірки зазначено, що за рахунок придбаних ФОП ОСОБА_1 вікон, дверей, будівельних матеріалів та інші будівельних матеріалів у січні 2016 року на суму 12879,89 грн., у лютому 2016 р. на суму 8691,58 грн., у квітні 2016 року на суму 26998,73 грн., у серпні 2016 року на суму 10071,28 грн., у грудні 2016 року на суму 4542,40 грн., у лютому 2017 року на суму 10752,70 грн., у березні 2017 року на суму 30578,31 грн., у квітні 2017 року на суму 21422,04 грн., у серпні 2017 року на суму 5438,80 грн. проведено ремонт приміщення фізичної особи ОСОБА_3 . Податковим органом зазначено про безпідставне включення зазначених матеріалів у витрати, оскільки вони не пов'язані з його господарською діяльністю, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23647,63 грн. у тому числі 2016 року - 11373,10 грн. у 2017 року - 12274,53 грн.

Суд при розгляді справи не може погодитись, що у перевіряємому періоді необхідно застосовувати штрафні санкції до позивача на підставі наступного.

Згідно підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України не амортизуються, а повністю включаються до підприємницьких витрати на ремонти, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення основних засобів. Поліпшення - це роботи, спрямовані на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, реконструкція) об'єкта, що приведе в - майбутньому до збільшення економічних вигод.

Інакше кажучи, обліковуються у складі витрат підприємця: витрати на модернізацію, дообладнання та інші будь-які поліпшення, якщо такі поліпшення мають відношення до господарської діяльності.

Фізична особа підприємець, який використовує у своїй господарській діяльності власне майно, яке прямо пов'язане з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, має право включати до витрат вартість ремонту (поліпшення) майна.

Вартість ремонту (поліпшення) орендованого майна включається тільки на підставі господарських договорів в яких передбачені умови експлуатації та їх ремонт.

ФОП ОСОБА_1 надав до перевірки договір № б/н від 27 грудня 2015 року відповідно до якого ОСОБА_3 (надалі іменується «Орендодавець»), з одного боку, і ФОП ОСОБА_1 (надалі іменується «Орендар»), з іншого боку, уклали цей Договір оренди про наступне: в порядку та на умовах, визначених цим договором, «Орендодавець» зобов'язується з 03 січня 2016 року передати «Орендарю» в тимчасове користування безоплатно, а Орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування приміщення, що визначене у цьому Договору (в подальшому іменується «Приміщення»), та використовувати його в подальшому під офіс.

У орендаря згідно з п.8 П(С)БО 14 «Оренда»: витрати на поточний і капітальний ремонти, які не призводять до збільшення майбутніх економічних вигод від використання об'єкта, відносять до витрат і відображають за тими самими статтями витрат, що й орендну плату.

Згідно статті 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Якщо на проведення поліпшень згода отримана та орендодавець компенсує орендареві їх вартість, тоді жодного оподатковуваного доходу в орендодавця не виникає.

У разі якщо не буде вчинено таких дій, тоді можна говорити, що орендар безкоштовно поліпшив об'єкт оренди, тобто тут має місце дохід орендодавця у вигляді додаткового блага (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України).

Дохід не виникне тільки в разі, якщо поліпшення були відокремлюваними й орендар до повернення нерухомості орендодавцеві вилучить їх.

Крім того, дохід орендодавця, який не відшкодував вартість цих робіт, виникає не в місяці завершення капремонту (здійснення поліпшень), а в момент передачі (повернення) такого об'єкта орендодавцеві. Отже скористатися результатом таких робіт орендодавець зможе тільки після отримання повернення об'єкта оренди. Тобто до закінчення строку договору оренди, поліпшення можуть бути пошкоджені та втратити своє функціональне призначення. На додаток орендодавець може передумати і все-таки компенсувати витрати орендаря. Також слід звернути увагу, що у випадку з відокремлюваними поліпшеннями орендар може їх вилучити перед поверненням об'єкта оренди орендодавцеві. На момент перевірки договір оренди був чинний, тому ніяких підстав для нарахування доходу не має.

Таким чином висновок відповідача, що дані витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності, суд вважає безпідставним.

Щодо встановленого контролюючим органом завищення та заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за спірні періоди слід вказати на наступне.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В акті перевірки не досліджувалося використання автомобільних колес радіусів R15-17,5 у господарській діяльності позивача. Перевіряючи зроблено висновок про неможливість використання лише на підставі інформації з мережі інтернет. Ревізором не описано таку інформацію.

Таким чином суд приходить до висновку, що мотиви інспектора викладені у Акті перевірки з приводу неможливості використання придбаних автошин у господарській діяльності позивачем не містять обґрунтувань, або доказів.

Інспектором не встановлено наявність власного транспортного засобу позивача, який може використовуватись ОСОБА_1 у господарській діяльності. Також інспектором не надано запитів до відповідних виробників/імпортерів автошин, щодо встановлення їх технічних характеристик.

У сукупності суд розглядаючи справу приходить до висновку, що інспектор/ревізор не наділений правом робити висновки необгрунтувавши порушення.

Суд наголошує, що всі первинні документи були надані до перевірки та відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" стосовно їх змісту. Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, відтак, належно підтверджують здійснення господарських операцій.

Використання придбаних товарів (будівельних матеріалів, а також автомобільних шин) використовується у власній господарській діяльності що підтверджується первинними документі, які є в наявності у позивача та оформлені згідно з законодавством України та стандартів бухгалтерського обліку, зокрема це: фіскальні чеки, податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів тощо, які також надавались під час перевірки контролюючому органу тощо.

Таким чином, матеріалами справи спростовано твердження про заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 1572 грн., в т.ч. по періодах: в січні 2017 року на суму 1572 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2267,00 грн., в т.ч. в грудні 2017 року в сумі 2267,00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Водночас Суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Отже, суд не повинен ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі, але не зобов'язані надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони.

У відповідності до статті 21 Податкового кодексу України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Отже на підставі вищевикладеного суд вважає, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем пунктів 177.2. 177.4 статті 177 підпункту 1,2, 1.3, 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, пунктів 177.2, 177.4 статті 177, частини 1 статті 7 частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктів 198.1. 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, підпункту 1.2. 1.3. 1.4. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX. підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України - є необґрунтованим.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ".

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу недоїмки № Ф-0013051305 від 29 травня 2019 року ЄСВ на загальну суму 115 960,67грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013111305 по податку на додану вартість на загальну суму 1965,00 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013101305 по податку на додану вартість на загальну суму 2267,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013041305 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 39 833,04 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013081305 з військового збору на загальну суму 3319,42рн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013031305 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 510,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2019 року № 0013071305 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 118 596,14 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2019 року № 0013091305 з військового збору на загальну суму 9 883,01рн.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 29 травня 2019 року № 0013061305 на загальну суму 29082, 52 грн. ЄСВ.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки фізичної особи НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 3214,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено та підписано 14 грудня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов